Справа № 420/746/20
06 квітня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням права на отримання пенсії за вислугу років у розмірі 86 відсотків грошового забезпечення,-
І. Суть спору:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просив:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 , листом №3459/П-11 від 23 грудня 2019 року у поновленні його права на виплату пенсії за вислугу років у розмірі 86 відсотків грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести, ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням права на отримання пенсії за вислугу років зі сплатою недоотриманої пенсії з 01 січня 2018 року по день фактичного проведення перерахунку.
ІІ. Аргументи сторін
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач є пенсіонером Збройних сил України і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Позивачу призначена пенсія з розрахунку 32 роки вислуги, виходячи з основного розміру пенсії 86 % грошового забезпечення.
З отриманої копії перерахунку пенсії від 05.04.2018 р. позивач дізнався, що внаслідок проведеного у 2018 р. перерахунку пенсії, позивачу зменшено норму нарахування пенсії за вислугу років з 86% до 70% від належного йому грошового забезпечення.
У грудні 2019 р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив поновити його право на отримання пенсії за вислугу років в розмірі 86 % від грошового забезпечення, яке йому сплачувалось станом на 31.12.2017 р. та провести відповідний перерахунок пенсії.
Відповідач листом № 3459/П-11 від 23.12.2019 р. відмовив позивачу у задоволенні його заяви.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо зменшення його пенсії з 86 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення протиправними та такими, що порушують його права.
Позивач у позові просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
10.02.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву, відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та на встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
24.02.2020 р. через канцелярію суду представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, в якому у задоволенні позову просив відмовити, з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що 01.05.2014 р. набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» яким було внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та викладено її в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення».
Після введення в дію постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» головним управлінням було проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії вже в розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Представник відповідача у відзиві зазначив, що у 2018 р. позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню належить законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018 р.
Отже, на думку представника відповідача перерахунок пенсії позивача здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Справу суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення, свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
ІІІ. Обставини, встановлені судом.
Так, суд встанови, що позивач є пенсіонером Збройних сил України і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Позивачу призначена пенсія з розрахунку 32 роки вислуги, виходячи з основного розміру пенсії 86 % грошового забезпечення.
01.01.2018 р. позивачу проведено перерахунку пенсії, та зменшено норму нарахування пенсії за вислугу років з 86% до 70% від належного йому грошового забезпечення відповідно до Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
IV Джерела права та висновки суду.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі Закон №2262-ХII).
Відповідно до цього Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до п.1 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам», які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Кабінет Міністрів України постановив: перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій призначених згідно з Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням , відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів на підприємства, в установи організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови КМУ України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Згідно з ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції зі змінами згідно з Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи в Україні» від 27.03.14 №1166-VІІ) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Таким чином, з 01.05.2014 р. положення ч.2 ст.13 Закону України № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 86% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до цієї редакції.
З огляду на матеріали справи, суд зазначає, що позивачу при призначенні пенсії було встановлено розмір пенсії - 86% грошового забезпечення на підставі ч.1 ст.13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії), про, що у відзиві зазначає відповідач.
Водночас, відповідач перерахував пенсію позивачу з 01.01.2018 року, однак, основний розмір перерахованої пенсії визначив з 70% грошового забезпечення.
Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо здійснення відповідного перерахунку виключно на виконання норм чинного законодавства та наголошує, що внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи в Україні» зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій. Тому, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Суд встановив, що пенсія призначена позивачу із 86% грошового забезпечення.
Крім цього, слід зазначити, що згідно з ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення № 5-рп/2002).
Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.
Окрім того, у Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Конституційний Суд зазначив, що утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Отже, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Суд зазначає, що застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 86 % від розміру грошового забезпечення.
При перерахунку пенсії позивачу розрахунок розміру підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" повинен здійснюватися виходячи із первісно встановленого розміру у 88% грошового забезпечення, право на які останній набув на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Тому, застосувавши при перерахунку пенсії позивачу 70%, а не 86% від грошового забезпечення відповідач діяв протиправно.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню належить норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії позивачу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 (номер в ЄДРСР 72505932), в постанові від 19.06.2018 у справі 583/2264/17 (номер в ЄДРСР 74784827).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд вважає, що вказана справа є типовою.
Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 (зразкова справа) зазначено, що ознаками типової справи є: - позивачами у них є особи, яким призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України №2262-ХІІ;
відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (територіальний орган ПФУ), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі;
спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку зі зменшенням територіальним органом ПФУ основного розміру пенсії до 70 відсотків відповідно до частини другої ст.13 Закону України №2262-ХІІ в редакції чинній на момент здійснення перерахунку);
позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але одинакові по суті: визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення у відсотках, які були визначені на момент призначення пенсії).
Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі належать застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з відповідних відсотків, сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 зазначив, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 р. відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років ,є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги належать до задоволення.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 16.10.2019 року залишила без змін рішення Верховного Суду від 04.02.2019 року по зразковій справі №240/5401/18.
Таким чином, суд робить висновок, що відповідач протиправно обчислив пенсію позивачу з обмеженням її максимального розміру з 86% до 70% сум грошового забезпечення відповідно до розрахунку пенсії з 01.01.2018 р.
Зважаючи на наявність порушеного права позивача та необхідність його відновлення, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача з 01.01.2018 року здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу із визначенням основного розміру пенсії як 86% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 139, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 , листом №3459/П-11 від 23 грудня 2019 року у поновленні його права на виплату пенсії за вислугу років у розмірі 86 відсотків грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести, ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням права на отримання пенсії за вислугу років зі сплатою недоотриманої пенсії з 01 січня 2018 року по день фактичного проведення перерахунку.
3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок),80 грн.
5. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо справу розглянуто у порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
6. Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: вул. Канатна,83 , м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385.
Суддя О.Я. Бойко
.