ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.04.2020Справа № 910/18993/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г; ідентифікаційний код: 19030825)
до Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ «КВАНТ-РАДІОЕЛЕКТРОНІКА» (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДИМИТРОВА, будинок 5, ідентифікаційний код: 24727971)
про стягнення 83328,92 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
27.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву з вимогами до Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ «КВАНТ-РАДІОЕЛЕКТРОНІКА» про стягнення 83328,92 грн., з яких 70708,38 грн. основного боргу, 5077,53 грн. пені, 7070,84 грн. штрафу та 472,17 грн. інфляційних втрат.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав на те, що відповідач не у повному обсязі сплатив до державного бюджету 30% орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 70708,38 грн (за період з травня 2019 року по листопад 2019 року). Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5077,53 грн. пені, 7070,84 грн. штрафу та 472,17 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву залишено без руху; надано Позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду відповідних доказів.
11.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 відкрито провадження у справі №910/18993/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.01.2020 направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 20.01.2020 та 21.01.2020 уповноваженим особам Сторін ухвали суду від 15.01.2020..
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
21.05.2019 між Державним підприємством «Науково-дослідний інститут «Квант» (орендодавець) та Державним підприємством «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ «КВАНТ-РАДІОЕЛЕКТРОНІКА» (орендар) укладено Договір оренди №19 індивідуально-визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежилі приміщення, загальною площею 921,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 4 поверх корпусу № 21, та перебуває на балансі Орендодавця, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2018 і становить 20199000,00 грн. (а.с.8-10).
Відповідно до п. 1.2 Договору оренди №19 майно передається в оренду з метою розміщення науково-дослідної установи.
Згідно з п. 2.1 Договору оренди №19 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в п. 10.1. даного Договору.
Пунктом 3.1. Договору оренди № 19 сторони погодили, що орендна плата перераховується Орендарем щомісячно у строк не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, і спрямовується: 30% до Державного бюджету, 70% - на рахунок Орендодавця.
Згідно з п. 3.8 Договору оренди №19 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексацій і стягується до бюджету та Орендодавцю у визначеному п. 3.1 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 3.9 Договору оренди №19 у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Згідно з п. 10.1 Договору оренди №19 цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців з 21.05.2019 по 21.04.2022 включно.
Судом встановлено, що 21.05.2019 за актом приймання-передачі Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Квант» передало, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення, загальною площею 921,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 4 поверх корпусу № 21, та перебуває на балансі Орендодавця (а.с. 12).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав на те, що відповідач не у повному обсязі сплатив до державного бюджету 30% орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 70708,38 грн. (за період з травня 2019 року по листопад 2019 року). Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5077,53 грн. пені, 7070,84 грн. штрафу та 472,17 грн. інфляційних втрат.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди державного майна.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У п. 3.2 Договору оренди №19 зазначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і прядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - лютий 2019 року - 53281,54 грн.
Відповідно до п. 3.4 Договору оренди №19 нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з п. 3.5 Договору оренди №19 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
У п. 3.1 Договору оренди №19 сторонами погоджено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Орендаря у співвідношенні 30% до 70% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.
Судом встановлено, що за період з травня 2019 року по листопад 2019 року заборгованість відповідача по орендній платі до державного бюджету становить 70708,38 грн, що відображено у розрахунку заборгованості, долученому позивачем до позовної заяви.
Перевіривши викладені позивачем розрахунки 30% місячного розміру орендної плати, суд дійшов висновку, що вони відповідають порядку та способу нарахування, які встановлені умовами Договору оренди №19, та є обґрунтованими.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, власного контррозрахунку не наведено, доводів позивача, які викладені у позовній заяві, не спростовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, враховуючи встановлений у п. 3.6 Договору оренди №19 порядок виконання відповідачем (орендарем) свого обов'язку зі сплати орендних платежів, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа місяця.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач не у повному обсязі сплатив 30% орендних платежів за період з травня 2019 року по листопад 2019 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 70708,38 грн.
Доказів сплати грошових коштів у сумі 70708,38 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ «КВАНТ-РАДІОЕЛЕКТРОНІКА» у сумі 70708,38 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 70708,38 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву в частині стягнення з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ «КВАНТ-РАДІОЕЛЕКТРОНІКА» суми основного боргу у розмірі 70708,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 5077,53 грн. за період нарахування з 21.06.2019 по 19.12.2019.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Також договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).
Таким чином, в силу наведених норм права, пеня може бути стягнута лише у тому випадку, коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін), або стягнення пені за невиконання основного зобов'язання передбачено законом.
Як вбачається з п. 3.8 Договору оренди №19 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексацій і стягується до бюджету та Орендодавцю у визначеному п. 3.1 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Здійснивши власний розрахунок пені (в межах заявленого позивачем періоду нарахування), суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 4977,13 грн.
Таким чином, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву в частині стягнення з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ «КВАНТ-РАДІОЕЛЕКТРОНІКА» пені у розмірі 5077.53 грн. підлягають частковому задоволенні у розмірі 4977,13 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 7070,84 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 3.9 Договору оренди №19 у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Перевіривши розрахунок штрафу, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву в частині стягнення з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ «КВАНТ-РАДІОЕЛЕКТРОНІКА» штрафу у розмірі 7070,84 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 472,17 грн за період з червня по листопад 2019 року.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, у розмірі 472,17 грн., нарахованих за період з червня по листопад 2019 року, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у розмірі 289,43 грн. згідно з вірним арифметичним розрахунком.
Таким чином, з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ «КВАНТ-РАДІОЕЛЕКТРОНІКА» на користь Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву підлягає стягненню заборгованість у розмірі 70708,38 грн., пеня у розмірі 4977,13 грн., штраф у розмірі 7070,84 грн. та інфляційні втрати у розмірі 289,43 грн..
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ «КВАНТ-РАДІОЕЛЕКТРОНІКА» про стягнення 83328,92 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ «КВАНТ-РАДІОЕЛЕКТРОНІКА» (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДИМИТРОВА, будинок 5, ідентифікаційний код: 24727971) до Державного бюджету України (одержувач - УК у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), р/р UA148999980000031117094026011, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду державного майна) заборгованість у розмірі 70708,38 грн. (сімдесят тисяч сімсот вісім грн.. 38 коп.), пеню у розмірі 4977,13 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім грн. 13 коп.), штраф у розмірі 7070,84 грн. (сім тисяч сімдесят грн. 84 коп.), інфляційні втрати у розмірі 289,43 грн. (двісті вісімдесят чотири грн. 43 коп.).
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Стягнути з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ «КВАНТ-РАДІОЕЛЕКТРОНІКА» (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДИМИТРОВА, будинок 5, ідентифікаційний код: 24727971) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г; ідентифікаційний код: 19030825) судовий збір у розмірі 1914,47 грн. (одна тисячі дев'ятсот чотирнадцять грн.. 47 коп.).
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07 квітня 2020 року.
Суддя О.В. Чинчин