09 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/1729/20
категорія 102010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Попової О. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Житомирської області, третя особа: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" про визнання протиправним та скасування листа, визнання дій протиправними та зобов'язання утриматись від вчинення дій, зобов'язання розглянути звернення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати лист Прокуратури Житомирської області від 27.01.2020 року за № 19-516-15;
- визнати дії Прокуратури Житомирської області з повернення звернення від 23.01.2020 року за № 3 протиправними та зобов'язати утриматись від вчинення таких дій;
- зобов'язати Прокуратуру Житомирської області розглянути звернення від 23.01.2020 року за № 3 в установленому законом порядку.
В обґрунтування позову зазначає, що позивач та ГО «Проти придурків та ідіотів» звернулись до Прокуратури Житомирської області з листом (зверненням) про те, хто з правоохоронних органів та прокурорів сприяв призначенню ОСОБА_2 керівником апарату Коростишівської міської ради, хто з прокурорів Прокуратури Житомирської області скриває від громадськості стан досудового розслідування та доручити здіснити відповідну перевірку щодо порушень при проведенні досудових розслідувань за фактом підготовки посадовими особами Коростишівської міської ради 14 відмови ОСОБА_1 та його дружині в дозволі на виготовлення проекту землеустрою. Вказане звернення подане у звичайному вигляді та підписаному електронним ключем у форматі р7s. Листом від 17.01.2020 року в.о. начальника відділу організації прийому громадян, звернення повернуто без розгляду з посиланням на те, що звернення не підписане заявником власноручним підписом. На думку позивача, повернення звернення без розгляду є протиправним та суперечить Закону України "Про звернення громадян", ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», а тому лист від 27.01.2020 № 19-516-15 Прокуратури Житомирської області підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
08.04.2020 року від Прокуратури Житомирської області подано до суду відзив на позов, в якому вказано, що 23.01.2020 електронним зв'язком надійшло звернення ОСОБА_1 та ГО «Проти придурків та ідіотів», яке передано на розгляд відділу організації прийому громадян, розгляду запитів прокуратури області. У вказаному електронному зверненні письмовий підпис автора був відсутній. Звернення заявнику 29.01.2020 було повернуто без розгляду з наданням відповідного роз'яснення вимог чинного законодавства. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
У відповідності до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною п'ятоюстатті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 та ГО «Проти придурків та ідіотів» звернувся з листом від 23.01.2020 року №3 до Прокуратури Житомирської області про те, хто з правоохоронних органів та прокурорів сприяв призначенню ОСОБА_2 керівником апарату Коростишівської міської ради, хто з прокурорів Прокуратури Житомирської області скриває від громадськості стан досудового розслідування та доручити здійснити відповідну перевірку щодо порушень при проведенні досудових розслідувань за фактом підготовки посадовими особами Коростишівської міської ради 14 відмови ОСОБА_1 та його дружині в дозволі на виготовлення проекту землеустрою.
До заяви було долучено копію повідомлення про протесну акцію, реєстр рішень суду якими рішення міської ради визнані незаконними.
Листом від 27.01.2020 року №19-516-15 Прокуратура Житомирської області повернула звернення №3 від 23.01.2020 року без розгляду, оскільки воно подане без дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян» та Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 20.12.2017 №357. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» обов'язковим реквізитом звернення є підпис особи, яка його подає. Відповідно до вимог п.6 розділу III Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів га особистого прийому громадян в органах прокуратури України, електронні звернення до органів прокуратури надсилаються у вигляді скан- або фотокопії звернення із підписом заявника та зазначенням дати або шляхом заповнення та надсилання електронної форми, яка розмішена на офіційному веб-сайті прокуратури Житомирської області.
ОСОБА_1 вважаючи, що звернення розглянуте з порушенням вимог Закону України "Про звернення громадян", ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд врахував, що спірні правовідносини врегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР), Закону України «Про електронні довірчі послуги» та іншими нормативно-правовими актами.
Так, згідно з ч.1 ст.1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
На підставі ст.3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
На підставі частин 1, 3 ст.15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідно до ст.19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Підставою повернення звернення №3 від 23.01.2020 року Прокуратурою Житомирської області стало, на думку відповідача, порушення позивачем ст.5 Закону України «Про звернення громадян», а саме: відсутність підпису особи, яка подала звернення. Відповідачем у відзиві на позов не заперечується факт отримання звернення електронним зв'язком.
Частинами першої - сьомою статті 5 цього ж Закону визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Згідно із частинами першою - третьою статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Наказом Генеральної прокуратури України від 20 грудня 2017 року №357 затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України (далі - Інструкція №357).
Розділом ІІІ вказаної Інструкції визначено порядок розгляду звернень громадян, депутатських звернень і запитів.
Звернення громадян мають бути оформлені згідно з вимогами статті 5 Закону України «Про звернення громадян». У зверненні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (групою заявників) із зазначенням дати.
В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення та надсилання електронної форми, яка розміщується на офіційних веб-сайтах Генеральної прокуратури України та регіональних прокуратур.
Електронне звернення без електронного підпису надсилається у вигляді скан- або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати.
Усі звернення та запити, що надійшли до органів прокуратури, підлягають попередньому розгляду. Попередній розгляд передбачає ознайомлення зі змістом звернень та запитів, перевірку правильності оформлення та належності порушених у них питань до компетенції прокуратури.
За результатами попереднього розгляду щодо кожного звернення і запиту визначеними у пункті 9 цього розділу особами у межах повноважень приймається одне з таких рішень:
передання для розгляду керівнику органу прокуратури або його заступнику відповідно до розподілу обов'язків;
передання для розгляду відповідному структурному підрозділу Генеральної прокуратури України або регіональної чи місцевої прокуратури, прокурору органу прокуратури;
направлення за територіальністю та/або належністю;
повернення заявнику з наданням відповідних роз'яснень;
залишення без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України «Про звернення громадян».
Суд звертає увагу, що 07.11.2018р. набув чинності Закон України «Про електронні довірчі послуги», яким визначено правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Відповідно до п.17 ч.1 ст. 1 вищезазначеного закону, засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам цього Закону.
Пунктом 23 ч.1 ст.1 Закон України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Згідно із ч.3 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Суд також зазначає, що можливість використання електронних документів та організаційно-правові засади електронного документообігу також передбачені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Тобто вказані норми Закону також передбачають визнання юридичної сили електронних документів, підписаних електронним підписом.
Виходячи з аналізу положень чинного законодавства та дослідженням матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем при поверненні звернення від 23.01.2020 №3 без розгляду, не було враховано вимог Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги», не додержано вимоги Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян»
Таким чином, відповідач при розгляді звернення ОСОБА_1 від 23.01.2020 року допустив протиправні дії, позбавивши останнього права одержати письмову відповідь про результати розгляду його звернення, а відтак наявні підстави для визнання протиправними дій відповідача при розгляді звернення ОСОБА_1 від 23.01.2020 року №3.
Відповідно до норм частин 1 і 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога зобов'язати Прокуратуру Житомирської області утриматись від вчинення дій щодо повернення звернення від 23.01.2020 року за № 3, не підлягає задоволенню.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Підстави для відшкодування судовик витрат у справі відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Прокуратури Житомирської області (вул.Святослава Ріхтера, 11, Житомир, 10008), третя особа: Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» задовольнити частково.
Визнати дії Прокуратури Житомирської області з повернення звернення від 23.01.2020 року за № 3 протиправними.
Визнати протиправним та скасувати лист Прокуратури Житомирської області від 27.01.2020 року за № 19-516-15.
Зобов'язати Прокуратуру Житомирської області розглянути звернення ОСОБА_1 від 23.01.2020 року за № 3 в установленому законом порядку.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеномустаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленимистаттями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 09 квітня 2020 року.
Суддя О.Г. Попова