06 квітня 2020 рокум. Ужгород№ 305/2315/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.
за участю:
позивача - не з'явився,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в особі Рахівського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) про зобов'язання вчинити певні дії , -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 квітня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 08 квітня 2020 року.
ОСОБА_1 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - Рахівського відділу обслуговування громадян (сервісного центру), якою просить: 1) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто з дня виповнення йому 60-ти років; 2) Зарахувати та дорахувати атестат та стаж періоду навчання № НОМЕР_2 від 14.08.1974 року до розрахунку та обчислення пенсії з 25.05.2018 року, тобто в трьохмісячний строк, згідно закону та провести необхідні виплати; 3) Дорахувати та стягнути на користь ОСОБА_1 недоплачені 20 % підвищення громадянам, що проживають в гірських населених пунктах до мінімальної пенсії в розмірі 1373 грн. станом на 01 січня 2018 року.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 лютого 2020 року вказана адміністративна справа передана для розгляду судді Маєцькій Н.Д.
Ухвалою судді Закарпатського адміністративного суду від 17 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач одержує пенсію за віком з 22 травня 2018 року. Однак, вважає, що обчислення пенсії проводилося відповідачем з порушенням його прав. У відповіді на звернення позивача щодо перерахунку пенсії та зарахування періоду навчання в СПТУ № 3,відповідач листом від 12 жовтня 2018 року повідомив, що при первинному зверненні із заявою про попередню перевірку документів необхідних для призначення пенсії за віком 15.12.2017 року позивач не надав атестат про навчання та не повідомив про те, що навчався в ПТУ. Після телефонного звернення на урядову "гарячу лінію" Кабінету Міністрів України відповідач почав дораховувати період навчання в ПТУ, однак тільки з 01 жовтня 2018 року.
В судове засідання позивач не з'явився, однак 30 березня 2020 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 22 травня 2018 року. Перелік поданих до заяви документів зазначений у розписці-повідомленні, якою підтверджується факт відсутності при подачі документів атестату про навчання. 10 жовтня 2018 року позивач подав заяву про перерахунок пенсії у зв'язку із звільненням з роботи та просив дорахувати період навчання в СПТУ № 3 з ІНФОРМАЦІЯ_1 за віком та здійснити перерахунок пенсії, виходячи з розміру 1373,00 грн. та з урахуванням 20 % гірських. До вказаної заяви позивач подав атестат № НОМЕР_2 від 14 серпня 1974 року. У зв'язку з цим, відповідно до вимог чинного законодавства позивачу було зараховано період навчання в СПТУ та проведено перерахунок пенсії з 01 жовтня 2018 року. Крім того, відповідач зазначає, що розмір пенсії позивача становить 1161,24 грн. та відповідно підвищення згідно п. 2 ст. 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" становить 235, 25 грн.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак 06 квітня 2020 року надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 22 травня 2018 року позивач звернувся до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області) із заявою про призначення пенсії за віком.
До вказаної заяви позивач надав: військовий квиток (НОМЕР_3), довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, документи про місце проживання (реєстрації) особи, документи про надання статусу особи, як проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського (довідка № 120 від 22.01.2018 року), документи про стаж (вип. з наказу № 97/к, 38/к, дог. від 01.03.1999 р., довідка РЦЗ № 289 від 06.02.2018 р., довідка № 10 від 15.10.1998 р., паспорт, трудова книжка, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р.), що підтверджується розпискою-повідомленням Тячівського ОУПФ України Закарпатської області.
Тячівським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Закарпатської області позивачу призначено пенсію за віком з 22 травня 2018 року.
Судом,встановлено, що спеціалістами відділу з питань призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуто повторне телефонне звернення позивача на "гарячу лінію" Кабінету Міністрів України та листом від 27.08.2018 року № 449-Ш-99-72 повідомлено позивача, що згідно поданої ним заяви від 22 травня 2018 року та наданих (витребуваних) для призначення пенсії документів йому, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Тячівським ОУПФ України Закарпатської області призначено пенсію за віком з урахуванням 25 років 13 днів страхового стажу та заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 30.04.2018 року. За таких вихідних даних розмір пенсії з 22 травня 2018 року склав 1373,00 грн. З 01 липня 2018 року відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" було проведено автоматизований перерахунок пенсії з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого з 01 липня 2018 року - 1435,00 грн. Таким чином, з 01 липня 2018 року розмір пенсії позивача складає 1435,00 грн., в тому числі: 1109,06 грн. - основний розмір пенсії, обчислений від стажу та заробітку позивача; 11,09 грн. - підвищення відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону (1 %); 224, 03 грн. - підвищення за статус жителя гірського населеного пункту; 90,82 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати.
Позивач звернуся до Тячівського ОУПФ України в Закарпатській області із зверненням щодо розміру пенсії та листом від 17 вересня 2018 року № 58-Ш-18 Тячівське ОУПФ України Закарпатської області повідомило позивача, що розмір його пенсійної виплати станом на 01 вересня 2018 року складає 1435, 00 грн., в тому числі: 1102,93 грн. з розмір пенсії відповідно до ст. 27 Закону № 1058-IV; 220,59 грн. - підвищення особам, що проживають в гірських населених пунктах в розмірі 20 % загальної пенсійної виплати (відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" від 15.02.1992 р.); 111,48 грн. - доплата до мінімального розміру пенсії.
Крім того, судом встановлено, що спеціалістами відділу з питань призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуто чергове телефонне звернення позивача на урядову "гарячу лінію" Державної установи Закарпатський обласний контактний центр листом від 01 жовтня 2018 року № 499-Ш-99-72 надано відповідь, в якій ГУ ПФ України в Закарпатській області повідомило позивача, що оскільки на момент досягнення позивачем 60-річного віку у нього не було необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком, то пенсію призначено після набуття ним 25 років страхового стажу з дати подання заяви на призначення пенсії, тобто з 22 травня 2018 року. Розмір пенсії з 22 травня 2018 року складав 1373,00 грн., оскільки мінімальний розмір пенсії по Україні,починаючи з 01.10.2017 року для чоловіків зів стажем роботи менше 35 р. становив 1373,00 грн. З 01 липня 2018 року відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" було проведено автоматизований перерахунок пенсії з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого з 01 липня 2018 року - 1435,00 грн.
10 жовтня 2018 року позивач звернувся до Тячівського ОУПФ України Закарпатської області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із звільненням з роботи та просив дорахувати період навчання в сільському професійно-технічному училищі № 3 с. Червоне Львівської області та перерахувати розмір пенсії, виходячи з 1373, 00 грн. та з урахуванням 20 % гірських.
До вказаної заяви позивач надав органу пенсійного фонду диплом (свідоцтво, атестат) про навчання (атестат № НОМЕР_2) від 14.08.1974 р., трудову книжку, що підтверджується розпискою-повідомленням про отримання документів.
На підставі поданої 10 жовтня 2018 року заяви про перерахунок пенсії та доданого до неї атестату про навчання в сільському професійно-технічному училищі № 3 с. Червоне Львівської області, виданого 14 серпня 1974 року, позивачу зараховано до страхового стажу період навчання сільському професійно технічному училищі № 3, та у зв'язку з цим проведено перерахунок пенсії з 01 жовтня 2018 року.
На звернення позивача від 01 жовтня 2018 року щодо перерахунку пенсії, Тячівське ОУПФ України Закарпатської області листом від 12 жовтня 2018 року № 62/Ш-18 щодо врахування періоду навчання в СПТУ № 3 с. Червоне згідно атестата № НОМЕР_2 від 14.08.1974 р. повідомило позивача, що при первинному зверненні із заявою про перевірку документів, необхідних для призначення пенсії за віком 15.12.2017 року він не надав атестат про навчання та не повідомив спеціалістів управління про те, що навчався в ПТУ. Також, у вказаному листі зазначено, що при подачі документів 22.05.2018 року для призначення пенсії позивачем не надано підтверджуючого документа про навчання в ПТУ. 10 жовтня 2018 року подав заяву про перерахунок пенсії та дорахування періоду навчання в СПТУ № 3, у зв'язку з цим перерахунок про дорахування періоду навчання здійснено у строки, визначені ч. 4 ст. 45 Закону № 1058, а саме з 01.10.2018 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, за дорученням Міністерства соціальної політики України, розглянуто звернення позивача та надано відповідь від 19 листопада 2018 року № 513/Ш-99-06, якою позивача повідомлено, що розмір його пенсії визначено з урахуванням набутого страхового стажу та отримуваного заробітку. Розмір пенсії підвищено на 1 % за два повних місяці відстрочки виходу на пенсію у відповідності до статті 29 Закону. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" розмір пенсії збільшено на 20 %. Оскільки розмір пенсії за віком, разом з встановленими підвищеннями не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, позивачу встановлено доплату до мінімальної пенсійної виплати. Щодо зарахуванням до страхового стажу періоду навчання, ГУ ПФ України в Закарпатській області зазначило, що позивачу надавались роз'яснення усно 02.01.2018 року, коли він звертався до територіального управління Пенсійного фонду як майбутній пенсіонер. При реєстрації заяви на призначення пенсії диплом не надавався, про період навчання не наголошувалося. Також, у вказаному листі відповідач зазначив, що 10 жовтня 2018 року позивачем було подано заяву про перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням та донарахування стажу і надано атестат про навчання № НОМЕР_2. Заступником начальника відділу з обслуговування громадян по Рахівському району Праничуком П.В. документ про навчання було прийнято для перерахунку. Перерахунок пенсії у зв'язку із донарахуванням до страхового стажу періоду навчання проведено в строк, передбачений пунктом 4 статті 45 Закону № 1058- з 01.10.2018 року.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
Згідно з ст. 6 Закону № 1058 непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 1058 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
На підставі п. "д" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 "Про професійну (професійно-технічну) освіту" від 10.02.1998 року час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Як вже встановлено судом, позивач із заявою про призначення пенсії звернувся 22 травня 2018 року, до якої додав військовий квиток (НОМЕР_3), довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, документи про місце проживання (реєстрації) особи, документи про надання статусу особи, як проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського (довідка № 120 від 22.01.2018 року), документи про стаж (вип. з нак. № 97/к, 38/к, дог. від 01.03.1999 р., довідку РЦЗ № 289 від 06.02.2018 р., довідку № 10 від 15.10.1998 р., паспорт, трудова книжка, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р.). Вказане підтверджується розпискою-повідомленням про отримані органом пенсійного фонду документи. Таким чином, суд констатує, що при зверненні до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, позивач не надав документ, що підтверджує період навчання в сільському професійно-технічному училищі № 3 с. Червоне Львівської області.
На підставі вказаної заяви про призначення пенсії та доданих до неї документів позивачу призначено пенсію з 22 травня 2018 року
В той же час, 10 жовтня 2018 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії та проханням дорахувати до стажу період навчання в сільському професійно-технічному училищі № 3 с. Червоне Львівської області та надав на підтвердження цього атестат № НОМЕР_2, виданий 14 серпня 1974 року.
Відповідно до ч.4 ст. 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу зараховано до стажу період навчання в сільському професійно-технічному училищі № 3 с. Червоне Львівської області та у зв'язку з цим здійснено перерахунок пенсії з 01 жовтня 2018 року.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що оскільки із заявою про перерахунок пенсії разом з атестатом на підтвердження періоду навчання в сільському професійно-технічному училищі № 3 с. Червоне Львівської області позивач звернувся 10 жовтня 2018 року, то відповідач правомірно здійснив перерахунок його пенсії з 01 жовтня 2018 року, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.
Відтак, відсутні підстави для зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з ІНФОРМАЦІЯ_1 (з дня виповнення йому шістдесяти років) та для зарахування та дорахування атестату та стажу періоду навчання, що підтверджується атестатом № НОМЕР_2, виданим 14.08.1974 року до розрахунку та обчислення пенсії з 25.05.2018 року, тобто в трьох місячний строк.
Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача недоплачених 20 % підвищення громадянам, що проживають в гірських населених пунктах до мінімальної пенсії в розмірі 1373,00 грн. станом на 01 січня 2018 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про статус гірських населених пунктів" від 15.02.1995 року № 56/95-ВР до гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність.
Відповідно до п. 1 ст. 5 України "Про статус гірських населених пунктів" статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів" умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів" розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.
Фінансування збільшення розміру пенсій, передбачене цією частиною, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судом встановлено, що позивач проживає у гірському населеному пункті та при зверненні із заявою про призначення пенсії 22 травня 2018 року надав органу пенсійного фонду довідку № 120 від 22 січня 2018 року про надання статусу особи, яка проживає, працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського.
Згідно з ч. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26 березня 2008 року № 265 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, крім осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
У відповідності з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.
Відповідно до відомостей з системи пенсійного фонду, вбачається, що загальний розмір пенсії позивача у період з 22 травня 2018 року по 30 червня 2018 року становив 1120,15 грн. (розмір пенсії за віком - 1109,09 грн. (стаття 27 Закону № 1058) + 11,09 грн. підвищення (ст. 29 Закону № 1058). Матеріалами справи підтверджується, що розмір пенсії позивача (1120,15 грн.) збільшено на 20 % та розмір такого підвищення становив 224,03 грн.
В той же час, оскільки щомісячний розмір пенсійних виплат позивача (з урахуванням надбавок, підвищень) становив менше ніж прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, органом пенсійного фонду здійснено доплату до мінімальної пенсійної виплати - у розмірі 28,82 грн. Таким чином, загальний розмір пенсії позивача з надбавками становив 1373, 00 грн.
З 01 липня 2018 року загальний розмір пенсії позивача становив 1120,15 грн. (розмір пенсії за віком - 1109,09 грн. (стаття 27 Закону № 1058) + 11,09 грн. підвищення (ст. 29 Закону № 1058). Вказаний розмір пенсії позивача збільшено на 20 % та розмір такого підвищення становив 224,03 грн. У зв'язку з тим, що щомісячний розмір пенсійних виплат позивача (з урахуванням надбавок, підвищень) становив менше ніж прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, органом пенсійного фонду здійснено доплату до мінімальної пенсійної виплати - у розмірі 90,82 грн. Таким чином, загальний розмір пенсії позивача з надбавками становив 1435,00 грн.
В такий самий спосіб відповідачем, відповідно до вимог Закону України Про статус гірських населених пунктів", здійснювалося збільшення на 20 % розміру пенсії позивача і в 2019 році, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідач, відповідно до вимог Закону України "Про статус гірських населених пунктів" здійснював збільшення розміру пенсійних виплат позивача на 20 %.
Суд зазначає, що збільшенню підлягає загальний розмір пенсії, а не її розмір з урахуванням надбавок.
Відтак, оскільки відповідачем дотримані вимоги Закону України "Про статус гірських населених пунктів" щодо збільшення розміру пенсійних виплат позивача, який отримав статус особи, яка працює, проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського на 20 %, то суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про дорахування та стягнення на користь позивача 20 % підвищення громадянам, що проживають в гірських населених пунктах до мінімальної пенсії в розмірі 1373,00 грн. станом на 01 січня 2018 року.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У відзиві від 16 березня 2020 року на ухвалу про відкриття провадження у справі представник позивача просив суд винести окрему ухвалу, якою буде зобов'язано прокурора Закарпатської області відкрити кримінальне провадження та провести досудове розслідування щодо порушення Закону України "Про статус гірських населених пунктів" та притягнути винних осіб до відповідальності згідно чинного законодавства.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (ч. 2 ст. 249 КАС України).
Суд зазначає, що постановлення окремої ухвали є виключним правом суду. Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Враховуючи те, що за наслідками розгляду справи судом не встановлено протиправність дій відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для винесення окремої ухвали згідно зі ст. 249 КАС України.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в особі Рахівського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) про зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Н.Д. Маєцька