Іменем України
08 квітня 2020 року
Київ
справа №481/1265/19
адміністративне провадження №К/9901/3808/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 481/1265/19
за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, капрала поліції - Колонтаєва Вадима Ігоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2020 року (суддя-доповідач Домусчі С.Д. судді Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.),
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 (Далі - позивач) звернувся до суду з позовом до поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, капрала поліції - Колонтаєва Вадима Ігоровича (Далі - відповідач, інспектор Управління ПП), в якому просив скасувати постанову серії ЕАВ N 1476166 від 01 вересня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену Інспектором за порушення позивачем п.34 ПДР України та вчинення правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
2. Новобузький районний суд Миколаївської області рішенням від 18 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив в повному обсязі. Скасував постанову серії ЕАВ N 1476166 від 01 вересня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену Інспектором за порушення позивачем п.34 ПДР України та вчинення правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрив.
3. Рішення суду першої інстанції ухвалено у відкритому судовому засіданні без участі відповідача та його представника.
4. Копію рішення суду першої інстанції 23 жовтня 2019 року направлено на адресу Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції та отримано представником 25 жовтня 2019 року.
5. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду відповідач 05 листопада 2019 року подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
6. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу відповідача повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України з тих підстав, що апеляційна не підписана особою, яка подала апеляційну скаргу.
7. Повторно з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження представник відповідача звернувся 28 листопада 2019 року.
8. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу представника відповідача було залишено без руху з підстав передбачених частиною третьою статті 298 КАС України та надано строк у десять днів із моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.
9. Залишаючи апеляційну скаргу відповідача без руху, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки норми статті 286 КАС України не містять спеціальних положень з питань поновлення строку на апеляційне оскарження, то застосуванню підлягають положення визначені статтею 295 КАС України, окрім десятиденного строку, встановленого для подання апеляційної скарги.
10. Разом з тим, суд апеляційної інстанції виходив з того, що первинна апеляційна скарга була повернута відповідачу з підстав відсутності підпису особи, що її подала, а заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить обґрунтувань неможливості подання апеляційної скарги у стислий термін, після отримання копії ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.
11. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача відмовлено.
12. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені відповідачем причини пропуску строку подання апеляційної скарги не є поважними.
ІІ. Касаційне оскарження
13. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (Далі - Управління ПП в Миколаївській області ДПП) подало касаційну скаргу до Верховного Суду, яку зареєстровано 07лютого 2020 року.
14. У касаційній скарзі Управління ПП в Миколаївській області ДПП посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду матеріалам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
15. В обґрунтування касаційної скарги Управління ПП в Миколаївській області ДПП зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з урахуванням того, що повернення апеляційної скарги, яке відбулось з формальних причин, не перешкоджає її повторному поданню.
16. Також, Управління ПП в Миколаївській області ДПП у касаційній скарзі зазначає, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем було подано протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення суду першої інстанції.
17. 12 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження.
18. Відзив на касаційну скаргу від позивача на адресу Суду не надходив.
19. 24 лютого 2020 року справа №481/1265/19 надійшла до Верховного Суду.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
20. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
21. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
22. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
23. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
24. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
25. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
26. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
27. Пунктом 4 частини першої статтею 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
28. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені у статті 286 КАС України.
29. Частиною четвертою статті 286 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судове рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
ІV. Позиція Верховного Суду
30. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
31. Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
32. Як встановлено судом апеляційної інстанції у цій справі інспектор Управління ПП 05 листопада 2019 року подав апеляційну скаргу на рішення суду від 18 жовтня 2019 року, проголошене без участі відповідача, копію якого отримано відповідачем 25 жовтня 2019 року, у справі з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
33. 12 листопада 2019 року суд апеляційної інстанції повернув зазначену апеляційну скаргу з тих підстав, що вона не підписана особою, яка її подала.
34. Повторно з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку відповідач звернувся 28 листопада 2019 року.
35. П'ятий апеляційний адміністративний суд, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, виходив із того, що відповідач мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 295 КАС України, оскільки стаття 286 КАС України не містить спеціальних положень з питань поновлення строку на апеляційне оскарження, разом з тим, визнав неповажними підстави для поновлення строку звернення відповідача з апеляційною скарго тому відмовив у відкритті апеляційного провадження.
36. Матеріалами справи підтверджено, що в апеляційній скарзі відповідач посилався на можливість подання апеляційної скарги протягом 30- днів з моменту отримання оскаржуваного рішення, що відповідає вимогам статті 295 КАС України.
37. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що доводи відповідача в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими. Так, відповідач у своєму клопотанні зазначив, що рішення суду першої інстанції може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, тому вважає, що апеляційна скарга подана із дотриманням строку на апеляційне оскарження.
38. Відхиляючи такі доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з приписів частини четвертої статті 286 КАС України, якими визначено спеціальні строки на апеляційне оскарження по цій категорії адміністративних справ - десять днів з дня проголошення рішення.
39. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач звернувся з повторною апеляційною скаргою лише через десять днів після отримання первинної апеляційної скарги, яка була йому повернута з підстав відсутності підпису особи, яка її подала. При цьому відповідач не обґрунтував необхідність десятиденного строку для подачі повторної апеляційної скарги.
40. Отже, враховуючи, що первинна апеляційна скарга була повернута відповідачу лише з підстав відсутності підпису на апеляційній скарзі, у своєму рішенні суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки заява про поновлення цього строку не містила обґрунтувань неможливості подання апеляційної скарги у більш стислий термін, після отримання копії ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги відповідача у справі.
41. При цьому, Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 28 листопада 2019 року, тобто через десять днів після отримання заявником ухвали про повернення апеляційної скарги. При цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.
42. У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
43. Таким чином, суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
44. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
V. Судові витрати
45. З огляду на категорію справи, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2020 року у справі №481/1265/19 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, капрала поліції - Колонтаєва Вадима Ігоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.М. Бевзенко
Н.А. Данилевич