07 квітня 2020 року
Київ
справа №260/357/19
адміністративне провадження №К/9901/9202/20
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №260/357/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови,
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» відмовлено у задоволенні позову до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару UA305200/2019/000051/2 від 21 лютого 2019 року та картки відмови №UA305200/2019/00058.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився, оскаржив їх в касаційному порядку. У касаційній скарзі її заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.
За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним, й за змістом пункту десятого зазначеної норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень наведених норм КАС України, відніс таку до категорії справ незначної складності, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи (не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження) у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У касаційній скарзі міститься застереження щодо застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, однак скаржник не наводить аргументів, які б свідчили про наявність будь-якої із вказаних вище умов.
Посилання скаржника на незастосування апеляційним судом висновків, викладених у низці судових рішень Верховного Суду, колегія суддів вважає безпідставними, адже обставини у справах, предметом оскарження в яких є рішення митного органу про коригування митної вартості товару, у кожному конкретному випадку є відмінними.
Отже, скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновків судів попередніх інстанцій. На підтвердження своєї правової позиції він фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у цій справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Суд касаційної інстанції, в свою чергу, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України).
Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись статями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №260/357/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська