08 квітня 2020 року
м. Київ
справа №580/278/19
адміністративне провадження №К/9901/8019/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., суддів Бевзенка В.М., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 580/278/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про зобов'язання сплатити компенсацію за затримку розрахунку при звільненні,
23.03.2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надіслано засобами поштового зв'язку 19.03.2020 року).
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевірив касаційну скаргу відповідача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 не зазначено підстав, за якими подано касаційну скаргу з тих, що визначені статтею 328 цього Кодексу, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже у разі не зазначення в касаційній скарзі підстави (підстав), за якою подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
У відповідності до ч. 3 ст. 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно приписів ч.1 ст.329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Предметом касаційного оскарження в даній справі є, зокрема, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року.
Скаржник в касаційній скарзі надав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, в якому вказав про те, що вказане рішення суду ним було отримано 28.02.2020 року, що підтверджується вхідним штампом військової частини.
При цьому, Суд не вважає вхідний штамп військової частини на оскаржуваному рішенні доказом дійсного отримання відповідачем рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вказане не підтверджується ані вихідною датою відправлення вказаного рішення судом скаржнику (14,11.2019), ані даними Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому зазначено, що вказане рішення було надіслано судом: 12.11.2019, зареєстровано: 13.11.2019, а оприлюднено: 14.11.2019.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».
Суд вказує, що підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, скаржник не наводить жодних підстав, для визнання поважними причин такого тривалого пропуску строку на оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 580/278/19.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Узагальнюючи вищенаведене, Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено будь-яких поважних причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали своєчасно оскаржити спірне рішення суду апеляційної інстанції, а зазначені ним підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження вказаного рішення суду, Судом не визнаються поважними.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строків на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року з вказанням інших підстав для його поновлення, касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
В той же час, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року”, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.
Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 580/278/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про зобов'язання сплатити компенсацію за затримку розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
Н.В. Шевцова