ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" квітня 2020 р. справа № 300/477/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про відмову провести позивачу перерахунок житлової субсидії як непрацюючій пенсіонерці з розрахунку вартості всіх житлово-комунальних послуг і ненадання ОСОБА_1 субсидії на період опалювального сезону 2019-2020 років з 07.12.2019;
- зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок житлової субсидії як непрацюючій пенсіонерці з розрахунку вартості всіх житлово-комунальних послуг та призначити ОСОБА_1 житлову субсидію з 07.12.2019 до квітня 2020 року включно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 06.12.2019 ОСОБА_1 звільнена з останнього місця роботи, у зв'язку із чим 11.12.2019 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок житлової субсидії. Однак, Департаментом соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради листом від 19.12.2019 за №Д/1526 відмовлено у проведенні перерахунку розміру житлової субсидії з розрахунку вартості житлово-комунальних послуг відповідно до розміру пенсії у 2 000,00 грн. з грудня 2019 року без урахування зарплати.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статей 160 і 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
24.03.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив від 20.03.2020 за №14/45.1-37/426 з додатками (а.с. 54-66), згідно якого представник відповідача заперечив проти позовних вимог. У відзиві відповідач вказує, що Департаментом соціальної політики ОСОБА_1 проведено розрахунок субсидії на період з 01.10.2019 по 30.04.2020 на підставі інформації отриманої на запити з Пенсійного фонду України про доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та ДПС про нараховані доходи осіб за період з 01.01.2019 по 30.06.2019. Згідно отриманої інформації дохід ОСОБА_1 становить 39 211,08 грн., з них: заробітна плата за період з 01.01.2019 по 30.06.2019 - 27 211,08 грн.; пенсія - 12 000,00 грн. (2000 грн. х 6 місяців). Доходи у вигляді пенсії враховані в розмірі нарахованої пенсії за серпень поточного року (2019 року). Як наслідок, середньомісячний дохід позивача становить 6 538,18 грн. Оплата за житлово-комунальні послуги у межах встановлених соціальних норм житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування з 01.10.2019 складає 827,07 грн., з 01.11.2019 - 1 216,14 грн., з 01.01.2020 - 1 216,13 грн., з 01.02.2020 - 1 222,23 грн. Таким чином, представник відповідача зазначає, що оскільки розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах встановлених соціальних норм житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування не перевищує обсяг визначеного обов'язкового відсотка платежу, підстав для призначення ОСОБА_1 субсидії з 01.10.2019 по 30.04.2020 немає. Крім того, представник відповідача вказує, що скільки в останньому місяці періоду, за який враховуються доходи, а саме у вересні 2019 року, ОСОБА_1 була працюючим пенсіонером, підстав для перерахунку субсидії з 01.12.2019, в зв'язку із звільненням з роботи 06.12.2019, немає. За таких обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
27.03.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої ОСОБА_1 просить задовольнити її позов повністю (а.с. 69-71).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , є побутовим споживачем комунальних послуг. У вищевказаній квартирі зареєстрована та проживає тільки ОСОБА_1 , тобто інші споживачі комунальних послуг у вказаній квартирі відсутні.
09.10.2019 позивач звернулася до відповідача за призначенням субсидії (а.с. 61-62).
Відповідач листом №024672 від 21.11.2019 повідомив ОСОБА_1 про те, що з 01.11.2019 їй не призначено субсидію, оскільки вартість послуг не перевищує обов'язкового платежу (а.с. 28).
ОСОБА_1 11.12.2019 звернулась із заявою до відповідача про здійснення перерахунку їй житлової субсидії (а.с. 29).
Департаментом соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради листом від 19.12.2019 за №Д/1526 (а.с. 30) відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку розміру житлової субсидії з розрахунку вартості житлово-комунальних послуг відповідно до розміру пенсії у 2 000,00 грн. з грудня 2019 року без урахування зарплати. Додатково зазначено, що на відповідачем в жовтні 2019 року позивачу проведено автоматичний розрахунок субсидії на період 01.10.2019 по 30.04.2020 на підставі інформації отриманої на запити з Пенсійного фонду України про доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та ДПС про нараховані доходи осіб за період з 01.01.2019 по 30.06.2019. Доходи у вигляді пенсії враховані в розмірі нарахованої пенсії за серпень поточного року (2019 року). Обов'язкова плата на період дії субсидії становить 1 728,56 грн. в місяць. При цьому, оплата за житлово-комунальні послуги у межах встановлених соціальних норм споживання з 01.10.2019 на неповний опалювальний місяць складає 827,07 грн., з 01.11.2019 на повний опалювальний місяць складає 1 216,14грн. Оскільки розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах встановлених соціальних норм житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування не перевищує обсяг визначеного обов'язкового відсотка платежу, підстав для призначення ОСОБА_1 субсидії з 01.10.2019 по 01.11.2019 немає. Також відповідач вказує, що у разі, коли на час звернення за призначенням житлової субсидії особа є непрацюючим пенсіонером, який в останньому місяці періоду, за який враховуються доходи, не мав інших доходів, крім пенсії, її середньомісячний сукупний дохід розраховується відповідно до абзацу першого пункту 37 цього Положення. Оскільки в останньому місяці періоду, за який враховуються доходи, а саме у вересні 2019 року, позивач була працюючим пенсіонером, підстав для перерахунку субсидії з 01.12.2019 в зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з роботи 06.12.2019, немає.
Не погоджуючись з вказаними незаконними, на думку позивача, розрахунками, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій визначається Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 за №848 (далі - Положення №848).
Згідно пункту 2 Положення №848 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), головним розпорядником коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
Відповідно до пункту 3 Положення №848, житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Суми призначеної, але не виплаченої у зв'язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія.
Пунктом 5 вказаного Положення №848 передбачено, що житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 за №1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії».
Згідно пункту 9 Положення №848, призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Приписами пунктів 22, 24 Положення №848 встановлено, що житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку). Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.
Відповідно до пунктів 30-31 Положення №848, для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім'ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пунктах 24-28 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи. Під час призначення житлової субсидії враховуються такі доходи: заробітна плата після сплати податку на доходи фізичних осіб; пенсія; стипендія (крім соціальної стипендії студентів (курсантів) з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів, а також студентів (курсантів) закладів вищої освіти, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків); соціальні виплати, які призначаються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення; допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування; грошові перекази, отримані із-за кордону; інші доходи.
Пунктом 35 Положення №848 передбачено, що для розрахунку житлової субсидії середньомісячний сукупний дохід осіб, зазначених у пунктах 24, 25, 27 і 28 цього Положення, враховується:
- за III і IV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону;
- за I і II квартали поточного календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону;
- за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, - у разі, коли житлова субсидія призначається не з початку опалювального (неопалювального) сезону.
У разі призначення житлової субсидії з початку опалювального сезону доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за серпень поточного року, а в разі призначення житлової субсидії з початку неопалювального сезону доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за березень поточного року. У разі призначення житлової субсидії не з початку опалювального (неопалювального) сезону враховується розмір нарахованої пенсії за місяць, що передує місяцю, попередньому до місяця, з якого призначається житлова субсидія (пункт 37 Положення).
Згідно пункту 90 Положення №848, громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов'язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, зокрема щодо:
- зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств, зазначених в абзацах третьому, четвертому і шостому пункту 78 цього Положення;
- зміни соціального статусу членів домогосподарства;
- зміни у складі сім'ї члена домогосподарства;
- зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
- зміни переліку витрат на управління багатоквартирним будинком;
- зміни управителя, виконавця комунальних послуг, створення об'єднання;
- настання умов, зазначених у підпунктах 2 і 4 пункту 14 цього Положення.
Відповідно до пункту 93 даного Положення, перерахунок житлової субсидії може бути здійснений за зверненням одержувача з місяця звернення:
- непрацюючим пенсіонерам, якщо розрахунок житлової субсидії проводився з урахуванням отриманої заробітної плати;
- особам, які подають додаткові документи щодо уточнення розміру доходу, з урахуванням якого призначено субсидію;
- непрацездатним непрацюючим особам, які проживають самі, щодо призначення житлової субсидії на понаднормову площу житла.
При цьому, згідно пункту 41 Положення №848, у разі коли на час звернення за призначенням житлової субсидії особа є непрацюючим пенсіонером, який в останньому місяці періоду, за який враховуються доходи, не мав інших доходів, крім пенсії, її середньомісячний сукупний дохід розраховується відповідно до абзацу першого пункту 37 цього Положення.
Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що при зміні соціального статусу члена домогосподарства (в даному випадку позивач після звільнення 06.12.2019 стала непрацюючим пенсіонером) після його звернення (звернення непрацюючого пенсіонера) за основу необхідно брати до уваги факт одержання чи неодержання заявником в останньому місяці періоду, за який враховуються доходи, інших доходів, крім пенсії.
Так, судом встановлено, що із заявою про перерахунок житлової субсидії ОСОБА_1 звернулась до відповідача 11.12.2019.
З урахуванням приписів абзацу 4 пункту 35 Положення №848, для розрахунку житлової субсидії ОСОБА_1 станом на грудень 2019 року, тобто субсидія призначається не з початку опалювального сезону, враховується середньомісячний сукупний дохід за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії.
В даному випадку місяць, що передує зверненню позивача - листопад 2019 року, в якому позивач була працюючим пенсіонером та отримувала дохід у вигляді заробітної плати та пенсії.
Два квартали, що передують листопаду 2019 року - ІІ квартал 2019 року (квітень, травень, червень) і ІІІ квартал 2019 року (липень, серпень, вересень).
Таким чином, в даному випадку для розрахунку житлової субсидії ОСОБА_1 станом на грудень 2019 року останній місяць періоду, за який враховуються доходи - вересень 2019 року, тобто місяць, в якому позивач була працюючим пенсіонером та отримувала дохід у вигляді заробітної плати та пенсії.
Отже, з огляду на викладене, відповідач з урахуванням приписів пункту 41 Положення №848, не міг при розрахунку житлової субсидії позивачу станом на грудень 2019 року не враховувати її доходи у вигляді заробітної плати.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно здійснено розрахунок житлової субсидії позивача з урахуванням її заробітної плати та пенсії.
Посилання позивача на те, що відповідач не надав доказів визначення середнього сукупного доходу ОСОБА_1 у розмірі 6 535,18 грн. суд відхиляє, оскільки згідно розрахунків субсидії (а.с. 59-60), відповідач вказане здійснив на підставі інформації отриманої на запити з Пенсійного фонду України про доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та ДПС про нараховані доходи осіб.
Так, позивач сама вказує у позові, що вона до 06.12.2019 працювала, що підтверджується також записами в трудовій книжці (а.с. 36) та інформацією, яку надала позивач відповідачу разом із заявою про призначення субсидії від 09.10.2019 (зв. ст. а.с. 62). Крім того, така інформація міститься в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.
Відповідно до пункту 13 Положення №848, спільним наказом від 20.04.2015 за №431/447 Міністерство соціальної політики України та Міністерство фінансів України затверджено Порядок надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про доходи фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі - Порядок).
Даний Порядок регламентує обмін інформацією між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад (далі - органи соціального захисту населення) та Державною фіскальною службою України (далі - ДФС), правила складання та подання органами соціального захисту населення запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (далі - ДРФО) про доходи фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії.
Згідно пункту 1 розділу ІІ «Регламент обміну інформацією між органами соціального захисту населення та ДФС», органи соціального захисту населення надають запити, а ДФС надає відповідь на запит органам соціального захисту населення виключно в електронній формі з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.
Таким чином, відповідачем дані про доходи, в тому числі і позивача, які містяться в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, отримуються в результаті обміну між органами соціального захисту населення та ДФС, що чітко регламентовано законодавством України.
Крім того, інформація в розрахунках субсидії про отриману пенсію у розмірі 12 000,00 грн. (а.с. 59-60) збігається із даними довідки про доходи № 1040960936081070 , виданої органами ПФУ (а.с. 33).
Стосовно посилань позивача на те, що відповідачем неправильно визначено відсоток обов'язкової плати платежу у розмірі 26,45%, суд зазначає наступне.
Розмір обов'язкового відсотка платежу встановлюється згідно правил, встановлених у постанові Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 за №1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії» (далі - Постанова №1156).
Так, згідно пункту 1 Постанови №1156, за умови призначення житлової субсидії за управління багатоквартирним будинком, за користування житлом, його утримання та оплату послуг водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот (житлово-комунальні послуги) в межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами, громадяни, які зареєстровані і фактично проживають у житловому приміщенні (будинку), сплачують частку (обов'язковий відсоток платежу) середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - частку їх сукупного доходу за попередній календарний рік (Ро), яка визначається за такою формулою:
Ро = Кд/Кг х Рг,
де Ро - частка плати за послуги для домогосподарства (частка доходу), яка для розрахунку субсидії округлюється до двох знаків після коми;
Кд - коефіцієнт доходу домогосподарства - відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на дату, з якої призначається субсидія;
Кг - базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії - два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць (Кг = 2);
Рг - базова норма плати за житлово-комунальні послуги - 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу домогосподарства (Рг = 15).
В даному випадку, обов'язковий відсоток платежу позивача розраховується наступним чином: (6 535,18 / 1 853,00) / 2 х 15 = 26,45%,
де 6 535,18 грн. - середньомісячний дохід позивача;
1 853,00 грн. - прожитковий мінімум станом на 01.01.2019;
2 - базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії - два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць (згідно пункту 1 Постанови №1156);
15 - базова норма плати за житлово-комунальні послуги - 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу домогосподарства (згідно пункту 1 Постанови №1156).
Таким чином, відповідачем правильно визначено розмір обов'язкового відсотка платежу (26,45%), що згідно середньомісячного доходу позивача становить 1 728,56 грн.
Отже 15%, на які у відзиві посилається ОСОБА_1 , є базовою нормою плати за житлово-комунальні послуги, яка необхідна для визначення розміру обов'язкового відсотка платежу для кожної особи індивідуально згідно її доходів.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що 1 728,56 грн. - це розмір обов'язкового відсотка платежу у випадку призначення субсидії позивачу, однак, у зв'язку із тим, що розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах встановлених соціальних норм житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування (з 01.10.2019 - 827,07 грн., з 01.11.2019 - 1 216,14 грн., з 01.01.2020 - 1 216,13 грн., з 01.02.2020 - 1 222,23 грн.) не перевищує обсяг визначеного обов'язкового відсотка платежу (1 728,56 грн.), то відповідачем відмовлено у призначенні субсидії.
Тобто позивачу обов'язковий відсоток платежу у розмірі 1 728,56 грн. не потрібно платити, як вона зазначає у позові та відповіді на відзив, оскільки як уже зазначено вище, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах встановлених соціальних норм житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування є меншим.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що відповідач діяв правомірно, у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 29, м. Івано-Франківськ, 76004) про визнання протиправним і скасування рішення, та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Кафарський В.В.