про відкриття касаційного провадження
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа №640/2694/19
провадження №К/9901/7823/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі № 640/2649/19 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило:
(і) визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо незабезпечення належного розгляду звернення Публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» про перегляд тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для позивача на 2018 рік у бік економічно обґрунтованого;
(іі) зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, включивши до складу такого тарифу загальні виробничі витрати за 2018 рік в частині, що не були компенсовані внаслідок невідповідності тарифу на розподіл природного газу економічно обґрунтованому рівню, а саме, 27 461,40 тис. грн. з податком на додану вартість.
Позовні вимоги мотивовані тим, що чинний тариф не забезпечує позивачу відшкодування його обґрунтованих витрат та отримання прибутку, відтак відповідач зобов'язаний встановити для позивача економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, включивши до складу такого тарифу загальні виробничі витрати за 2018 рік в частині, що не були компенсовані внаслідок невідповідності тарифу на розподіл природного газу економічно обґрунтованому рівню, а саме 27 461,40 грн з податком на додану вартість.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено:
А) Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо незабезпечення належного розгляду звернення Публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» про перегляд тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для позивача на 2018 рік у бік економічно обґрунтованого.
Б) Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, включивши до складу такого тарифу загальні виробничі витрати за 2018 рік в частині, що не були компенсовані внаслідок невідповідності тарифу на розподіл природного газу економічно обґрунтованому рівню, а саме - 27 461,40 грн з податком на додану вартість.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного розв'язання справи, просить скасувати оскаржене судове рішення та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що на засіданні НКРЕКП, яке відбулось у формі відкритого слухання 24.12.2019 було ухвалена постанова № 3042 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Тисменицягаз». На думку скаржника, суд першої інстанції протиправно та грубо втрутився у дискреційні повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зобов'язавши останнє встановити для позивача тариф з включенням до його структури компенсації на певному рівні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 - без змін.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг засобами поштового зв'язку надіслала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі № 640/2649/19.
Дослідивши зміст касаційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у разі, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 частини четвертої статті 330 КАС України).
Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що під час ухвалення оскарженого судового рішення суд апеляційної інстанції не взяв до уваги висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 17.12.2019 в справі № 826/6713/18, який зводиться до такого:
« 40. Щодо листа від 11.04.2018 за № 3517/16/7-18, то в ньому міститься посилання на відсутність кворуму і неможливість прийняття рішення за заявою від 14.03.2018 з дотриманням вимог статті 14 Закону від 22.09.2016 № 1540-VIII, у зв'язку з чим розгляд заяви також призупинено.
41. Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідач безпосередньо та без будь- яких об'єктивних причин не вживав передбачених законодавством заходів для розгляду заяв позивача, проте вони не були розглянуті по суті з прийняттям відповідного рішення про затвердження (перегляд) тарифу або відмову у встановленні (перегляді) тарифу, оскільки їх розгляд був призупинений у зв'язку з відсутністю кворуму НКРЕКП, а також з огляду на неподання позивачем додаткових необхідних документів, а тому відсутні підстави вважати, що відповідачем допущено бездіяльність щодо розгляду заяв від 05.12.2017 № ПрО5.2-СЛ- 18952-1217 та від 14.03.2018Ке Пр05.2-СЛ-4868-0318».
За вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Аналіз наведених вище аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв'язку з висвітленими в судовому рішенні суду апеляційної інстанції обставинами справи дає можливість колегії суддів вважати, що у цій ситуації наявні обставини, наведені у пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС України, які є підставою для відкриття касаційного провадження. Водночас покликань на інші обставини, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження, касаційна скарга не містить.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись положеннями пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі № 640/2649/19.
2. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/2649/19.
3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб