про залишення позовної заяви без руху
06 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1073/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладене в наказі №11-2178/14-20-СГ від 12.02.2020 року, яким йому відмовлено у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у запасі (земельна ділянка за кадастровим номером 3520887600:02:000:7002) на території Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання йому такого дозволу;
- стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з'ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не додано документ про сплату судового збору. Натомість, разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву, у якій просив звільнити його від сплати судового збору або відстрочити його сплату, посилаючись на скрутне матеріальне становище. У заяві позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний та має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей.
Вирішуючи це клопотання, суд виходив з того, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 КАС України).
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
Тож за подання до суду цього позову немайнового характеру має бути сплачено судовий збір за ставкою, встановленою підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840, 80 грн.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з частиною 1 цієї статті враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведених норм випливає, що умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, передбачені у пунктах 1, 2, 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Єдиною підставою для вчинення судом цих дій є врахування судом майнового стану заявника та наявність обставин, які свідчать про те, що через скрутний майновий стан заявник не має можливості здійснити сплату судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Позивач не надав до суду належних доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану, зокрема доказів того, що розмір судового збору, який належить сплатити, перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за 2019 рік. Як вбачається з трудової книжки позивача, до серпня 2019 року він був працевлаштований, а з листопада 2019 року отримував дохід у вигляді допомоги по безробіттю.
Також позивач не надав суду доказів відповідності його критеріям, передбаченим пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Відтак, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та відстрочення його сплати слід відхилити.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та відстрочення його сплати.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви:
- протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
4. Відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України процесуальні строки, встановлені судом у цій ухвалі, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
5. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш