щодо судових витрат
06 квітня 2020 року Справа № 280/2315/20
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до 1.Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012); 2.Державної казначейської служби України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, буд.6; код ЄДРПОУ 37567646)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач-1), Державної казначейської служби України (надалі - відповідач-2), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області: щодо перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці з порушенням строку, встановленого пунктом 3 розділу IV Постанови Пенсійного фонду 25.01.2008 №3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України», щодо виплати щомісячного довічного утримання судді 21.02.2020 в розмірі, який виплачувався до перерахунку, щодо не виплати 21.02.2020 різниці в призначеному та отриманому щомісячному довічному утриманні судді за січень 2020 року у розмірі 3909,60 грн.; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити компенсацію відповідно наведених норм Закону України №2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» починаючи з 22.02.2020; 3) стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 7819,20 грн. моральної (немайнової) шкоди, заподіяної протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Позивачем у позові заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обгрунтування клопотання зазначено: "... Оскільки предметом цього позову є захист моїх соціальних прав, це є підставою для звільнення мене від сплати судового збору. ... ".
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).
Як передбачено ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а також для звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи.
Враховуючи наведене та без надання позивачем документальних доказів відсутності коштів у позивача, скрутного майнового стану позивача, наявності хвороби у позивача, яка потребує значних коштів на лікування, тощо, суд не має можливості задовольнити вказану заяву та звільнити позивача від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 241, 243 КАС України, суддя -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею
Суддя О.О. Прасов