ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.04.2020 м. Київ Справа № 910/949/20
За позовом: приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ";
до: МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ;
про: стягнення 94.632,26 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники: без виклику сторін.
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ (далі - відповідач) про стягнення 94.632,26 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/949/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням задоволення потерпілою особою своїх вимог на підставі договору добровільного страхування у зв'язку з чим в силу положень п. 41.3 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не набув права на отримання відшкодування з фонду страхових гарантій.
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про те, що правовідносини, які виникли між сторонами спору у зв'язку з виплатою на користь потерпілої особи страхового відшкодування засновані на суброгації.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав про те, що відповідач не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити свої вимоги на підставі договорів інших видів страхування, що і має місце у даному випадку.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як страховиком, та товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС", як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 08.04.2017 № АВН0СРS (далі - Договір добровільного страхування).
Відповідно до предмету Договору добровільного страхування, позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме "PORSCHE PANAMERA", із державним знаком НОМЕР_1 (далі - застрахований ТЗ).
02.10.2018 на бульварі Дружби Народів 44-А у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу "BMW", із державним знаком НОМЕР_2 , яким керував гр. ОСОБА_1 .
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 23.11.2018 у справі № 757/52069/18-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм гр. ОСОБА_1 (далі - винна особа) у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності.
Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.
У відповідності до звіту від 27.10.2018 № 1793350/10/18, здійсненого замовленням позивача суб'єктом оціночної діяльності Чистяковим С.М. вартість відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу становить 108.336,88 грн.
Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).
Позивачем на підставі Договору добровільного страхування з урахуванням звіту від 27.10.2018 № 1793350/10/18 здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 94.632,26 грн., а саме:
- 87.997,94 грн. відповідно до рахунку-фактури від 16.10.2018 № 1043561, що підтверджується платіжним дорученням від 09.11.2018 5225;
- 6.634,32 грн. - зараховано 09.11.2018 в якості сплати страхового платежу за Договором добровільного страхування.
Проте, у зв'язку з відмовою відповідача від виплати суми страхового відшкодування позивач звернувся до господарського суду із вимогами про стягнення такої суми з відповідача.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Положеннями ст. 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до положень пункту 10.4 статті 10 Закону під час в'їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.
Положенням пункту 40.1 статті 40 Закону передбачено, що МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди: на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", заподіяної власниками та/або користувачами транспортних засобів, якщо такі власники та/або користувачі надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховиків - членів МТСБУ; на території України, заподіяної водіями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до п. в) пункту 41.2. статті 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Оскільки водій ОСОБА_1 , з вини якого сталася ДТП при керуванні транспортним засобом "BMW", із державним знаком НОМЕР_2 мав страховий сертифікат міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" № CZ/ 6145294501 (що підтверджується довідкою про ДТП № 3018278495476775 ) у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відповідно до положень ст.ст. 40-41 Закону.
Вказана вище правова позиція у подібних правовідносинах також закріплена у рішенні господарського суду м. Києва від 17.08.2015 у справі № 910/13994/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2015.
Твердження відповідача викладені у поданих до суду заявах судом відхилені з огляду на наступне.
Приписами пункту 41.3 статті 41 Закону встановлено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.
В свою чергу, за правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відтак, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування перейшло право вимоги на отримання відшкодування в межах фактичних затрат, а погодження потерпілої особи (згідно Закону) в даному випадку не вимагається, оскільки право на отримання відшкодування в межах фактичних затрат без такої згоди надається позивачу статтею 27 Закону України "Про страхування".
Оскільки до позивача перейшли всі права та обов'язки потерпілого то обмеження, встановлені п. 41.3 ст. 41 Закону в даному випадку застосоване бути не може, враховуючи те, що позивач, як особа з правами та обов'язками потерпілого не отримував задоволення своїх вимог на підставі договорів інших видів страхування.
Крім того, в матеріалах справи наявна відповідь відповідача від 24.04.2019 № 8.3-03/13277 на претензію позивача від 26.03.2019 № 26-03/02-02, відповідно до якої відповідач просить позивача надати додаткові документи з метою здійснення виплати на користь позивача суми страхового відшкодування. Водночас, у вказаному листі відповідач не здійснює посилання на приписи п. 41.3 ст. 41 Закону, які вказує, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог у даному спорі.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ (02154, м.Київ, РУСАНІВСЬКИЙ БУЛЬВАР, будинок 8, ідентифікаційний код 21647131) на користь приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" (49100, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, УЗВІЗ КОДАЦЬКИЙ, будинок 2, ідентифікаційний код 33248430) страхове відшкодування в сумі 94.632 (дев'яносто чотири тисячі шістсот тридцять дві) грн. 26 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя С.В. Балац