06 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4802/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
09 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2019 року № 000339501, № 000340501, № 000341501.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" вимог податкового законодавства з огляду на не надання платником податків у ході проведення перевірки доказів наявності на залишках оливи базової ізопарафінової. Зазначив, що факт відсутності у платника податків залишку товарів на момент проведення перевірки може бути встановлений виключно за результатами інвентаризації та/або зняття залишків товарно - матеріальних цінностей на вимогу контролюючого органу. Проте, відповідач в ході проведення перевірки не вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" проведення інвентаризації та/або зняття залишків товарно - матеріальних цінностей. Натомість, у ході проведення перевірки від податкового ревізора - інспектора надійшло усне прохання про надання відомостей про залишки товарів виключно щодо бензину та дизпалива. Такі відомості були надані позивачем, що відображено в акті перевірки. Позивач наголошує на тому, що відомості про наявність залишків оливи посадовими особами відповідача від позивача не витребовувались. При цьому, у ході проведення перевірки ревізорам були надані всі наявні копії первинних документів щодо придбання оливи, а також щодо її реалізації. На думку позивача посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області під час перевірки навмисно не було витребувано відомості про залишки оливи за даними бухгалтерського обліку позивача, з метою безпідставного нарахування грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій до добросовісного платника податків.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4802/19, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
28.01.2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, встановлені плановою виїзною документальною перевіркою та відображені у акті перевірки від 22.10.2019 №1287/16-31-05-01-10/39499065. Зокрема, звертав увагу не надання позивачем під час перевірки відомості № М-14 та інших документів, які засвідчують щоденний облік залишків готової продукції на звітну дату (надходження готової продукції, кількісний обсяг відвантаженої (реалізованої) готової продукції).
18 лютого 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що контролюючим органом було витребувано у позивача інформацію по залишкам бензину (6881,6 тис грн.) та дизпалива (3490,40 грн.) у кількісних та вртісних показниках на 30.06.2019 року. В той час, як станом на 30.06.2019 року на підприємстві обліковувалося товарних позицій на загальну суму 20176,4 тис. грн., в тому числі і "Олива базова ізопарафінова Татнефть HVI-2, вид ІІ", інформація по яких не витребовувалась. Залишки товарів позивача станом на 30.06.2019 року у сумі 20176,4 тис. грн. підтверджуються фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва від 01.07.2019 року. Висновки про відсутність на залишках у позивача "Оливи базової ізопарафінової Татнефть HVI-2, вид ІІ" зроблені відповідачем на підставі інформації по залишкам бензину та дизпалива станом на 30.06.2019 року, яку контролюючий орган називає "оборотно - сальдова відомість по рахунку № 28 "Товари", тобто, документів, які взагалі не могли відображати рух спірного товару.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання 18.03.2020 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого посилався на те, що у зв'язку із запровадженням карантину в Україні, а також з метою захисту свого здоров'я та здоров'я оточуючих, просить відкласти розгляд справи на іншу дату після карантину. За клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено на 06.04.2020 року.
У судове засідання 06.04.2020 року учасники справи повторно не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на продовження терміну карантину.
Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Враховуючи повторну неявку представника відповідача, відсутність необхідності заслухати свідка та експерта, не зазначення представником відповідача обґрунтованих доводів щодо його обов'язкової участі у судовому засіданні, керуючись пунктом 2 частини 3 та частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 39499065, та є платником податку на додану вартість /а.с.26,27/.
Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71).
З 24.09.2019 року по 07.10.2019 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області відповідно до плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків від 22.12.2018 року № 39980/7/99-99-14-03-04-17, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 11.09.2019 року № 111, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" (код ЄДРПОУ 39499065) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року.
За результатами перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" положень пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2019 року, на загальну суму 1035328 грн.; завищення від'ємного значення по податку на додану вартість за червень 2019 року в сумі 16359 грн.; та підпункту 120-1.2 статті 120-1, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної, про що складений акт від 22.10.2019 № 1287/16-31-05-01-10/39499065.
На підставі акту перевірки від 22.10.2019 № 1287/16-31-05-01-10/39499065 Головним управлінням ДПС у Полтавській області 12.11.2019 року винесені податкові повідомлення - рішення:
- № 000339501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1294160 грн, в тому числі за основним зобов'язанням в сумі 1035328 грн. та за штрафними санкціями в сумі 258832 грн.;
- № 000341501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 16359 грн. за червень 2019 року;
- № 000340501, яким застосовано штраф на загальну суму 525843,29 грн.
Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 20.1.9 підпункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Отже, вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків. При цьому проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Водночас, нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, в межах якої вона була призначена (ініційована).
За змістом наведених норм, платник податку зобов'язаний самостійно нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
При цьому під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.
Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 року у справі №807/1556/17.
Крім того, положення підпункту 20.1.9 підпункту 20.1 статті 20, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України вказують на те, що контролюючий орган наділений правом вимагати проведення інвентаризації під час здійснення ним відповідної перевірки саме з метою використання отриманих відомостей в межах цієї ж перевірки.
Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року № 879 (далі - Положення № 879).
Абзацом 6 пункту 7 Положення № 879 встановлено, що проведення інвентаризації є обов'язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. Інвентаризація має розпочатися в термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цього органу, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
Матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.10.2018 року по 03.05.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" придбаний товар олива базова ізопарафінова на загальну суму 6351519,40 грн., у тому числі ПДВ - 1058586,58 грн., з них: у ТОВ "Татнефть-АЗС-Україна" на суму 5411775,91 грн., у тому числі ПДВ - 901962,66 грн., та у ТОВ "Альянс Енерго Трейд" на суму 939743,49 грн., у тому числі ПДВ - 156623,92 грн. /а.с. 11, 34-56, 92-119/.
Суми ПДВ за податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту за звітні періоди /а.с. 58-77/.
Згідно висновків акту перевірки за результати аналізу станом на 30.06.2019 року встановлено відсутність залишків по номенклатурі "Олива базова ізопарафінова Татнефть HVI-2, вид ІІ", підтверджуючих документів на її реалізації не надано.
Вказаних висновків відповідач дійшов на підставі інформації Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" по залишкам бензину та дизпалива станом на 30.06.2019 року, при цьому в акті зазначено, що це залишки по всіх товарах підприємства.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно довідок Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" /а.с.11, 25/ станом на 30.06.2019 року на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" обліковувалась олива базова ізопарафінова в кількості 273087,00 літрів на суму 5357785,72 грн. Товар зберігається на орендованих складах за адресою: с. Супрунівка, вул. Залізнична, 31. Станом на 01.12.2019 року на балансі підприємства обліковується олива базова ізопарафінова в кількості 214860 літрів на суму 5064802,17 грн.
Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" № 10 від 11.02.2020 року станом на 30.06.2019 року на балансі підприємства обліковується товар в розрізі номенклатурних груп: бензини - 3490,4 тис грн.; олива та мастила - 8147,5 тис грн.; запасні частини - 1656,9 тис. грн. на загальну суму 20176,4 тис. грн.
Вказані дані також підтверджуються фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва станом на 01.07.2019 року /а.с.151, 152/ та спростовують висновки акту перевірки щодо залишків товару позивача станом на 30.06.2019 року.
Згідно пункту 2.10 акту перевірки у періоді, за який здійснювалась перевірка інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, коштів тощо не проводилась /а.с.13/.
Суд зазначає, що представником відповідача не надано суду доказів ініціювання податковим органом проведення інвентаризації у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" та складання відомостей про результати проведення інвентаризації фактичних залишків оливи базової ізопарафінової.
На переконання суду, інформація по залишкам бензину та дизпалива станом на 30.06.2019 року не може свідчити про об'єктивність висновків відповідача щодо відсутності залишків товару по номенклатурі "Олива базова ізопарафінова Татнефть HVI-2, вид ІІ".
Таким чином, суд вважає, що висновок фіскального органу про порушення позивачем вимог пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для позивача щодо нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2019 року в сумі 1051686,58 грн., відповідно обов'язку для складення податкової накладної та її реєстрації у позивача також не виникло.
Оскільки відповідачем у ході розгляду справи по суті не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень від 12.11.2019 року № 000339501, № 000340501, № 000341501, зазначені рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" (вул. Половка, 87, м. Полтава, Полтавська область, 36034; код ЄДРПОУ 39499065) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014; код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12 листопада 2019 року № 000339501, № 000340501, № 000341501.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Оріон Груп" (вул. Половка, 87, м. Полтава, Полтавська область, 36034; код ЄДРПОУ 39499065) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210,00 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко