м. Вінниця
27 березня 2020 р. Справа № 120/136/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 16.01.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання зазначеної ухвали, позивачем 04.02.2020 подано до суду матеріали на усунення недоліків.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 16.08.2019 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням №025550002905 від 13.11.2019 позивачу відмовлено в задоволені його заяви у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Вказане рішення позивач вважає протиправним в зв'язку із чим звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 07.02.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до положень ст. 263 КАС України. Зобов'язано відповідача у 15 - денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження направити на адресу суду пенсійну справу (відмовний матеріал) ОСОБА_1 . Даною ухвалою також встановлено відповідачу 15-денний строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
На виконання вимог ухвали суду від 07.02.2020 та відповідно до положень ст. 162 КАС України, стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
На дату звернення із заявою про призначення пенсії - 16.08.2019 позивач має 36 років 08 місяців та 17 днів страхового стажу. Документів, які свідчили б про наявність в позивача необхідного спеціального стажу для призначення пенсії відповідачу не надано.
Головне управління звертає увагу на те, що трудової книжки колгоспника НОМЕР_8 та трудової книжки серії НОМЕР_2 , які позивач надав при зверненні за призначенням пенсії, недостатньо для встановлення наявності в позивача необхідного спеціального стажу, в даному випадку стажу тракториста для призначення зазначеного виду пенсії, адже відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV та роз'яснень МСЗ від 20.01.1992 №7 "Про порядок призначення пенсії на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства" для призначення зазначеного виду пенсії необхідно щоб позивач не просто працював трактористом в колгоспі чи радгоспі, а був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємствах сільського господарства. Як правило, в трудових книжках дані щодо роботи осіб трактористами саме у виробництві сільськогосподарської продукції не значаться. Так, позивачу потрібно було надати уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній неможливо зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 . У зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній неможливо зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи трактористом. періодів його роботи трактористом.
Крім того, відповідач наголошує, що з жовтня 2017 року пенсії за віком на пільгових умовах призначаються трактористам на підставі п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058-IV, а тому вимога позивача щодо призначення пенсії відповідно до вимог ст. 13 Закону №1788-XII є незаконною.
26.03.2020 на адресу суду надійшли матеріали пенсійної справи (відмовного матеріалу) ОСОБА_1 .
Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
16.08.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви додано наступні документи: військовий квиток НОМЕР_3 ; довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000: №266/01-17 від 27.03.2019, №267/01-17 від 27.03.2019, довідку про зміну назви організації №271/01-17 від 27.03.2019; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_4 від 18.01.2017; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджених постановою КМУ від 12.08.1993 №637, №269/01-17 від 27.03.2019, №268/01-17 від 27.03.2019, №270/01-17 від 27.03.2019; паспорт; трудову книжку НОМЕР_8 від 10.01.2983, НОМЕР_2 .
Рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 № НОМЕР_5 від 13.11.2019 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 27 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи та тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Частина 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" який передбачає, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також, в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. Так, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.
Єдина назва професії "тракторист - машиніст", запроваджена в 1961 році, яка охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Таким чином, основними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста (фактично - тракториста), безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також, наявність кількості відповідного стажу.
Із трудової книжки колгоспника НОМЕР_8 від 10.01.1983 та матеріалів пенсійної справи (відмовного матеріалу) ОСОБА_1 №025550002905 судом встановлено, що позивач 01.06.1981 прийнятий в члени колгоспу «Правда» згідно поданої заяви.
З 01.01.1982 по 09.12.1982 позивач працював трактористом у колгоспі «Правда».
25.11.1992 рішенням загальних зборів колгосп «Правда» реформовано на колективне с/г підприємство «Правда».
В період з 10.12.1982 по 27.10.1984 позивач проходив строкову військову службу, що підтверджується військовим квитком НК№4618633 та відомостями з ІКІС ПФУ.
З 28.10.1984 позивач продовжив працювати трактористом в КСП «Правда». Рішенням загальних зборів від 19.02.2000 КСП «Правда» реформовано на с/г виробничий кооператив «Правда».
31.03.2007 рішенням загальних зборів СВК «Правда» було реорганізовано на ТОВ «Війтовецьке».
31.10.2008 позивача звільнено з роботи у ТОВ «Війтовецьке» в зв'язку з переведенням на інше підприємство.
01.11.2008 позивач прийнятий на роботу трактористом у Липовецьку філію ЗАТ «Зернопродукт МХП».
30.04.2009 позивача переведено на роботу у Війтівецьку філію ЗАТ «Зернопродукт МХП» за згодою сторін.
Вказані вище обставини підтверджуються відомостями з трудової книжки ВА №197319 від 01.05.2009 та архівними довідками КП «Районний трудовий архів» № 268/01-17 від 27.03.2019, № 269/01-17 від 27.03.2019, № 270/01-17 від 27.03.2019, № 271/01-17 від 27.03.2019.
Записами у трудовій книжці НОМЕР_2 від 01.05.2009 підтверджуються наступні обставини:
- з 01.05.2009 по 13.12.2010 позивач працював трактористом у Війтівецькій філії ЗАТ «Зернопродукт МХП»;
- з 21.12.2010 по 31.03.2011 позивач перебував на обліку у Липовецькому районному центрі зайнятості Вінницької області;
- з 01.04.2011 по 20.12.2011 позивач працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у Війтівецькій філії ЗАТ «Зернопродукт МХП»;
- з 30.12.2011 по 03.04.2012 позивач перебував на обліку у Липовецькому районному центрі зайнятості Вінницької області;
- з 04.04.2012 по 03.12.2012 позивач працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у Війтівецькій філії ПрАТ «Зернопродукт МХП»;
- з 11.01.2013 по 17.04.2013 позивач перебував на обліку у Липовецькому районному центрі зайнятості Вінницької області;
- з 18.04.2013 по 10.12.2013 позивач працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у Війтівецькій філії ПрАТ «Зернопродукт МХП»;
- з 18.12.2013 по 02.04.2014 позивач перебував на обліку у Липовецькому районному центрі зайнятості Вінницької області;
- з 03.04.2014 по 23.12.2014 позивач працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у Війтівецькій філії ПрАТ «Зернопродукт МХП»;
- з 21.01.2015 по 26.03.2015 позивач перебував на обліку у Липовецькому районному центрі зайнятості Вінницької області;
- з 27.03.2015 по 21.11.2015 позивач працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у Війтівецькій філії ПрАТ «Зернопродукт МХП»;
- з 30.11.2015 по 14.12.2015 позивач перебував на обліку у Липовецькому районному центрі зайнятості Вінницької області;
- з 15.12.2015 по 17.01.2017 позивач працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у Війтівецькій філії ПрАТ «Зернопродукт МХП»;
- з 26.01.2017 по 14.03.2017 позивач перебував на обліку у Липовецькому районному центрі зайнятості Вінницької області;
- з 15.03.2017 по 05.11.2017 позивач працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у Війтівецькій філії ПрАТ «Зернопродукт МХП»;
- з 13.12.2017 по 04.04.2018 позивач перебував на обліку у Липовецькому районному центрі зайнятості Вінницької області;
- з 13.04.2018 по 11.12.2018 позивач працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у Війтівецькій філії ПрАТ «Зернопродукт МХП»;
- з 21.12.2018 по 25.01.2019 позивач працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у відділі основного виробництва у Війтівецькій філії ПрАТ «Зернопродукт МХП»;
- з 11.02.2019 по 11.03.2019 позивач перебував на обліку у Липовецькому районному центрі зайнятості Вінницької області;
- з 12.03.2019 по 30.04.2019 позивач працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у відділі основного виробництва у Війтівецькій філії ПрАТ «Зернопродукт МХП».
Щодо періоду проходження позивачем військової служби і зарахування її до пільгового трудового стажу, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в період з 10.12.1982 по 27.10.1984 позивач проходив строкову військову службу в рядах Радянської армії, що підтверджується копіями трудової книжки колгоспника, військовим квитком НОМЕР_9 та відомостями з ІКІС ПФУ.
Абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ, визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічні положення викладені в частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ, згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи те, що на момент призову на військову службу позивач працював трактористом в колгоспі «Правда» а, після звільнення з проходження військової служби продовжив роботу в колгоспі, тому відсутні підстави для відмови у зарахуванні періоду проходження строкової військової служби з 10.12.1982 по 27.10.1984 до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно відмова органу пенсійного фонду в цій частині є неправомірною.
Щодо незарахування позивачу до пільгового стажу періоди роботи з 01.01.1982 по 09.12.1982, з 28.10.1984 по 31.10.2008, з 01.11.2008 по 13.12.2010, з 01.04.2011 по 20.12.2011, з 04.04.2012 по 03.12.2012, з 18.04.2013 по 10.12.2013, з 03.04.2014 по 23.12.2014, з 27.03.2015 по 21.11.2015, з 15.12.2015 по 17.01.2017, з 15.03.2017 по 05.11.2017, з 13.04.2018 по 11.12.2018, з 21.12.2018 по 25.01.2019, з 12.03.2019 по 30.04.2019 у зв'язку з неподанням довідки про підтвердження пільгового стажу за періоди роботи, слід зазначити наступне.
На переконання суду, відповідачем протиправно було не зараховано до трудового стажу спірні періоди роботи позивача на посаді тракториста та період проходження військової служби, оскільки дані факти підтверджується матеріалами справи, а саме: записами в трудовій книжці колгоспника, записами у трудовій книжці, архівними довідками та військовим квитком.
Разом з тим, слід зазначити, що постановою Верховного суду у справі №687/975/17 від 21.02.2018 року суд звернув увагу на те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З огляду на вищевикладене суд вважає, що рішення відповідача, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" ОСОБА_1 прийнято не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню як протиправне.
Відповідно п. 1 Порядку "Підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності записів у трудовій книжці, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Таким чином суд приходить до висновку, що вказаний період роботи позивача на посаді тракториста, підлягає зарахуванню до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Разом з тим, суд критично оцінює мотиви відповідача про те, що останнім відмовлено в підтвердженні вищевказаних періодів роботи з огляду на відсутність довідки про підтвердження пільгового стажу за періоди роботи, оскільки наявність належним чином оформленої трудової книжки є підставою для включення вказаних періодів роботи до пільгового стажу позивача.
З огляду на викладене, при розгляді заяви відповідачем, на переконання суду, помилково не враховано наявність в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлених для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу.
Тому, згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного та повного захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов"язати відповідача зарахувати періоди роботи на посаді тракториста з 01.01.1982 по 09.12.1982, з 28.10.1984 по 31.10.2008, з 01.11.2008 по 13.12.2010, з 01.04.2011 по 20.12.2011, з 04.04.2012 по 03.12.2012, з 18.04.2013 по 10.12.2013, з 03.04.2014 по 23.12.2014, з 27.03.2015 по 21.11.2015, з 15.12.2015 по 17.01.2017, з 15.03.2017 по 05.11.2017, з 13.04.2018 по 11.12.2018, з 21.12.2018 по 25.01.2019, з 12.03.2019 по 30.04.2019 до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, 8, частиною 2 статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Як зазначалось вище, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Судом встановлено, що пенсійним органом було протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до пільгового стажу: період роботи на посаді тракториста з 01.01.1982 по 09.12.1982, з 28.10.1984 по 31.10.2008, з 01.11.2008 по 13.12.2010, з 01.04.2011 по 20.12.2011, з 04.04.2012 по 03.12.2012, з 18.04.2013 по 10.12.2013, з 03.04.2014 по 23.12.2014, з 27.03.2015 по 21.11.2015, з 15.12.2015 по 17.01.2017, з 15.03.2017 по 05.11.2017, з 13.04.2018 по 11.12.2018, з 21.12.2018 по 25.01.2019, з 12.03.2019 по 30.04.2019. Враховуючи пільговий стаж, який зарахований судом, пільговий стаж позивача складає понад 20 років.
Так, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за №025550002905 від 13.11.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Вийти за межі позовних вимог.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи на посаді тракториста з 01.01.1982 по 09.12.1982, з 28.10.1984 по 31.10.2008, з 01.11.2008 по 13.12.2010, з 01.04.2011 по 20.12.2011, з 04.04.2012 по 03.12.2012, з 18.04.2013 по 10.12.2013, з 03.04.2014 по 23.12.2014, з 27.03.2015 по 21.11.2015, з 15.12.2015 по 17.01.2017, з 15.03.2017 по 05.11.2017, з 13.04.2018 по 11.12.2018, з 21.12.2018 по 25.01.2019, з 12.03.2019 по 30.04.2019 до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з 16.08.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна