Справа №: 164/35/20
п/с: 2/164/240/2020
Категорія: 308030000
2 квітня 2020 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Невара О.В.,
при секретарі Оліферчук І.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтував тим, що житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , належать йому на праві приватної власності. У вказаному будинку зареєстрована відповідач, однак за цією адресою з 2003 року не проживає. В добровільному порядку ОСОБА_2 з будинку, що належить позивачу, не виписалася і не збирається цього робити. Факт непроживання відповідача в будинку, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, понад один рік без поважних причин підтверджується актами обстеження умов проживання від 30.01.2019 року, 28.02.2019 року, 28.03.2019 року, 30.04.2019 року, 31.05.2019 року, 25.06.2019 року, 31.07.2019 року, 30.08.2019 року, 30.09.2019 року, 31.10.2019 року, 29.11.2019 року та 25.12.2019 року. Вважає, що ОСОБА_2 втратила право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 в зв'язку з відсутністю в ньому без поважних причин понад один рік і повинна бути виписаною з даного помешкання. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров?я, в якому вона проживає.
Згідно ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_1 на праві приватної власності. У вказаному будинку зареєстрована відповідач, однак за цією адресою з 2003 року не проживає. В добровільному порядку ОСОБА_2 з будинку, що належить позивачу, не виписалася і не збирається цього робити. Факт непроживання відповідача в будинку, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, понад один рік без поважних причин підтверджується актами обстеження умов проживання від 30.01.2019 року, 28.02.2019 року, 28.03.2019 року, 30.04.2019 року, 31.05.2019 року, 25.06.2019 року, 31.07.2019 року, 30.08.2019 року, 30.09.2019 року, 31.10.2019 року, 29.11.2019 року та 25.12.2019 року. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 178057724 від 20.08.2019 року, довідки Маневицької селищної ради Волинської області № 3 від 2.01.2020 року, актів обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 30.01.2019 року, 28.02.2019 року, 28.03.2019 року, 30.04.2019 року, 31.05.2019 року, 25.06.2019 року, 31.07.2019 року, 30.08.2019 року, 30.09.2019 року, 31.10.2019 року, 29.11.2019 року та 25.12.2019 року.
Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 відсутня в будинку по АДРЕСА_1 , що належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, з 2003 року, тобто більше одного року, без поважних причин, вона втратила право користування вказаним житловим будинком, а тому позовні вимоги про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 , підлягають до повного задоволення.
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 29, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 150, 156, 163, 167 ЖК України, Законом України „Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні" від 11.12.2003 року, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку АДРЕСА_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя районного суду О.В. Невар