справа № 156/1219/19
Провадження № 2/156/139/20
рядок статзвіту 40
07 квітня 2020 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Нєвєрова І. М.,
за участю: секретаря судових засідань Салатюк Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іваничі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
03 грудня 2019 року представник акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 15 грудня 2015 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 3536,13 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
ОСОБА_1 зобов'язання перед банком не виконала, внаслідок чого станом на 13 листопада 2019 року виникла заборгованість в сумі 11930,09 грн., в тому числі: 3536,13 грн. - заборгованість за кредитом, 1404,62 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 6048,59 грн. - заборгованість за пенею, 940,75 грн. - штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.
Просить стягнути з відповідача дану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати в розмірі 1921 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від неї не надійшло.
Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 15 грудня 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт, згідно із якою остання ознайомилася та підтвердила свою згоду на те, що дана Генеральна угода разом з наданими банком Умовами та правилами, тарифами складає між нею та банком кредитний договір. Із вищевказаної угоди вбачається, що банк надав відповідачу терміновий кредит на строк 12 місяців з 15 грудня 2015 року по 31 грудня 2016 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту на споживчі цілі в сумі 3536,13 грн., зі сплатою відсотків в розмірі 1,5 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту у визначені в заяві, Умовах та правилах строки (а.с.7).
Пунктами 2.1, 2.2 Генеральної угоди передбачено, що погашення заборгованості позичальником здійснюється щомісячними платежами в розмірі 311,10 грн., починаючи з 1 по 25 число місяця. При порушенні клієнтом строків погашення заборгованості більше як на 31 день по зобов'язаннях, строк виконання яких не настав, сторони узгодили, що строком повернення кредиту рахується 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32 дня порушення, рахується простроченою, клієнт сплачує банку штраф в розмірі 940,75 грн.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеного між сторонами договору.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. У разі невиконання зобов'язання за договором, позичальник на вимогу банку повинен виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплаті винагороди Банку.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Із розрахунку заборгованості за договором б/н від 15 грудня 2015 року вбачається, що заборгованість відповідача по кредиту станом на 13 листопада 2019 року становить 11930,09 грн., в тому числі: 3536,13 грн. - заборгованість за кредитом, 1404,62 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 6048,59 грн. - заборгованість за пенею, 940,75 грн. - штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди. (а.с. 5).
Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови укладеного із позивачем договору, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та процентами за його користування, тому її разом із штрафом слід стягнути з відповідача.
При цьому суд не може погодитися з одночасним застосуванням позивачем цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу з наступних підстав.
Із змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на прострочення відповідачем виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне і те ж порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити, позаяк встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач просить стягнути з відповідача штраф.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15, а також від 11 жовтня 2017 року №6-1374цс17.
З огляду на вище викладене, не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 6048,59 грн.
Підсумовуючи вище викладене, суд вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість в сумі 5881,50 грн., в тому числі: 3536,13 грн. - заборгованість за кредитом, 1404,62грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 940,75 грн. - штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.
Враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором б/н від 15 грудня 2015 року, відповідач суми боргу не оспорив, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом на загальну суму 5881,50 грн.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено у сумі 6048,59 грн. (5881,50*100/11930,09 = 49 %) - задоволено позов. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921 грн.(1921х 49:100= 941,29 грн.)
Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 10-13, 77,81, 141, ч.2ст. 247, ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.526, 527, 530, 549, 550, 610, 611,1048,1054 ЦКУкраїни, суд, -
у хв ал ив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 15 грудня 2015 року в сумі 5881 грн. (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 50 коп., в тому числі: 3536,13 грн. - заборгованість за кредитом, 1404,62 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 940,75 грн. - штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору розмірі 941,29 грн.
У решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І. М. Нєвєров