Іменем України
25 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5498/19
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Шляхтун М.М.
та
представників сторін:
від позивача - не прибули
від відповідача - не прибула
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом
Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто»
до Головного управління ДПС у Луганській області
про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу та зобов'язання списати безнадійний податковий борг,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Луганській області щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174628,89 грн як такого, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто в період активної фази Антитерористичної операції на території м. Сєвєродонецька в період з червня 2014 року по січень 2015 року;
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо зарахування спрямованих Приватним акціонерним товариством «Луганськ-Авто» на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174628,89 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області списати Приватному акціонерному товариству «Луганськ-Авто» безнадійний податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб по території м. Сєвєродонецька в сумі 174628,89 грн, який виник в період з червня 2014 року по січень 2015 року внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) станом на день виникнення такого боргу, скасувати пеню та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області зарахувати кошти, спрямовані Приватним акціонерним товариством «Луганськ-Авто» на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років згідно з черговістю виникнення таких зобов'язань.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 жовтня 2019 року він звернувся до Головного управління ДПС у Луганській області з заявою за № 43 про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 174628,89 грн як такого, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто в період активної фази антитерористичної операції на території м. Сєвєродонецька. За результатами розгляду вказаної заяви на адресу позивача надійшов лист від 29 листопада 2019 року № 2268/10/12-32-50-08, в якому зазначено, що відповідач не має законних підстав та повноважень для визнання податкового боргу позивача з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 174628,89 грн безнадійним та прийняття рішення про його списання.
Податковий борг позивача з орендної плати з юридичних осіб (м. Сєвєродонецьк) в сумі 174628,89 грн виник у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань за період червень 2014 року - січень 2015 року унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто в період активної фази антитерористичної операції на території м. Сєвєродонецька Луганської області.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 812/1261/15 відмовлено податковому органу у стягненні з Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб (м. Сєвєродонецьк) в сумі 174628,89 грн, із зазначенням у мотивувальній частині, що таке стягнення суперечить вимогам Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Отже, за твердженням позивача, стягнення або зарахування коштів за період з червня 2014 року по січень 2015 року суперечить чинному законодавству та постанові Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 812/1261/15.
У період з 2017 року по 2019 рік Приватне акціонерне товариство «Луганськ-Авто» задекларувало 721727,88 грн орендної плати з юридичних осіб на території м. Сєвєродонецька Луганської області та станом на дату подання позову самостійно сплатило 599440,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того, відповідач податковим повідомленням-рішенням від 14 серпня 2018 року № 0043231206 нарахував 48207,13 грн штрафних санкцій за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання.
За даними позивача станом на 26 грудня 2019 року останній має заборгованість по орендній платі з юридичних осіб по території м. Сєвєродонецька в сумі 82192,00 грн. Проте відповідач листом від 10 липня 2019 року № 6524/10-12-32-52-07-07 повідомив позивача про наявність податкового боргу в сумі 1145902,53 грн, у зв'язку з чим просив надати перелік майна для оформлення податкової застави. Оскільки у позивача обліковується інша сума, позивач звернувся до відповідача з листом від 31 липня 2019 року № 15 щодо надання детальної розшифровки наявного податкового боргу. У відповідь листом від 06 серпня 2019 року № 7348/10-12-32-52-07-07 відповідач повідомив, що податковий борг позивача з орендної плати з юридичних осіб на території м. Сєвєродонецька складає 383893,42 грн. На прохання позивача щодо проведення звірки існуючого податкового боргу, що містилось в листі від 28 серпня 2019 року б/н, відповідач листом від 27 вересня 2019 року № 647/10/12-32-52-08 повідомив, що для звірки по податках і зборах позивач має можливість скористатись Електронним кабінетом.
Скориставшись Електронним кабінетом, позивач з'ясував, що усі платежі з орендної плати з юридичних осіб, які він сплачував у 2017-2019 роках як поточні платежі, були безпідставно спрямовані відповідачем на погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, що виник за період з червня 2014 року по січень 2015 року у розмірі 174628,89 грн та у забороні стягнення якого існує судове рішення по справі № 812/1261/15.
У зв'язку з викладеним, платник податків звернувся до контролюючого органу з заявою від 30 жовтня 2019 року № 43 про списання безнадійного податкового боргу в сумі 174628,89 грн з викладенням обставин виникнення цього боргу, проте листом від 29 листопада 2019 року № 2268/10-12-32-52-08 відповідач безпідставно відмовив у задоволенні поданої заяви платника податків, що і стало підставою для звернення до суду.
Мотивуючи свою відмову у прийнятті рішення про списання безнадійного податкового боргу, відповідач зазначає, що надані позивачем сертифікати Торгово-промислової палати України від 08 жовтня 2014 року № 828 та від 09 жовтня 2014 року № 863 містять посилання на статтю 100 та статтю 102 Податкового кодексу України, які не стосуються списання безнадійного податкового боргу. З цією позицією відповідача позивач не погоджується, оскільки діючим законодавством не передбачено засвідчення суб'єктам господарської діяльності обставин непереборної сили (форс-мажорних) обставин окремо по кожній статті Податкового кодексу України, проте визначальним є не факт засвідчення таких обставин, оскільки вони є загальновідомими, а їх вплив на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання, що має бути оцінено суб'єктом владних повноважень у кожному конкретному випадку при зверненні суб'єктів господарювання з відповідною заявою.
З посиланням на положення статті 19 Конституції України, статті 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577, позивач не погоджується з висновками, викладеними відповідачем в листі від 29 листопада 2019 року № 2268/10/12-32-50-08, та вважає їх протизаконними та такими, що порушують права, свободи та інтереси позивача.
Головне управління ДПС у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 27 січня 2020 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (т. 1 арк. спр. 164-166).
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що станом на 27 січня 2020 року податковий борг Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» складає 432769,03 грн. Приватним акціонерним товариством «Луганськ-Авто» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 19 лютого 2014 року № 9008083486, відповідно до якої підприємством нараховано до сплати орендну плату за 2014 рік у загальному розмірі 275731,95 грн. Відповідно до даних ITC «Податковий блок», самостійно нараховане платником грошове зобов'язання згідно з податковим розрахунком земельного податку від 19 лютого 2014 року № 9008083486 з терміном сплати 02 березня 2014 року в сумі 22977,66 грн розстрочене згідно з рішенням про розстрочення грошового зобов'язання від 28 лютого 2014 року № 10-12-14-25-76, а саме: з 28 лютого 2014 року по 15 грудня 2014 року на 10 термінів, чергова частина розстроченого зобов'язання нарахована в ІКП згідно з графіком: 17 березня 2014 року, 16 квітня 2014 року, 16 травня 2014 року, 16 червня 2014 року, 15 липня 2014 року, 14 серпня 2014 року, 15 вересня 2014 року, 13 жовтня 2014 року, 12 листопада 2014 року в сумі 2297,77 грн та 15 грудня 2014 року в сумі 2297,79 грн.
Згідно з даними інтегрованої картки платника протягом 2014 року підприємством в рахунок сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб перераховано 122384,73 грн. Станом на 01 лютого 2015 року сальдо заборгованості склало 174753,76 грн (у тому числі основний платіж 174628,89 грн, пеня 124,87 грн), за такими граничними строками сплати: 15 липня 2014 року - 2421,30 грн; 30 липня 2014 року - 22977,66 грн; 14 серпня 2014 року - 2297,77 грн; 30 серпня 2014 року - 22977,66 грн; 15 вересня 2014 року - 2297,77 грн; 30 вересня 2014 року - 22977,66 грн; 13 жовтня 2014 року - 2297,77 грн; 30 жовтня 2014 року - 22977,66 грн; 12 листопада 2014 року - 2297,77 грн; 30 листопада 2014 року - 22977,66 грн; 15 грудня 2014 року - 2297,73 грн; 30 грудня 2014 року - 22977,66 грн; 30 січня 2015 року - 22977,69 грн. Самостійно задеклароване та не сплачене позивачем грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 174753,76 грн набуло статусу податкового боргу.
Щодо постанови Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 812/1261/15, якою податковому органу відмовлено у стягненні з Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 174753,76 грн, відповідач вказав, що зазначеним судовим рішенням встановлено лише неможливість стягнення з підприємства заборгованості з огляду на вимоги Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а не обов'язок здійснити дії щодо списання податкового боргу або коригування самостійно задекларованих позивачем зобов'язань з орендної плати за землю.
З посиланням на норми Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», згідно з яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 38.7, відповідно до змісту якого, «не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об'єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території, та за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб», та положення пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку, відповідач вказав, що у передбачений законом строк позивач цим правом не скористався та не надав уточнюючи розрахунки з земельного податку за 2014 рік.
Позивачем в період з 30 травня 2017 року по 31 грудня 2019 року в рахунок сплати орендної плати з юридичних осіб було перераховано 718525,30 грн, які відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України контролюючий орган зарахував в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Саме за цих обставин відбулося погашення податкового боргу за 2014 рік, з огляду на що, на дату звернення платника з заявою про списання безнадійного податкового боргу заборгованість за цей період була погашена.
Позивач в підтвердження безнадійності податкового боргу до заяви про списання від 30 жовтня 2019 року № 43 додав лише копії сертифікатів Торгово-промислової палати України: № 828 (вих. від 08 жовтня 2014 року № 3645/05-4) та № 863 (вих. від 09 жовтня 2014 року № 3666/05-04), проте зазначені документи не можуть бути підставою для списання сум податкового боргу платника податків та будь-яким доказом по справі. Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 828 засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 2 червня 2014 року для Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривали, дату закінчення їх терміну у сертифікаті не встановлено. Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 863 засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 2 червня 2014 року для Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів відповідно до пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України. Статтею 100 Податкового кодексу України врегульовано загальні засади розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, а нормами пунктів 102.6, 102.7 статті 102 Податкового кодексу України - продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів та заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
Отже, за твердженням відповідача, зазначені документи є лише підставою для звернення до контролюючого органу з відповідною заявою щодо надання розстрочення або відстрочення податкового боргу, що повністю кореспондується з обов'язком виконати свої зобов'язання, проте в інший термін, за умови звернення щодо розстрочення боргу. Позивач не звертався з заявою щодо розстрочення (відстрочення) податкового боргу по земельному податку у сумі 174753,76 грн та предметом цього позову не є визнання протиправним або скасування податкового повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків або за несвоєчасне подання податкової звітності. Перелік підстав для списання безнадійного податкового боргу визначено статтею 101 Податкового кодексу України. Зокрема, підлягає списанню податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577, під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Такий факт непереборної сили підтверджується в тому числі Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України. Надані позивачем сертифікати Торгово-промислової палати України не містять будь-яких підтверджень наявності у підприємства безнадійного податкового боргу. Списання безнадійного податкового боргу на підставі неправомірно прийнятих Торгово-промисловою палатою України рішень щодо засвідчення форс-мажорних обставин може привести до бюджетних втрат та загрози порушення державних інтересів.
Також відповідач звернув увагу суду на те, що однією з вимог позивача є скасування пені та штрафних санкцій, нарахованих на податковий борг, проте незрозуміло, яку саме пеню та штрафні санкції позивач має на увазі. Так, 27 липня 2018 року по Приватному акціонерному товариству «Луганськ-Авто» проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових (податкових) зобов'язань з плати за землю (орендної плати за землю) за червень-грудень 2014 року, січень-квітень 2017 року. За порушення строків сплати узгодженої суми грошових зобов'язань за вказаний період підприємству податковим повідомленням-рішенням від 14 серпня 2018 року № 0043231206, яке позивачем не оскаржувалось, нараховано фінансові санкції у розмірі 48207,13 грн.
Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 03 лютого 2020 року № 19 (т. 1 арк. спр. 218-222), а відповідачем подані заперечення від 12 лютого 2020 року б/н (т. 1 арк. спр. 227).
Ухвалою від 02 січня 2020 року про відкриття провадження у справі вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (т. 1 арк. спр. 142-143).
Ухвалою від 13 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 04 березня 2020 року о 14 год. 00 хв. (т. 1 арк. спр. 236-237).
У судовому засіданні 04 березня 2020 року представники позивача позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні 04 березня 2020 року проти позову заперечувала, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
У судовому засіданні 04 березня 2020 року під час з'ясування обставин справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, судом встановлено, що позивачем пропущений строк звернення до суду за позовними вимогами про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Луганській області щодо зарахування спрямованих Приватним акціонерним товариством «Луганськ-Авто» на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174628,89 грн та похідними позовними вимогами про зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області скасувати пеню та штрафні санкції, нараховані на безнадійний податковий борг, та зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області зарахувати кошти, спрямовані Приватним акціонерним товариством «Луганськ-Авто» на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років згідно з черговістю виникнення таких зобов'язань, у зв'язку з чим ухвалою від 04 березня 2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, запропоновано Приватному акціонерному товариству «Луганськ-Авто» протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду за вказаними позовними вимогами з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду (т. 2 арк. спр. 10-12).
16 березня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 9976/2020 від Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» надійшла заява від 12 березня 2020 року б/н, в якій позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Луганській області щодо зарахування спрямованих Приватним акціонерним товариством «Луганськ-Авто» на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174628,89 грн та похідними позовними вимогами про зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області скасувати пеню та штрафні санкції, нараховані на безнадійний податковий борг, та зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області зарахувати кошти, спрямовані Приватним акціонерним товариством «Луганськ-Авто» на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років згідно з черговістю виникнення таких зобов'язань та поновити строк звернення до суду (т. 2 арк. спр. 17-23).
У судове засідання, призначене на 25 березня 2020 року о 14 год. 15 хв., учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином (т. 2 арк. спр. 67, 68).
Приватне акціонерне товариство «Луганськ-Авто» клопотанням від 23 березня 2020 року б/н просило судове засідання перенести на будь-який інший зручний час. В обґрунтування клопотання позивач послався на неможливість взяти участь у розгляді справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду внаслідок об'єктивних причин - відповідно до наказу Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року № 04-05/8 «Про внесення змін в режим роботи суду» учасники судового процесу в період карантину, оголошеного на території України, можуть бути допущені до участі у судовому засіданні лише у виключному випадку на підставі розпорядження головуючого судді під час розгляду справ в порядку статей 273, 280-281, 283 КАС України (т. 2 арк. спр. 71-72).
Представник Головного управління ДПС у Луганській області клопотанням від 25 березня 2020 року б/н просила провести судове засідання за її відсутності (т. 2 арк. спр. 76).
Оскільки відповідно до положень статей 205, 223 КАС України відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні можливі в межах встановленого цим Кодексом строку розгляду справи, враховуючи надання у судовому засіданні 04 березня 2020 року учасниками справи пояснень в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, суд ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, вирішив розглянути справу за відсутності учасників справи (т. 2 арк. спр. 80-81).
Ухвалою від 25 березня 2020 року заяву Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» про поновлення пропущеного строку звернення до суду залишено без задоволення, позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» до Головного управління ДПС у Луганській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо зарахування спрямованих на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років коштів на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174628,89 грн та похідними позовними вимогами про скасування пені та штрафних санкцій, нарахованих на безнадійний податковий борг, зарахування коштів на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років згідно з черговістю виникнення таких зобов'язань залишено без розгляду (т. 2 арк. спр. 83-86).
Отже, на розгляді залишились позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Луганській області щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174628,89 грн як такого, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто в період активної фази Антитерористичної операції на території м. Сєвєродонецька в період з червня 2014 року по січень 2015 року, та похідні позовні вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області списати Приватному акціонерному товариству «Луганськ-Авто» безнадійний податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб по території м. Сєвєродонецька в сумі 174628,89 грн, який виник в період з червня 2014 року по січень 2015 року внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) станом на день виникнення такого боргу, скасувати пеню та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Приватне акціонерне товариство «Луганськ-Авто» (ідентифікаційний код 03112828, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 2-А) зареєстровано як юридична особа, як платник податків перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (м. Сєвєродонецьк), основним видом діяльності є 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 січня 2020 року за № 1006150576, та здійснює свою діяльність на підставі статуту (т. 1 арк. спр. 101-120, 132-139).
З інтегрованої картки платника за платежем «орендна плата з юридичних осіб» за 2014-2020 роки вбачається, що у зв'язку з несплатою згідно з податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 19 лютого 2014 року № 9008083486 податкових зобов'язань з орендної плати за податкові періоди (календарні місяці) червень-грудень 2014 року та розстрочених зобов'язань згідно з рішенням про розстрочення грошового зобов'язання від 28 лютого 2014 року № 10-12-14-25-76, у Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» у період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року утворився податковий борг в загальній сумі 174753,76 грн, у тому числі недоїмка в сумі 174628,89 грн та пеня в сумі 124,87 грн (т. 1 арк. спр. 167, 168-175, 176, 177-181, 182-191, 192-198).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 812/1261/15, яка набрала законної сили 16 березня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за період червень 2014 року - січень 2015 року у розмірі 174753,76 грн відмовлено, оскільки таке стягнення суперечить вимогам Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (т. 1 арк. спр. 21-26).
Також з інтегрованої картки платника податків за платежем «орендна плата з юридичних осіб» за 2017 рік (т. 1 арк. спр. 177-181) судом встановлено, що сплачені Приватним акціонерним товариством «Луганськ-Авто» у період з 01 березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року кошти зараховані на погашення податкового боргу в загальній сумі 174753,76 грн, що утворився за період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року. Під час зарахування коштів на погашення податкового боргу в загальній сумі 174753,76 грн, що утворився за період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року, Приватному акціонерному товариству «Луганськ-Авто» у період з 02 березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року нараховано пеню на податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, який позивач вважає безнадійним податковим боргом, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Також судом встановлено, що на підставі акта від 27 липня 2018 року № 3296/12-32-12-06/03112828 «Про результати камеральної перевірки своєчасності грошових (податкових) зобов'язань з плати за землю (орендна плата за землю) за червень-грудень 2014 року, січень-квітень 2017 року ПРАТ «Луганськ-Авто» (податковий номер 03112828)», який отриманий платником податків 31 липня 2018 року, Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2018 року № 0043231206 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення строків сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю, яке отримано платником податків 20 серпня 2018 року (т. 1 арк. спр. 199-200, 201, 203).
В акті від 27 липня 2018 року № 3296/12-32-12-06/03112828 «Про результати камеральної перевірки своєчасності грошових (податкових) зобов'язань з плати за землю (орендна плата за землю) за червень-грудень 2014 року, січень-квітень 2017 року ПРАТ «Луганськ-Авто» (податковий номер 03112828)» та додатку до податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2018 року № 0043231206 вказано інформацію щодо платіжних доручень, за якими відбувалось погашення податкових зобов'язань з орендної плати за землю за червень-грудень 2014 року (податкова декларація від 19 лютого 2014 року № 9008083486), та дати погашення податкових зобов'язань (01 березня 2017 року - 30 жовтня 2017 року) (т. 1 арк. спр. 199-200, 202).
Отже, 31 липня 2018 року платнику податків стало достеменно відомо про дії контролюючого органу щодо зарахування сплачених Приватним акціонерним товариством «Луганськ-Авто» у період з 01 березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року коштів на погашення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в загальній сумі 174753,76 грн, що утворився за період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року.
Приватне акціонерне товариство «Луганськ-Авто» звернулось до Головного управління ДПС у Луганській області з заявою від 30 жовтня 2019 року за № 43 про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 174628,89 грн, до якої додало сертифікат № 828 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 08 жовтня 2014 року за № 3645/05-4, та сертифікат № 863 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 09 жовтня 2014 року за № 3666/05-4 (т. 1 арк. спр. 16, 17, 18).
Сертифікатом № 828 (висновком) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України 08 жовтня 2014 року за № 3645/05-4, відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 02 червня 2014 року для Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (т. 1 арк. спр. 16).
Сертифікатом № 863 (висновком) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України 09 жовтня 2014 року за № 3666/05-4, відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 02 червня 2014 року для Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (т. 1 арк. спр. 17).
Листом від 29 листопада 2019 року за № 2268/10/12-32-50-08 Головне управління ДПС у Луганській області повідомило Приватному акціонерному товариству «Луганськ-Авто» про відсутність законних підстав та повноважень для визнання податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 174628,89 грн безнадійним та прийняття рішення про його списання (т. 1 арк. спр. 19-20).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами «а», «ж» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, та заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Підпунктами 101.2.3, 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України встановлено, що під терміном «безнадійний» розуміється, у тому числі, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 календарних днів.
Пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).
Відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу; податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку № 577 передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку № 577 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається:
у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів (абзац п'ятий пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку № 577);
у випадку, визначеному в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили (абзац шостий пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку № 577).
Пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 577 закріплено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів (пункт 4.2 розділу IV Порядку № 577).
Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку № 577 в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу IІ цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 розділу IV Порядку № 577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
З системного аналізу вказаних норм слідує, що звернення та надання платником податків відповідних документів необхідні тільки у випадку списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Щодо податкового боргу, стосовно якого минув строк давності, то процедура проведення списання такої суми боргу здійснюється безпосередньо податковим органом незалежно від звернення платника податків з відповідною заявою.
Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII) визначено, що:
період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України;
територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення антитерористичної операції триває.
Згідно зі статтею 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 11 Закону № 1669-VII Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, надані позивачем до заяви про списання безнадійного податкового боргу сертифікат № 828 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 08 жовтня 2014 року за № 3645/05-4, та сертифікат № 863 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 09 жовтня 2014 року за № 3666/05-4, засвідчують позивачу настання форс-мажорних обставин з 02 червня 2014 року відповідно до пунктів 100.4 та 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, які регулюють розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов'язань, та відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, які регулюють продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, що не є тотожним списанню податкового боргу.
Сертифікат Торгово-промислової палати України, який звільняє від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань (як передбачено статтею 10 Закону № 1669-VII), позивачем до заяви додатково поданий не був.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 грудня 2018 року у справі № 805/3055/16-а та від 24 січня 2020 року у справі № 805/1424/16-а.
Оскільки на час звернення з заявою від 30 жовтня 2019 року за № 43 про списання безнадійного податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 174628,89 грн, що утворився за період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року, такий податковий борг був відсутній внаслідок повного погашення коштами, що сплачені Приватним акціонерним товариством «Луганськ-Авто» у період з 01 березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року та зараховані контролюючим органом згідно з положеннями пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення списання безнадійного податкового боргу позивачу відповідно до підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, у тому числі з врахуванням доданих позивачем до заяви сертифікатів Торгово-промислової палати України, а тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу у списанні податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 174628,89 грн як такого, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Отже, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу та зобов'язання списати безнадійний податковий борг належить відмовити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674-VI).
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року по справі № П/800/559/16 (№ рішення в ЄДРСР 65680258), постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 800/473/17 (№ рішення в ЄДРСР 72525464) та постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 (номер рішення в ЄДРСР 85613193) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.
Позивачем в позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру (перша - визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу та зобов'язання списати безнадійний податковий борг; друга - визнання протиправними дій щодо зарахування спрямованих на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років коштів на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174628,89 грн та зобов'язання скасувати пеню та штрафні санкції, нараховані на безнадійний податковий борг, і зарахувати кошти на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років згідно з черговістю виникнення таких зобов'язань).
Отже, позивач мав сплатити судовий збір за подання даного позову в сумі 3842,00 грн.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 3842,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 21 грудня 2019 року за № 669 (т. 1 арк. спр. 10).
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн за позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу та зобов'язання списати безнадійний податковий борг, у задоволенні яких судом відмовлено, за правилами статті 139 КАС України покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Щодо судових витрат зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн за позовними вимогами про визнання протиправними дій щодо зарахування спрямованих на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років коштів на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 174628,89 грн та зобов'язання скасувати пеню та штрафні санкції, нараховані на безнадійний податковий борг, і зарахувати кошти на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років згідно з черговістю виникнення таких зобов'язань, які ухвалою суду від 25 березня 2020 року залишені без розгляду, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина друга статті 7 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частини шостої статті 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
З урахуванням наведеного, суд роз'яснює позивачу право звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 1921,00 грн за позовними вимогами, які залишені без розгляду, на підставі пункту 4 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» (ідентифікаційний код 03112828, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 2-А) до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу та зобов'язання списати безнадійний податковий борг відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 06 квітня 2020 року.
Суддя Т.І. Чернявська