07 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/669/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Національна академія, Академія, позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення витрат у сумі 57508,65 грн, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач ОСОБА_1 з 26 липня 2018 року була зарахована на перший курс навчання до Національної академії, її також зараховано до списків особового складу Академії та на всі види забезпечення; між Міністерством оборони України та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу. Контрактом обумовлено обов'язок ОСОБА_1 відшкодувати витрати, пов'язані із її утриманням у закладі, в якому вона проходить військову службу (навчання) для проходження військової служби на посадах сержантського (старшинського) складу, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах сержантського (старшинського) складу після закінчення цього навчального закладу.
28 листопада 2019 року курсант ОСОБА_1 подала рапорт про відрахування її з числа курсантів Національної академії у зв'язку із достроковим розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах сержантського (старшинського) складу після закінчення військового навчального закладу. Наказом начальника Академії від 20 грудня 2019 року №108-КС (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відраховано із числа курсантів, звільнено з військової служби у запас, а наказом від 20 грудня 2019 року №333 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, у сумі 57850,55 грн, які остання зобов'язувалася сплатити в касу або на рахунок Академії до 20 січня 2020 року.
Такий обов'язок у відповідача існує згідно з частиною десятою статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, Порядком відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964.
Проте ОСОБА_1 сплатила лише 341,90 грн, а решта витрат - 57508,65 грн у добровільному порядку нею не відшкодована, що стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження від 21 лютого 2020 року, надіслану судом рекомендованим порядком, відповідач ОСОБА_1 отримала 27 лютого 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35). Відповідач відзив на позов не подала, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомляла.
Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні від сторін не надходили.
Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Наказом начальника Національної академії від 26 липня 2018 року №73-КС (по особовому складу) абітурієнта ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Військового коледжу сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (а.с.12). З 26 липня 2018 року курсанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, що підтверджується наказом начальника Національної академії від 26 липня 2018 року №188 (по стройовій частині) - а.с.13.
З матеріалів справи також слідує, що 26 липня 2018 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (а.с.14). Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов'язувалася, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані із її утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах сержантського (старшинського) складу після закінчення цього навчального закладу.
28 листопада 2019 року солдат ОСОБА_1 подала рапорт про відрахування її з числа курсантів Військового коледжу сержантського складу Національної академії у зв'язку із відмовою від подальшого проходження військової служби на посадах сержантського складу після закінчення військового навчального закладу (а.с.15). Крім того, у даному рапорті відповідач зазначила про свою обізнаність із обов'язком відшкодувати витрати, пов'язані із утриманням у навчальному закладі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2006 року №946 “Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах” та зобов'язувалася їх відшкодувати протягом місяця з дня відрахування.
Наказом начальника Національної академії від 20 грудня 2019 року №108-КС (по особовому складу) розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, відраховано з числа курсантів у зв'язку із розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу після закінчення військового навчального закладу та звільнено з військової служби у запас за підпунктом “ж” (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту), у тому числі солдата ОСОБА_1 (а.с.16). Також наказом начальника Національної академії від 20 грудня 2019 року №333 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення з 20 грудня 2019 року, а з котлового - зі сніданку 21 грудня 2019 року; зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням в Національній академії за період з 26 липня 2018 року по 20 грудня 2020 року в сумі 57850,55 грн. (а.с.17). Того ж дня ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено із довідкою-розрахунком №232 про відшкодування витрат, пов'язаних з її утриманням в Національній академії, у сумі 57850,55 грн. У розписці до довідки-розрахунку ОСОБА_1 вказала, що з розрахунком згідна та зобов'язується оплатити суму в касу або на рахунок Національної академії до 20 січня 2019 року (а.с.18).
Судом також встановлено, 21 грудня 2019 року ОСОБА_1 добровільно відшкодувала витрати, пов'язані із її утриманням, у сумі 341,90 грн, що підтверджується довідкою Національної академії від 29 січня 2020 року №184 (а.с.25). З даної довідки також слідує, що станом на 29 січня 2020 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 57508,65 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19 квітня 2019 року у справі №705/1664/17, згідно з яким спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Положеннями статті 13 Закону України від 06 грудня 1991 року №1934-XII “Про Збройні Сили України” визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Як визначено пунктами 1.5, 1.7 Положення про вищі військові навчальні заклади, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27 травня 2015 року №240, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2015 року за № 706/27151, до вищих військових навчальних закладів належать: військові університети, військові академії, військові інститути, військові коледжі. Вищі військові навчальні заклади входять до структури Збройних Сил України, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України.
Згідно з частиною шостою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон №2232-XII) одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з частиною четвертою статті 25 цього Закону громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
Пунктом 3 частини першої, частини другої статті 24 Закону №2232-XII визначено, що початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону (частина п'ята статті 25 Закону №2232-XII).
Таким чином, навчаючись у вищому військовому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, що в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України є публічною службою.
Частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII обумовлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів “д”, “е”, “є”, “з”, “и” пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі - Порядок №964). Цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів “е”, “є”, “ж”, “и”, “і” частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Пунктами 3, 4, 8 Порядку №964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.
На виконання пункту 3 Порядку №964 спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за №863/14130), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу вищого навчального закладу. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.
Судом установлено, що згідно із довідкою-розрахунком Національної академії від 20 грудня 2020 року №232 витрати на утримання відповідача у сумі 57850,55 грн за період з 26 липня 2019 року по 20 грудня 2019 року становлять: витрати у формі грошового забезпечення - 8820,07 грн, у формі продовольчого забезпечення - 38993,70 грн, витрати на речове забезпечення - 4859,28 грн, на медичне забезпечення - 210,00 грн, оплата вартості комунальних послуг - 4967,50 грн (а.с.18-24). Відповідно до довідки позивача від 29 січня 2020 року №184 ОСОБА_1 не відшкодовано витрати у сумі 57508,65 грн (а.с.25).
При вирішенні даного спору суд також звертає увагу, що курсанти, які навчаються у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, натомість відповідач, з ініціативи якого було достроково розірвано контракт, добровільно не відшкодувала документально підтверджені витрати, пов'язані з її утриманням в Національній академії у сумі 57508,65 грн. Відповідач не надала суду жодного доказу на спростування позиції позивача, викладеної в позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.
Отже, позов належить задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії витрати, пов'язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, у сумі 57508,65 грн.
Керуючись статтями 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79012, Львівська область, місто Львів, вулиця Героїв Майдану, 32, ідентифікаційний код юридичної особи 08410370) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у сумі 57508,65 грн (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот вісім грн 87 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк