07 квітня 2020 року Справа № 915/1040/18
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
представник позивача в підготовче засідання не з'явився,
представник відповідача в підготовче засідання не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, 54055, м.Миколаїв, вул. Дзержинського, 134
до відповідача: Вознесенського міжрайонного управління водного господарства, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, вул. Київська, 251
про: стягнення 1 763 276,63 грн.
Державна екологічна інспекція у Миколаївській області звернулась до господарського суду Миколаївської області із позовом № 10/10-17/1938 від 20.09.2018 до Вознесенського міжрайонного управління водного господарства про відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) в розмірі 1 763 276,63 грн.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач здійснював наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням ст.10, ч.5 ст.11 Закону України “Про атмосферне повітря” в підтвердження чого посилається на акт, складений за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та складений на його підставі припис від 29.08.2017 №11. Вказує, що на основі інформації, наданої відповідачем згідно довідки від 31.10.2017 №269, позивачем проведено розрахунки розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на загальну суму 1 763 276,63 грн. Станом на подання позовної заяви відповідачем у добровільному порядку суму збитків не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на приписи ст.ст. 13, 14, 16, 66, 68 Конституції України, ст.ст. 2, 10, 11, 33, 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, ст.ст. 5, 20-2, 41, 67, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 року № 639, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за № 48/16064.
02.04.2020 від відповідача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшла заява в якій зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 12 березня 2020 року по 24 квітня 2020 року на усій території України карантин. Заборонено до 24 квітня 2020 року регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні. З метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19, збереження життя, здоров'я і забезпечення безпеки працівників Вознесенського МУВГ, керівництвом було прийнято рішення про запровадження на підприємстві гнучкого режиму робочого часу, працівникам надані за проханням відпустки. У зв'язку з ситуацією, що склалась в країні та неможливістю бути присутнім представнику, Вознесенське міжрайонне управління водного господарства просить суд перенести підготовче засідання на іншу дату.
06.04.2020 позивач засобами факсимільного зв'язку до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання в якому з метою запобігання виникненню та поширенню гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, беручи до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215 та Постановою Кабінету Міністрів від 25 березня 2020 року №239, просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату.
Згідно із ч.2 ст.232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Згідно з приписами ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства” роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” (із змінами внесеними Постановою від 25 березня 2020 №239), відповідно до якої установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.
11.03.2020р. на офійному веб-сайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua/ua/news/zaava-golovi-radi-suddiv-sodo-karantinnih-zahodiv) розміщено звернення Ради суддів України до громадян щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
Відповідно до повідомлення Всесвітньої організації охорони здоров'я від 13.03.2020р. Європа тепер стала епіцентром пандемії COVID-19 (https://zik.ua/news/ludyna/yevropa_stala_tsentrom_pandemii_koronavirusu_962078).
Рішенням Ради суддів України від 17.03.2019р. №19 затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID -19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких Рада суддів України рекомендує- на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, а саме:
- роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;
- припинити всі заходи, не пов'язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);
- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом
суду;
- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;
- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;
- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв'язку;
- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;
- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;
- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров'я відповідну установу охорони здоров'я та керівництво суду телефоном, e-mail.
Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:
- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі “Електронний суд”, поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку;
- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;
- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).
При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.
При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.
Подальші рішення щодо особливого режиму роботи приймати в залежності від розвитку ситуації.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” на всій території України з 12 березня по 3 квітня 2020 року встановлено карантин. 16 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України внесені зміни до вказаної постанови, згідно з якими до 3 квітня 2020 року заборонено відвідування закладів освіти, проведення масових заходів, у яких беруть участь понад 10 осіб, окрім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади, та рекомендовано іншим державним органам забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості - також роботи в режимі реального часу через Інтернет. 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України постановою від 25 березня 2020 р. № 239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, а саме з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на усій території України установлено карантин.
Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров'я суддів і учасників судових засідань.
Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.
З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов'язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.
Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.
Враховуючи введення в Україні з 12.03.2020р. по 24.04.2020р. карантину через спалах у світі коронавірусу та з метою забезпечення безпеки складу суду, учасників справи, працівників суду, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляну справи, а також з метою забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, суд вважає за можливе відкласти підготовче засідання на іншу дату, визначення якої буде здійснено додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину, провести підготовче засідання поза межами встановленого ГПК України строку, у розумний строк згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, дата підготовчого засідання судом не визначається, про дату та час наступного підготовчого засідання учасники справи будуть повідомлені додатково після відміни обмежувальних протиепідемічних заходів.
Керуючись ст.ст.232, 234, 235 ГПК України, суд -
1.Відкласти підготовче засідання без визначення дати судового засідання.
2. Провести підготовче засідання у справі №915/1040/18 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу “COVID-19”.
3. Про дату та час підготовчого засідання у справі №915/1040/18 повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою.
4. Запропонувати учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних документів, у зв'язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу “COVID-19”, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).
5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”.
6. Звернути увагу учасників справи на те, що подання учасниками судового процесу документів до суду можливо здійснювати за допомогою електронних чи поштових засобів зв'язку. Учасникам справи необхідно повідомити суду та іншим учасникам справи свої офіційні електронні адреси для забезпечення належного обміну процесуальними документами.
7. Ухвалу суду направити учасникам справи.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 08.04.2020.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Семенчук