про залишення позову без розгляду
30 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5460/19
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Ірметової О.В.,
за участю
секретаря судового засідання Попової Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання списати безнадійний борг, -
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними бездіяльність Головного Управління ДПС у Луганській області у відмові в списанні безнадійного податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб в розмірі 111520,57 грн. як такого, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто в період активної фази Антитерористичної операції на території м. Лисичанськ в період з червня 2014 року по січень 2015 року, та дії Головного Управління ДПС у Луганській області з зарахування спрямованих ПрАТ “Луганськ-Авто” на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років на погашення такого безнадійного податкового боргу;
- зобов'язати Головне Управління ДПС у Луганській області списати ПрАТ “Луганськ-Авто” безнадійний податковий борг по орендній платі з юридичних осіб по території м. Лисичанськ в розмірі 111520,57 грн, що виник в період з червня 2014 року по січень 2015 року унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) станом на день виникнення такого боргу, скасувати пеню, нараховану на такий податковий борг та зарахувати кошти, спрямовані ПрАТ “Луганськ-Авто” на виконання зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2017-2019 роки, згідно з черговістю виникнення таких зобов'язань.
Ухвалою від 02 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (том 1 а.с. 1-2).
Ухвалою від 13 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 05 березня 2020 року (том 1 а.с. 183).
У судовому засіданні 05 березня 2020 року під час з'ясування обставин справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог, судом встановлено, що позивачем пропущений строк звернення до суду за позовними вимогами про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Луганській області щодо про визнання протиправними дій щодо зарахування спрямованих на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років коштів на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб, у зв'язку з чим ухвалою від 05 березня 2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, запропоновано Приватному акціонерному товариству “Луганськ-Авто” протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду за вказаними позовними вимогами з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду (том 2 а.с. 199, 200-202).
19 березня 2020 року на адресу суду від Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” надійшла заява, в якій позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Луганській області щодо зарахування спрямованих Приватним акціонерним товариством “Луганськ-Авто” на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 111520,57 грн та похідними позовними вимогами про зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області скасувати пеню та штрафні санкції, нараховані на безнадійний податковий борг, та зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області зарахувати кошти, спрямовані Приватним акціонерним товариством “Луганськ-Авто” на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років згідно з черговістю виникнення таких зобов'язань та поновити строк звернення до суду (том 2 а.с. 208-214).
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом позивач зазначив, що підставою для звернення до Луганського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом стало отримання 23 липня 2019 року листа Головного управління ДФС у Луганській області від 10 липня 2019 року № 6524/10-12-32-52-07-07 “Про надання інформації”, в якому зазначено, що станом на 09 липня 2019 року Товариство має податковий борг у розмірі 1145902,53 грн. Надалі між сторонами розпочалося листування, в ході якого Позивач з'ясував, що на 29.11.2019 за Товариством обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб по адміністративно-територіальної одиниці м. Лисичанськ в сумі 175626,72 грн. Податкова вимога позивачу не надходила, про існування податкового боргу позивач дізнався з листів Головного управління ДФС у Луганській області від 10.07.2019 та від 06.08.2019. Оскільки недотримання строків звернення до суду зумовлено серед іншого бездіяльністю відповідача, позивач вважає, що строки пропущено з незалежних від позивача обставин, що, в свою чергу, є підставою для поновлення строків звернення до суду.
Також позивач зазначив, що 03 грудня 2019 року отримав від Головного управління ДПС у Луганській області листа від 29 листопада 2019 року № 2266/10/12-32-52-08, в якому зазначено, що по адміністративно-територіальній одиниці м. Лисичанськ станом на 29 листопада 2019 року обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб і Головне управління ДПС у Луганській області не має законних підстав та повноважень для визнання податкового боргу ПРАТ “Луганськ-Авто” зі сплати орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111520,57 грн безнадійним та прийняття рішення про його списання. Таким чином, позивач вважає, що часом, коли Приватне акціонерне товариство “Луганськ-Авто” дізналося про порушення своїх прав та законних інтересів стала остання подія - 03 грудня 2019 року - дата отримання листа, з настанням якої починається сплив позовної давності, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Щодо можливості Позивача дізнатись про зазначені дії контролюючого органу, зазначив наступне. Приватне акціонерне товариство “Луганськ-Авто” знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, що підтверджується фінансовою звітністю, не здійснює основну господарську діяльність, має в своєму штаті лише керівника - Генерального директора товариства, який працює за сумісництвом неповний робочий день (4 години на день), та головного бухгалтера, який також працює з 02 березня 2018 року за сумісництвом. До 01 березня 2018 року головний бухгалтер на товаристві був відсутній, 02 березня 2015 року було прийнято заступника головного бухгалтера на 0,5 ставки. Працівники робочих спеціальностей відсутні, що підтверджується штатними розписами з 01 січня 2017 року, з 01 січня 2018 року, з 01 січня 2019 року.
Крім того, Позивач не міг знати про те, що Відповідач проігнорує рішення суду апеляційної інстанції у вищевказаній справі № 812/281/15, оскільки відповідно до вимог п.п.21.1.1. п.21.1 ст.21 ПКУ, посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Що ж стосується можливості Позивача дізнатись про бездіяльність контролюючого органу одразу після здійснення платежів у 2018 році в електронному кабінеті, звертаємо увагу суду, що це саме можливість, а не обов'язок платника податків. Інтегрована картка платника - це «фіскальний продукт», який містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
ПРАТ «ЛУГАНСЬК-АВТО» листом від 28.08.2019 б/н зверталося до Відповідача із пропозицією провести звірку податкового боргу, проте листом від 27.09.2019 №647/10/12-32-52-08 ГУ ДПС у Луганській області відмовив у проведенні звірки та повідомив про можливість скористатися Електронним кабінетом. Позивач вважає, що зазначена вище обставина слугує додатковим опосередкованим доказом, що Товариство не користувалося інтегрованою карткою платника та про порушення своїх прав та законних інтересів дізналося після отримання відповіді ГУ ДПС у Луганській області, а отже є підставою для поновлення строків звернення до суду.
З огляду на викладене, позивач вважає, що усі перелічені вище обставини, є достатніми та поважними (тобто такими, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або ускладненим) для поновлення строку звернення до суду.
У судове засідання, призначене на 30 березня 2020 року, учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним.
Від представника позивача надійшло клопотання про перенесення дати розгляду справи через неможливість прибуття до суду.
Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Оскільки підготовче засідання закрито ухвалою суду від 13 лютого 2020 року, а відповідно до ч.2 ст. 193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті, станом на день розгляду справи строк розгляду справи сплив, а підстав для відкладення розгляду справи, встановлених ст. 205 КАС України, не встановлено.
Враховуючи надання у судовому засіданні 05 березня 2020 року представниками позивача пояснень в обґрунтування позовних вимог та клопотання представника відповідача про розгляд справу у його відсутність, суд вирішив розглянути справу за відсутності учасників справи.
Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, якою встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій контролюючих органів та скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання її зареєструвати, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Отже, для оскарження у судовому порядку дій контролюючих органів та скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно даних інтегрованої картки платника протягом 2014 року (до липня) підприємством в рахунок сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб перераховано 73 611,50 грн. Станом на 01.02.2015 року сальдо заборгованості склало 111 520.57 грн„ у тому числі за граничними термінами сплати: 30.06.2014 - 222,95 грн.; 29.07.2014 - 7104,10 грн.; 29.07.2014 - 4736,06 грн.; 30.07.2014 - 14208,20 грн.; 30.08.2014 - 14208,20 грн.; 30.09.2014 - 14208,20 грн.; 30.10.2014 - 14208,20 грн.; 30.11.2014 - 14208,20 грн.; 30.12.2014 - 14208,20 грн.; 30.01.2015 - 14208,26 грн. (том 1 а.с. 140-159). Під час зарахування коштів на погашення податкового боргу, Приватному акціонерному товариству “Луганськ-Авто” нараховано пеню на податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, який позивач вважає безнадійним податковим боргом, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Також платник податків мав реальну можливість дізнатись про зазначені дії контролюючого органу одразу після здійснення платежів у 2014 - 2015 роках в електронному кабінеті.
До суду з позовною заявою позивач звернувся 26 грудня 2019 року.
Частиною першою статті 121 КАС України регламентовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Оскільки господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання на власний ризик, наведені Приватним акціонерним товариством “Луганськ-Авто” у заяві від 16 березня 2020 року б/н причини пропуску строку звернення до суду суд вважає неповажними, так як вказані позивачем обставини не є об'єктивно непереборними та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом.
Суд вважає безпідставними та необґрунтованими твердження позивача, що часом, коли Приватне акціонерне товариство “Луганськ-Авто” дізналося про порушення своїх прав та законних інтересів стала остання подія - 03 грудня 2019 року (дата отримання листа Головного управління ДФС у Луганській області від 29 листопада 2019 року № 2268/10/12-32-52-08), з настанням якої починається сплив позовної давності, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, з огляду на наступне.
Як зазначив позивач у позовній заяві та відповідач у відзиву, у 2015 році ДПІ у м.Лисичанську зверталась до суду з позовом щодо стягнення з Позивача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111520,57 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 у справі №812/281/15 було задоволено позовні вимоги, проте постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 рішення суду першої інстанції було скасовано та в задоволенні позову відмовлено. В той час, зазначеним судовим рішенням встановлено лише неможливість стягнення з підприємства заборгованості з огляду на вимоги Закону№1669, а не обов'язок здійснити дії щодо списання податкового боргу або коригування самостійно задекларованих ПАТ «Луганськ-Авто» зобов'язань з орендної плати за землю.
Тобто, позивач був обізнаний про наявність податкового боргу у розмірі 111520,57 грн.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Тобто, в період з 30.05.2017 по 29.11.2019 за рахунок перерахованих Позивачем 256249,38 грн. відбувалось погашення заборгованості минулих років, відповідно до вимог ст. 87 Податкового кодексу України.
Тому посилання на необізнаність такої обставини є неприйнятними.
Листування платника податків з контролюючим органом, яке мало місце у другій половині 2019 року, не продовжує та не переносить шестимісячний строк звернення до суду, встановлений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
Згідно з підпунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на вищевикладене, позовна заява Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” до Головного управління ДПС у Луганській області в частині за позовними вимогами про визнання протиправними дій щодо зарахування спрямованих на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років коштів на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб згідно з підпунктом 8 частини першої статті 240 та частиною третьою статті 123 КАС України залишається судом без розгляду у зв'язку з невизнанням судом підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду поважними.
Керуючись статтями 121, 122, 123, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” про поновлення пропущеного строку звернення до суду залишити без задоволення.
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” до Головного управління ДПС у Луганській області в частині позовних вимог про про визнання протиправними дій щодо зарахування спрямованих на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років коштів на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 03 квітня 2020 року.
СуддяО.В. Ірметова