Іменем України
08 квітня 2020 року
Київ
справа № 812/106/17
адміністративне провадження №К/9901/4453/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 812/106/17
за позовом Приватного підприємства «Автолайн компані» до Луганської обласної державної адміністрації, Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області, третя особа - Приватне підприємство «Люксавто-СДК» про визнання нечинним рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Приватного підприємства «Автолайн компані»
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Чебанова О. О., суддів: Сіваченка І. В., Шишова О. О.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2017 року Приватне підприємство «Автолайн компані» (далі - позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Луганської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1, Луганська ОДА), Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-2, Департамент), Конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області (далі - відповідач-3, Конкурсний комітет), третя особа - Приватне підприємство «Люксавто-СДК» (далі - третя особа), в якому просив суд:
1.1. визнати нечинним протокольне рішення від 17 листопада 2016 року №143, прийняте за результатами засідання Конкурсного комітету;
1.2. визнати нечинним рішення Департаменту від 01 грудня 2016 року (викладеного в листі від 01 грудня 2016 року №6/Д-2738) щодо розірвання в односторонньому порядку договору №72/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньо обласному) автобусних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС", укладений між Приватним підприємством "Автолайн компані" та Департаментом регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації;
1.3. визнати дійсними результати конкурсу на пасажирські перевезення, викладені в протоколі засідання Конкурсного комітету від 05 жовтня 2016 року № 142;
1.4. визнати дійсним укладений договір №72/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньо обласному) автобусних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС", укладений між Приватним підприємством "Автолайн-компані" та Департаментом;
1.5. зобов'язати Департамент розірвати договір на пасажирські перевезення, укладений між ним та Приватним підприємством "Люксавто-СДК" за результатами прийнятого відповідачем протокольного рішення на засіданні конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області від 17 листопада 2016 року № 143.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення від 17 листопада 2016 року №143 було прийняте Конкурсним комітетом поза межами конкурсу, отже, поза межами наданих чинним законодавством повноважень, без повідомлення Позивача про час та дату засідання щодо розгляду питання про надання ним недостовірної інформації до конкурсу. Це рішення має рекомендаційний характер, тобто, мало бути розглянуто Департаментом як організатором конкурсу, який саме має повноваження самостійно встановлювати факт надання до конкурсу недостовірної інформації та приймати рішення про розірвання з Позивачем укладеного договору з цих підстав, а також самостійно розглядати питання та приймати рішення про укладення договору з іншим перевізником на строк, передбачений чинним законодавством. Однак, Департамент повідомив позивача про розірвання з ним договірних відносин у листі, який не містить посилання на реквізити такого рішення.
2.1. Відповідно до укладеного з позивачем договору, транспортний засіб БАЗ А 079.19 (стосовно якого, як вважають відповідачі, позивачем в анкеті неправильно зазначено клас ІІІ, замість належного класу ІІ) взагалі не використовувався при обслуговуванні вказаних маршрутів. Навпаки, в договорі з Приватним підприємством "Люксавто - СДК" зазначено транспортний засіб БАЗ А079.19 як такий, що обслуговує вказаний маршрут. Тому, за доводами позивача, дії відповідача-2 щодо розірвання в односторонньому порядку договору з позивачем та укладення нового договору з третьою особою фактично не спрямовані на забезпечення обслуговування маршруту транспортними засобами певного класу, суперечать вимогам чинного законодавства та є протиправними, оскільки порушують право позивача як переможця конкурсу на здійснення перевезень за вказаними маршрутами.
3. Представник Луганської обласної державної адміністрації заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що Луганська ОДА передала свої повноваження організатора конкурсу з автомобільних перевезень Департаменту, який має статус самостійної юридичної особи і є належним відповідачем у справі.
4. Представник Департаменту заперечувала проти задоволення позову та зазначала, що на підставі підпунктів 3, 4 пункту 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 (далі - Порядок № 1081), та офіційно підтвердженої інформації щодо надання недостовірної інформації Департаментом було прийняте рішення про одностороннє розірвання договірних відносин з Приватним підприємством «Автолайн компані», про що перевізника було повідомлено листом від 01 грудня 2016 року № 6/Д-2738 з вимогою повернути Департаменту (Організатору конкурсу) оригінали договорів, яка проігнорована та не виконана.
4.1. Відповідач-2 зауважив, що Порядок не вимагає наявності рішення організатору конкурсу саме в письмовій формі з цього питання. Тому рішення щодо розірвання договору № 72/2016 від 25 жовтня 2016 року з Позивачем та укладення договору з третьою особою Департаментом приймалося в усній формі на підставі встановленого рішенням Конкурсного комітету факту надання Позивачем недостовірної інформації до конкурсу. Перевізником не було оскаржено рішення органу владних повноважень щодо виявлення недостовірної інформації, за наявності якої Департаментом (Організатором конкурсу) було прийнято рішення про розірвання договірних відносин на право здійснення перевезень. Отже, рішення відповідачів є чинні, правомірні, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
5. Представник Конкурсного комітету зазначив, що 05 жовтня 2016 року відбувся конкурс з перевезення пасажирів, рішення Конкурсного комітету за результатами конкурсу, оформлені протоколом № 142, є законними та обґрунтованими. Позивача визнано переможцем конкурсу за об'єктами №1, 11, 17, 22, 25. За вказаними об'єктами конкурсу Департамент з Позивачем уклав договори перевезень від 25 жовтня 2016 року №№ 70/2016, 71/2016, 72/2016, 73/2016, 74/2016.
5.1. Під час проведення конкурсу в одного з членів Конкурсного комітету виникли сумніви щодо достовірності інформації, наданої позивачем стосовно класності транспортного засобу БАЗ А079.19 (в анкеті зазначено категорія М3, класу В, ІІІ). Тому організатор конкурсу 07 жовтня 2016 року надіслав запит до Міністерства інфраструктури України та до ДП «ДержавтотрансНДІпроект» для перевірки цієї інформації. 10 листопада 2016 року до Луганської ОДА надійшла відповідь Державної служби з безпеки на транспорті, в якій з посиланням на лист ДП «ДержавтотрансНДІпроект» вказано, що автобус марки БАЗ А079.19 має категорію М3, класу В, ІІ.
5.2. З цього приводу 17 листопада 2016 року було проведено засідання Конкурсного комітету, де було прийняте оскаржене рішення, відповідно до підпунктів 3 та 4 пункту 55 Порядку, статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пунктів 4.2, 4.3, 4.5 договору №72/2016 від 25 жовтня 2016 року щодо необхідності розірвання з позивачем вказаного договору та необхідності укладення договору з перевізником, що посів друге місце. На підставі вимог пункту 13 Порядку рішення щодо інших договорів, укладених з позивачем за результатами вказаного конкурсу не приймалося, оскільки за іншими об'єктами позивач переміг у конкурсі як єдиний перевізник-претендент, тому договірні відносини із ним залишені в силі. Отже, рішення Конкурсного комітету є законним, обґрунтованим, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
6. Представник третьої особи підтримав позицію відповідачів, заперечував проти задоволення позовних вимог, прийняті відповідачами рішення вважав законними та обґрунтованими.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
7. 05 жовтня 2016 року відбувся конкурс з перевезення пасажирів, рішення Конкурсного комітету за результатами конкурсу, оформлені протоколом №142.
8. Відповідно до вказаного рішення Конкурсного комітету Приватне підприємство «Автолайн компані» визнано переможцем конкурсу за об'єктами № 1, 11, 17, 22, 25.
9. За рішенням Конкурсного комітету № 142 за об'єктом 17 (маршрути «Рубіжне АС - с/т Южне», «Сєвєродонецьк АС - Борівське», «Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС») друге місце в конкурсі посів перевізник Приватне підприємство «Люксавто - СДК».
10. За наслідками проведення конкурсу Департамент з Позивачем уклав договори перевезень від 25 жовтня 2016 року, зокрема, договір №72/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійних внутрішньо обласних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС" - терміном дії до 25 жовтня 2021 року.
11. Після оголошення результатів конкурсу 06 жовтня 2016 року за вих. № 559/28/4-16 Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області надіслано запит до ДП «ДержавтотрансНДІпроект» з вимогою надати роз'яснення щодо використання транспортного засобу марки БАЗ А079.19 (VIN- НОМЕР_1 ) 2008 року випуску для здійснення перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (міських, приміських чи міжміських перевезень).
12. 07 жовтня 2016 року за підписом голови Конкурсного комітету були надіслані запити (вих. №№ 6/19-5057, 6/19-5056) до Міністерства інфраструктури України та до ДП «ДержавтотрансНДІпроект» щодо витребування інформації стосовно транспортного засобу БАЗ А079.19 відповідно до пунктів 4,7 Порядку визначення класу комфортності автобусів, сфери їх використання за видами сполучень та режимами руху, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 квітня 2007 №285.
13. Листом від 10 жовтня 2016 року № 1.05-11/3373 ДП «ДержавтотрансНДІпроект» повідомило управління Укртрансбезпеки у Луганській області про те, що автобуси марки БАЗ А079.19 ними сертифіковано в 2007 році за категорію М3, класу В, ІІ (сертифікат відповідності від 10 вересня 2007 року №UA1.009.0122274-07, терміном дії до 02 вересня 2009 року). Також повідомлено, що офіційна інформація стосовно категорії, класу та пасажиромісткості транспортного засобу автобусів міститься у технічних умовах на транспортний засіб та сертифікаті відповідності.
14. 19 жовтня 2016 року вх. № 30/8217 до Луганської ОДА надійшла відповідь ДП «ДержавтотрансНДІпроект» (на лист ЛОДА від 07 жовтня 2016 року №6/19-5056), згідно з якою офіційна інформація стосовно категорії, класу та пасажиромісткості транспортного засобу автобусів міститься у технічних умовах на транспортний засіб та сертифікаті відповідності. Сертифікацію транспортних засобів в системі УкрСЕПРО в Україні до 01 січня 2016 року здійснювали більше 45 органів з сертифікації. ДП «ДержавтотрансНДІпроект» був одним з таких органів. З 01 січня 2016 року в Україні введена процедура оцінювання відповідності колісних транспортних засобів у відповідності до «Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання», затвердженому наказом Мінінфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521, зареєстрованому в Мінюсті України 14 вересня 2012 року № 1586/21898. Процедуру оцінювання відповідності згідно з Порядком на сьогодні, крім ДП «ДержавтотрансНДІпроект», здійснюють органи з сертифікації, зазначені в додатку до цього листа. Інформація стосовно сертифікатів відповідності на транспортні засоби, які були видані до 01.01.2016, знаходиться в єдиному державному Реєстрі сертифікованої в Україні продукції, який веде Мінекономрозвитку України.
15. 10 листопада 2016 року до Луганської ОДА надійшла відповідь (вх.№10/8884) Державної служби з безпеки на транспорті від 08 листопада 2016 року № 8222/0315-16, в якій з посиланням на лист ДП «ДержавтотрансНДІпроект» від 10 жовтня 2016 року № 1.05-11/3373 зазначено, що автобус марки БАЗ А079.19 сертифіковано за категорію М3, класу В, ІІ.
16. 17 листопада 2016 на засіданні Конкурсного комітету було прийняте протокольне рішення відповідача № 143, яким визнано інформацію, подану до участі у конкурсі 05 жовтня 2016 року у конвертах з позначкою 1 підпункту 1 пункту 1 Анкети перевізником-претендентом Підприємства автобусу БАЗ А079.19, який є автобусом категорії М3. Класу ІІ, недостовірною та рекомендовано організатору, по об'єкту конкурсу № 17 відповідно до підпункту 3 пункту 55 Порядку, розірвати договірні відносини з перевізником Приватним підприємтсво «Автолайн Компані» та відповідно до підпункту 4 пункту 55 Порядку, укласти договір на термін 1 рік відповідно до статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» з перевізником Приватним підприємством «Люксавто-СДК», який за результатами конкурсу зайняв друге місце.
17. Судом першої інстанції досліджено аудіозапис засідання Конкурсного комітету від 17 листопада 2017 року та встановлено, що на засіданні Конкурсного комітету не обговорювалося питання про необхідність надання позивачу можливості представити свої пояснення щодо підстав визначення ним в анкеті перевізника саме ІІІ-ї класності автобусу марки БАЗ А079.19. Крім того, під час обговорення підстав прийняття оскарженого рішення щодо визнання недостовірною інформації, поданої позивачем до конкурсу, до відома членів Конкурсного комітету не було доведено, на підставі яких саме первинних документів: свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності, сертифікату відповідності, технічних умов чи інформації з Єдиного державного реєстру сертифікованої в Україні продукції - було встановлено класність саме автобусу БАЗ А079.19 (VIN-НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску), зареєстрованому за позивачем.
18. Зазначені документи не були надані суду відповідачами як докази обґрунтованості прийнятого рішення.
19. Департамент листом №6/Д-2738 від 01 грудня 2016 року повідомив Приватне підприємство «Автолайн компані» про одностороннє розірвання з ним договору від 25 жовтня 2016 року № 72/2016 та про залишення в силі договорів від 25 жовтня 2016 року №№ 70/2016, 71/2016, 73/2016, 74/2016.
20. Судом першої інстанції досліджено умови договору № 72/2016 та встановлено, що автобус марки БАЗ А079.19 не обслуговує зазначені в ньому маршрути ні як основний, ні як підмінний.
21. 19 грудня 2016 року Департаментом з третьою особою укладено договір №81/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійних внутрішньо обласних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС" - терміном дії до 19 грудня 2017 року.
22. Відповідно до умов договору № 81/2016 автобус марки БАЗ А079.19 обслуговує зазначені в ньому маршрути як основний транспортний засіб.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
23. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
23.1. Визнано нечинним протокольне рішення Конкурсного комітету з організації та проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у Луганській області № 143 від 17 листопада 2016 року.
23.2. Визнано протиправними з моменту їх вчинення дії Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації щодо:
23.3. розірвання в односторонньому порядку договору №72/2016 від 25 жовтня 2016 року з Приватним підприємством "Автолайн компані" на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньо обласному) автобусних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС»;
23.4. укладення з Приватним підприємством "Люксавто -СДК" договору №81/2016 від 19 грудня 2016 року на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньо обласному) автобусних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС».
23.5. Визнано нечинним адміністративний договір №81/2016 на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньо обласному) автобусних маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС" з моменту його укладення Департаментом регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації з Приватним підприємством "Люксавто -СДК".
23.6. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
24. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що протокольне рішення Конкурсного комітету від 17 листопада 2016 року № 143 є нечинним з моменту його прийняття, оскільки Конкурсний комітет не мав законних повноважень на прийняття такого рішення; дії Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації щодо: розірвання в односторонньому порядку договору від 25 жовтня 2016 року № 72/2016, укладеного з Підприємством; укладення з Приватним підприємством «Люксавто-СДК» договору від 19 грудня 2016 року № 81/2016 є протиправним, оскільки автобус марки БАЗ А079.19 не обслуговує зазначені в ньому маршрути ні як основний, ні як підмінний, отже відсутні будь-які підстави для розірвання в односторонньому порядку договору від 25 жовтня 2016 року № 72/2016.
25. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
26. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем зазначено недостовірну інформацію в анкеті про клас автобуса марки БАЗ А079.19, то це є підставою для розірвання Департаментом в односторонньому порядку договору від 25 жовтня 2016 року № 72/2016, відповідно до підпунктів 3 та 4 пункту 55 Порядку, статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пунктів 4.2, 4.3, 4.5 договору №72/2016 від 25 жовтня 2016 року.
ІV. Касаційне оскарження
27. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 28 грудня 2017 року.
28. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
29. За доводами позивача, рішення суду апеляційної інстанції є немотивованим, оскільки не містить аналізу доводів позивача, а зводиться до того, що Департамент мав право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку, якщо йому було надано недостовірну інформацію. Судом апеляційної інстанції не враховано, що Департаментом прийнято рішення без жодної перевірки інформації, яку було отримано від Укртрансбезпеки.
30. Позивач зазначає, що прийняття відповідачем-2 рішення про розірвання договору про перевезення пасажирів, укладеного з позивачем, при відсутності будь-яких доказів порушення умов вже укладеного договору та навіть без елементарної перевірки відповідності отриманої від іншого органу інформації фактичним обставинам справи і без залучення Підприємства до процесу прийняття рішення є порушенням вимог принципу «належного урядування»
31. Касаційна скарга позивача не містить клопотання про розгляд справи за участю позивача або його представника.
32. 28 грудня 2017 року справу передано до Верховного Суду (суддя-доповідач Гриців М. І.).
33. 05 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Луганського окружного адміністративного суду міста Києва справу № 812/106/17.
34. 18 лютого 2018 року справа № 812/106/17 надійшла до Верховного Суду.
35. У відзивах на касаційну скаргу, які надійшли до Верховного Суду, відповідач - 1, відповідач-2 та відповідач-3 зазначають, що оскільки до них надійшла інформація про те, що позивач вказав недостовірну інформацію в анкеті про клас автобуса Баз А079.19, то це є підставою для розірвання вже укладеного договору.
36. У зв'язку із наведеним відповідачі просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
37. У відзивах на касаційну скаргу не міститься клопотань відповідачів про розгляд справи за участю їх представників.
38. 02 липня 2019 року справу № 812/106/17 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду (судді-доповідачу Стрелець Т. Г).
39. 21 січня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 118/0/78 - 20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку зі зміною Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, що унеможливлює участь судді-доповідача Стрелець Т. Г. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв'язку зі змінами.
40. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 21 січня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
41. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
42. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
43. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
44. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
45. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
46. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
47. За змістом статті 7 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III) забезпечення організації пасажирських перевезень на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути) покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.
48. Відповідно до частини першої статті 42 Закону № 2344-III договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
49. Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
50. Відповідно до пункту 32 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 1081, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1081) до заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.
51. За змістом підпункту 3 пункту 55 Порядку № 1081 організатор має право достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником у разі:
51.1. порушення ним умов договору (дозволу). У такому разі для роботи на маршруті призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення дії договору (дозволу), який було розірвано (позбавлено), а в разі його відмови чи відсутності - призначати до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника один раз на строк не більш як три місяці;
51.2. надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання ним недостовірної інформації;
51.3. порушення ним умов договору (дозволу) під час виконання перевезень на маршруті як перевізника, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце.
52. Змістом підпункту 4 пункту 55 Порядку № 1081 установлено, організатор має право ) укласти договір (видати дозвіл) з автомобільним перевізником, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, у разі:
52.1. настання обставин, що передбачені абзацом третім підпункту 3 цього пункту на строк дії договору (дозволу), який було розірвано;
52.2. відмови перевізника-претендента, який визнаний переможцем конкурсу, від укладення договору (одержання дозволу);
VІ. Позиція Верховного Суду
41. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
42. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
43. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
44. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що Договір від 25 жовтня 2016 року №72/2016 було розірвано на підставі підпункту 3 пункту 55 Порядку № 1081 та пункту 4.2 Договору у порядку, визначеному пунктами 4.3, 4.5 Договору. Фактичною підставою для одностороннього розірвання Договору (з боку відповідача-2) слугувало те, що позивач у анкеті перевізника вказав недостовірну інформацію про класність автобусу БАЗ А079.19 (VIN-НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску).
45. Судом першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, досліджено зміст договору від 25 жовтня 2016 року № 72/2016 та встановлено, що на маршрутах загального користування, а саме: "Рубіжне АС - с/т Южне", "Сєвєродонецьк АС - Борівське", "Сєвєродонецьк АС - Рубіжне АС" автобус БАЗ А079.19 (VIN- НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску) не працював. Порушення умов договору в цій частині відповідачами не доведено.
46. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для розірвання вже укладеного з позивачем договору, оскільки надання недостовірної інформації перевізником може бути підставою для розірвання договору тільки у випадку, якщо це призвело до невиконання перевізником суттєвих умов договору та інших наслідків, визначених у пункті 4.2. Договору.
47. Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, у подальшому вказані маршрути обслуговувалися третьою особою на підставі договору від 19 грудня 2016 року № 81/2016, зокрема, автобусом марки БАЗ А079.19 як основним транспортним засобом.
48. Відповідачем також у цій справі не доведено, що вимога про класність автобусів, допущених до перевезень на цьому маршруті, містилася у конкурсних умовах як обов'язкова.
49. За змістом пункту 32 Порядку № 1081 анкета до заяви про участь у конкурсі подається перевізником та в ній передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.
50. Враховуючи, що підстави одностороннього розірвання договору Департаментом обґрунтовано лише зазначенням позивача недостовірних відомостей в анкеті, яка додається до заяви на участь у конкурсі, про автобус марки БАЗ А079.19, який взагалі не обслуговував маршрути за договором № 72/2016; відповідачем не доведено, що вимога про класність автобусів, допущених до перевезень на цьому маршруті, містилася у конкурсних умовах як обов'язкова; експлуатація автобуса марки БАЗ А079.19 на маршруті мала місце та призвела до неналежного виконання суттєвих умов договору, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
51. Отже, у цій справі суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили всі обставини справи, при цьому суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме положення підпункту 3 пункту 55 Порядку № 1081 та пункту 4.2 Договору та статті 2 КАС України, внаслідок чого ним було скасовано законне рішення суду першої інстанції, який правильно застосував норми матеріального права та надав їм системне тлумачення.
VIІ. Судові витрати
52. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Автолайн компані» задовольнити.
2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року в справі № 812/106/17 скасувати, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року залишити в силі.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова
Судді: В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич