Справа № 163/2322/19
Провадження № 2/163/98/20
( З А О Ч Н Е )
06 квітня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.
з участю секретаря Філімонюк О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Позивач просить постановити рішення про збільшення розміру стягуваних з відповідача аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей з 30 до 1500 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дітьми повноліття.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що за рішенням суду від 27.04.2011 року з відповідача стягуються аліменти на утримання їх двох дочок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - в сумі по 30 гривень на кожну дитину. На даний час матеріальні потреби дітей значно зросли, збільшились витрати на їх навчання, розвиток, лікування тощо. Рівень її щомісячного доходу не дає можливості на достатньому рівні утримувати дітей, забезпечувати одягом, продуктами харчування, засобами гігієни, ліками, відвідування необхідних гуртків. На її звернення в досудовому порядку з приводу матеріального забезпечення дітей відповідач не реагує.
Провадження в справі відкрито ухвалою від 12.12.2019 року, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання сторони не з'явились.
Позивач в канцелярію суду подала заяву, у якій позовні вимоги підтримала, просила розглянути справу за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечила.
Відповідач про розгляд справи по суті двічі повідомлявся у встановленому порядку, у тому числі шляхом публікації на офіційному сайті суду судового оголошення, проте в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.
За викладених обставин суд провів заочний розгляду позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний 21.08.2008 року, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .
У період шлюбу у них народилося дві дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв серії НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .
Згідно із довідкою відділу ЦНАП виконкому Любомльської міської ради від 05.11.2019 року діти сторін проживають разом із матір'ю, позивачем ОСОБА_1 , по АДРЕСА_1 .
Рішенням Любомльського районного суд від 21.04.2011 року з відповідача в користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі по 30 гривень на кожну дитину, починаючи з 29.03.2011 року.
Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом цієї норми умовою збільшення або зменшення розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На момент ухвалення судом рішення від 21.04.2011 року дочці сторін ОСОБА_3 було 7 років, ОСОБА_4 - 3 роки, нині їм виповнилось по 16 та 12 років, відповідно.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2020 року становить 2 218 гривень, з 1 липня - 2 318 гривень, з 1 грудня - 2 395 гривень.
З наведеного слідує, що відповідач сплачує аліменти у значно меншому розмірі, ніж гарантований чинним законодавством, оскільки мінімальний розмір аліментів на утримання однієї дитини віком від 6 до 18 років станом на дату розгляду справи становить 1 109 гривень.
Визначений судовим рішенням розмір аліментів на рівні 30 гривень на даний час є незначний і це є очевидним з огляду на їх купівельну спроможність, що в свою чергу свідчить про погіршення майнового стану позивача, відповідно позбавлення її можливості забезпечити належне утримання дітей.
Крім цього, з моменту присудження аліментів діти сторін підросли і в силу свого віку природно потребують більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що призводить до порушення їх прав на належне матеріальне забезпечення.
Отже, наведене у своїй сукупності свідчить про наявність підстав для збільшення розміру стягуваних аліментів у відповідності до положень ст.192 СК України.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан позивача, рівність сторін у виконанні батьківських обов'язків по утриманню дітей, законодавчо гарантований мінімальний розмір аліментів, а також проживання дітей із позивачем, оскільки саме на неї припадає основний тягар по їх забезпеченню, так як утримання не зводиться лише до стягнення аліментів, але й передбачає інші незаплановані витрати.
Виходячи із наведеного, суд вважає необхідним збільшити стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у заявленому позивачем розмірі.
Такий розмір аліментів, на переконання суду, на певному рівні забезпечить гармонійний розвиток дітей, відповідає їх матеріальним потребам згідно віку, є дещо вищим від встановленого мінімуму, забезпечить виконання відповідачем гарантованого державою батьківського обов'язку і відповідає закріпленим у ч.9 ст.7 СК України засадами справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, а відтак і не довів наявності у нього обставин неспроможності сплачувати аліменти на утримання дітей у такому розмірі. Як батько він має утримувати дітей до досягнення ними повноліття і це є його законодавчо визначеним обов'язком.
Отже, позов підлягає повному задоволенню.
Згідно із ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Збільшити розмір стягуваних за рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 21.04.2011 року аліментів з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 30 (тридцяти) гривень до 1500 (однієї тисячі п'ятсот) гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повно-го заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_4 .
Ім'я відповідача - ОСОБА_2 ; відоме останнє місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_5 .
Головуючий : суддя С.С.Чишій