07 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020
у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. (головуючого), Доманської М. Л., Остапенка О. М.
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019
у складі судді Пасько М. В.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агама-Трейд"
про банкрутство
03.03.2020 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2019 вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме - подання суду доказів сплати судового збору у сумі 7 684,00 грн та для виконання вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України зазначити підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
30.03.2020 до Верховного Суду надійшов лист скаржника щодо виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху із оригіналом платіжного доручення про сплату судового збору та уточнюючою касаційною скаргою.
У зв'язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020.
Отже, справа № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 підлягає прийняттю до провадження та розгляду новим складом суду.
Перевіривши подані скаржником на виконання ухвали від 13.03.2020 матеріали, Верховний Суд дійшов висновку, що недоліки касаційної скарги в повному обсязі не усунуто з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі ''Дія 97 проти України" від 21.10.2010).
08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Абзацом другим частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
В порушення наведених вимог, скаржником у поданій касаційній скарзі не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) подання цієї скарги, у зв'язку з чим, з поміж іншого, касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 13.03.2020 залишено без руху.
Проте, подана на виконання ухвали Верховного Суду від 13.03.2020 уточнююча касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві також не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у ній не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
При цьому посилання в уточненій касаційній скарзі на постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2017 у справі № 49/126-б-44/565-2012 не свідчить про виконання скаржником вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначене посилання не може бути підставою для касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини другої статті 287 цього Кодексу, якою встановлено необхідність здійснювати посилання на висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду.
Отже, скаржником не усунуто зазначені в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2020 про залишення касаційної скарги без руху недоліки касаційної скарги в частині її оформлення з дотриманням вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З огляду на наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, оскільки всупереч вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), а відтак, у зв'язку із неусуненням недоліків у строк, встановлений судом, касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (із врахуванням уточнень) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 вважається неподаною та підлягає поверненню скаржнику без розгляду.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції та Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Як визначено у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").
Керуючись статтями 234, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Прийняти справу № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 до провадження.
2. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 повернути скаржнику
3. Повернути Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві додані до касаційної скарги матеріали, зокрема оригінал платіжного доручення про сплату судового збору № 629 від 03.03.2020.
4. Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді О. В. Васьковський
В. Г. Пєсков