08 квітня 2020 року
Київ
справа №580/1415/19
адміністративне провадження №К/9901/5523/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року в справі № 580/1415/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 24 березня 2019 року №749;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 24 березня 2019 року №770;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 14 травня 2019 року №114 о/с у частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 20 травня 2019 року №119 о/с;
- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні Національної поліції у Черкаській області на посаді заступника начальника слідчого управління з 20 травня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;
- допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні Національної поліції у Черкаській області на посаді заступника начальника слідчого управління.
04 листопада 2019 року рішенням Черкаського окружного адміністративного суду позовні вимоги Головного управління Національної поліції у Черкаській області задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 26 березня 2019 року №770.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 14 травня 2019 року №114 о/с у частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 20 травня 2019 року №119 о/с.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Черкаській області з 21 травня 2019 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 травня 2019 року по день ухвалення судового рішення у сумі 88 439 (вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн 56 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов'язковою у встановленому законом порядку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
03 лютого 2020 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції змінено, абзац шостий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції:
«Стягнути з Головного управління Національної поліції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.05.2019 по день ухвалення судового рішення в сумі 83 990 (вісімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто) гривень 52 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов'язковою у встановленому законом порядку».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Головне управління Національної поліції у Черкаській області подало касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 27 лютого 2020 року.
10 березня 2020 року ухвалою Верховного Суду вказана касаційна скарга відповідача залишена без руху та надано строк для надання документу про доплату судового збору в установленому законом розмірі та подання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав на яких подано касаційну скаргу із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
На виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду відповідачем направлено:
- платіжне доручення про доплату судового збору у встановленому законом розмірі;
- клопотання та уточнену касаційну скаргу, в якій Головне управління Національної поліції у Черкаській області зазначено, що касаційну скаргу у цій справі подано на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Таким чином, відповідачем виконано вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху та подано уточнену касаційну скаргу, яка за формою відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У клопотанні та уточненій касаційній скарзі Головне управління Національної поліції у Черкаській області, із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначено про застосування судом норм права без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №823/990/17, від 05 березня 2020 року у справі №823/1468/17, від 08 серпня 2019 року у справі №804/3447/17, від 29 травня 2018 року у справі №800/508/17, від 02 жовтня 2019 року у справі №804/4096/17, від 17 липня 2019 року у справі №806/2555/17, від 08 серпня 2019 року у справі №824/1054/16-а.
Таким чином, на думку відповідача суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Однак, у випадку посилання скаржником на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у саме подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено.
Відповідач покликаючись на існування правової позиції Верховного Суду у зазначених вище судових рішеннях не навів обґрунтувань з приводу того, що правовідносини по цій справі та по справах №823/990/17, №823/1468/17, №804/3447/17, №800/508/17, №804/4096/17, №806/2555/17, №824/1054/16-а є подібними.
Крім того відповідачем не зазначено які саме норми права застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
При цьому, з тексту клопотання та уточненої касаційної скарги, встановлено, що відповідачем не викладено підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не вказано яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта, застосовано судом апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Крім того, відповідач покликаючись на ряд постанов Верховного Суду не обгрунтував, що ці постанови ухвалено у справах за подібними відносинами із цією справою та не зазначив який висновок та щодо застосування якої конкретної норми права вони містять.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року в справі № 580/1415/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова