Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3914/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлоцький, 6)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський науково-дослідний інститут тактичного спорядження" (61038, м. Харків, вул. Івана Камишева, 7)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Міністерство оборони України звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський науково-дослідний інститут тактичного спорядження", в якому просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 311325,30 грн. (109851,30 грн. - пеня та 201474,00 грн. - штраф) за порушення умов договору від 31.05.2018 № 286/3/18/206.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.11.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 4669,88 грн.
06.12.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №29719), разом з доказами оплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3914/19; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на "08" січня 2020 р. о 11:40 год.
В підготовчому засіданні 08.01.2020 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.02.2020 о 12:30 год.
В порядку ст. ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про дату та час наступного підготовчого засідання.
04.02.2020 представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів за вх. № 2791.
Подані документи долучені судом до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні 04.02.2020 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів; на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.02.2020 о 12:00 год.
В порядку ст. ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про дату та час наступного підготовчого засідання.
18.02.2020 відповідачем до канцелярії суду подано клопотання за вх. № 4172, відповідно до якого заявник просить: відкласти підготовче засідання у справі на інший день, надати можливість ознайомитися з матеріалами справи та надати відповідачу час не менше п'ятнадцяти днів для підготовки відзиву на позовну заяву.
У зв'язку з терміновою відпусткою судді Суслової В.В., телефонограмами сторони повідомлені про перенесення підготовчого засідання на 25.02.2020 о 12:50 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.02.2020 клопотання відповідача (вх. № 4178 від 18.02.2020) задоволено частково, а саме в частині щодо надання можливості представнику відповідача ознайомитись з матеріалами справи та відкладення підготовчого засідання; в частині клопотання відповідача щодо надання часу не менше п'ятнадцяти днів для підготовки відзиву на позов - відмовлено; відкладено підготовче засідання на "03" березня 2020 р. о 12:20 год.
03.03.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позов за вх. № 5535, який долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 03.03.2020 у зв'язку з порушенням строків, відзив відповідача за вх. № 5535 не прийнятий до розгляду. Окрім того, в судовому засіданні 03.03.2020 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.03.2020 о 12:00 год.
05.03.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позов за вх. № 5807, який долучено до матеріалів справи та заява за вх. № 5839, в якій відповідач зазначає, що не заперечує проти переходу до розгляду справи по суті.
05.03.2020 позивачем до суду подано заяву за вх. № 5840 про перехід до розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 05.03.2020 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 05.03.2020 о 12:12 год.
Окрім того, в судовому засіданні 05.03.2020 на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2020 постановлено виправити описку в протокольній ухвалі господарського суду Харківської області від 05.03.2020 по справі №922/3914/19, вказавши вірні дату та час наступного судового засідання по суті - "02 квітня 2020 року о 12:30 год.".
В призначене судове засідання 02.04.2020 позивач свого представника не направив, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідач також не направив свого представника в судове засідання, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 8201, в якому просить відкласти розгляд справи на інший день.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до норм ст. 194 Господарського процесуального кодексу, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 05.03.2020 розпочато розгляд справи по суті. А отже, кінцевим строком розгляду даної справи по суті є 03.04.2020. У зв'язку з чим відсутні строки для відкладення розгляду справи.
При цьому, суд враховує, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
31.05.2018 між Міністерством оборони України (далі - Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Харківський науково-дослідний інститут тактичного спорядження” (далі - Постачальник, Відповідач) відповідно до рішення тендерного комітету Міністерства оборони України (протокол від 17.05.2018 № 75/185/6) було укладено Договір № 286/3/18/206 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір).
Згідно п. 1.1 вказаного Договору Постачальник зобов'язався у 2018 році поставити Замовнику сумки (1892) (Сумка-підсумок для предметів особистої гігієни, Вид 2, Тип 1) (далі - Товар), а Замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані цим Договором.
Відповідно до специфікації товару (п. 1.2 Договору) загальна кількість Товару для постачання - 9 000 шт., вартістю 2 878 200,00 гри. (з ПДВ). Строк (термін) постачання встановлено до 30.09.2018 (включно).
В подальшому відповідно до вимог статті 652 ЦК України, статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” між Сторонами укладено Додаткову угоду № 1 від 25.11.2018 до Договору, якою змінено строки/терміни постачання, а саме: загальна кількість Товару для постачання - 9 000 шт., вартістю 2 878 200,00 грн. (з ГІДВ). Строк (термін) постачання встановлено до 29.10.2018 (включно).
Товар постачається на умовах DDP - склад Замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження (п. 5.1. Договору).
Відповідно до п. 5.2. Договору місцем поставки товару є центри забезпечення речовим майном та об'єднанні центри забезпеченням Міністерства оборони України, згідно з рознарядкою та ростовкою Міністерства оборони України, які с невід'ємною частиною Договору, з обов'язковим дотриманням передбачених ними вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів Замовника та черговості відвантажень.
Постачальнику надається право, за попередньою письмовою згодою Замовника, на дострокове постачання товару в обсягах, передбачених Договором.
Відповідно до п. 5.3 Договору датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем Замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній Постачальника.
Пунктом 7.3.3. Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості Договору.
Відповідно до п.п. 6.3.1 Договору постачальник зобов'язаний забезпечити постачання товару у строки, встановлені Договором.
Проте, як вказує позивач, послуги з постачання Товару виконані з порушенням терміну надання таких послуг, що підтверджується Актами приймального контролю (якості), а саме:
- відповідно до Акту приймального контролю (якості) № 1 від 28.11.2018 товар в кількості 5 500 шт. на суму 1 758 900,00 грн. завезено до в/ч А2788 - 29.11.2018, тобто з запізненням на 30 діб.
- відповідно до Акту приймального контролю (якості) №2 від 19.12.2018 товар в кількості 3 500 шт. на суму 1119 300,00 грн. завезено до в/ч А2788 - 20.12.2018, тобто з запізненням на 51 добу.
За прострочення поставки товару, позивачем нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 109851,30 грн., а також за прострочення поставки понад 10 днів позивачем нараховано штраф у розмірі 201474,00 грн.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача позивачем було надіслано претензію за вих. № 286/6/12 від 02.01.19 з вимогою сплатити суму штрафних санкцій.
Однак, враховуючи те, що відповідачем штраф та пеня за прострочення термінів поставки товару сплачена не була, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 311325,30 грн. (109851,30 грн. - пеня та 201474,00 грн. - штраф) за порушення умов договору від 31.05.2018 № 286/3/18/206.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За приписами ст. 173 Господарського України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Додатковою угодою № 1 від 25.11.2018 до Договору № 286/3/18/206 строк (термін) постачання встановлено до 29.10.2018 (включно).
Проте, в порушення умов Договору № 286/3/18/206 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 31.05.2018, відповідач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару з простроченням, що підтверджується Актами приймального контролю (якості), а саме:
- відповідно до Акту приймального контролю (якості) № 1 від 28.11.2018 товар в кількості 5 500 шт. на суму 1 758 900,00 грн. завезено до в/ч А2788 - 29.11.2018, тобто з запізненням на 30 діб.
- відповідно до Акту приймального контролю (якості) №2 від 19.12.2018 товар в кількості 3 500 шт. на суму 1119 300,00 грн. завезено до в/ч А2788 - 20.12.2018, тобто з запізненням на 51 добу.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором щодо своєчасної поставки товару.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.3.3. Договору № 286/3/18/206 від 31.05.2018 передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості Договору.
За підрахунками позивача, розмір пені за товар у кількості 5 500 шт. на суму 1 758 900,00 грн. постачений із запізненням на 30 діб складає - 52 767,00 грн. (1 758 900,00 грн. * 0,1% *30 діб) = 52 767,00 грн.
Розмір пені за товар у кількості 3 500 шт. на суму 1 119 300,00 грн. постачений із запізненням на 51 добу складає - 57 084,30 грн. (1 119 300,00 грн. *0,1% *51 добу) = 57 084,30 грн.
Отже, разом розмір пені за Договором становить - 109 851,30 грн. (52 767,00 гри. + 57 084,30 грн.).
Також, за підрахунками позивача, за прострочення поставки понад 10 днів штраф, який підлягає стягненню з відповідача, становить 201474,00 грн. (2 878 200,00 грн. * 7% = 201 474,00 грн.).
Отже, разом сума штрафних санкцій становить 311325,30 грн. (109 851,30 грн. пеня та 201 474,00 гри. штраф).
Перевіривши правильність нарахування пені та штрафу, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично вірно.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідачем у відзиві на позов заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 15566, 00 грн., що складає 5% від суми, що стягується.
Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Обґрунтовуючи свою заяву про зменшення штрафних санкцій, відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський науково дослідний інститут тактичного спорядження" є стратегічно важливим підприємством, яке виконує замовлення Міністерства оборони України в особливий період. Відповідач неодноразово брав участь та перемагав у процедурах закупівлі товарів за державні кошти та виконував свої зобов'язання в строк.
Також відповідач зазначає, що 28.03.2018 року Міністерством оборони України на сайті https://prozorro.gov.ua/ було розміщене оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю «Сумка (1892) (сумка - підсумок для предметів особистої гігієни, Вид 2, Тип 1). В оголошенні замовником було висунуто умову щодо строку поставки сумок - підсумків для предметів особистої гігієни, а саме до 30.09.2018р. Проте, в період проведення закупівлі, укладення та виконання договору відбулася істотна зміна обставин, яка суттєво вплинула на строки виконання Відповідачем зобов'язань щодо виготовлення та поставки товару. Вказане підтверджується висновком Харківської торгово- промислової палати від 24.09.18 № 361/63 01-6. Як зазначено у вказаному висновку, зміна істотних обставин може бути підставою для внесення змін до Договору в частині перенесення строків поставки товару до 19.11.2018 року (включно). Таким чином, порушення строків виконання Відповідачем зобов'язання за договором сталося в тому числі і з вини Позивача, який змінював умови проведення закупівлі.
Окрім того, відповідач вказує на те, що штрафні санкції в розмірі 311 325,30 грн. є досить великими та складають більше 10% від суми договору. Стягнення такої значної суми з Відповідача призведе до зупинення його діяльності, оскільки фінансовий стан підприємства не дозволяє йому в найближчий термін сплатити таку значну суму. Так, згідно фінансової звітності Відповідача, у 2018 році збиток за результатами його діяльності склав 22 700 грн., а у 2019 підприємство отримало незначний прибуток у розмірі 26 600 грн. Невиконання Відповідачем рішення суду після набрання ним чинності призведе до його виконання у примусовому порядку з накладенням арештів на рахунки та майно Відповідача, що фактично заблокує діяльність підприємства.
Крім того, несвоєчасне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором не завдало Позивачу жодних збитків. Згідно п. 11.1 Договору № 286/3/18/206 від 31.05.2018 року Відповідач забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором у розмірі 5% від суми Договору банківською гарантією від 25.05.2018 року на суму 143 910 грн., яка була перерахована на вимогу Позивача 15.01.2019 р. Тобто Відповідач вже зазнав майнових втрат у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 квітня 2018 року у справі № 925/1471/16, суд зазначив, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи відповідача, приймаючи до уваги виконання відповідачем зобов'язання за Договором, причини пропуску строку поставки, фінансовий стан підприємства відповідача та значний розмір штрафних санкцій, а також враховуючи інтереси сторін, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру штрафних санкцій на 95 %. Таким чином, суд вважає, що з відповідача слід стягнути штрафні санкції в розмірі 15566,26 грн. (5492,56 грн. пені та 10073,70 грн. штрафу), що складає 5% від суми заявленої до стягнення. В частині позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 295759,04 грн. (104358,74 грн. пені та 191400,30 грн. штрафу) - слід відмовити.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 4669,88 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський науково-дослідний інститут тактичного спорядження" про зменшення суми штрафних санкцій - задовольнити. Зменшити розмір штрафних санкцій на 95%.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський науково-дослідний інститут тактичного спорядження" (61038, м. Харків, вул. Івана Камишева, 7, код ЄДРПОУ 31642848) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) штрафні санкції у розмірі 15566,26 грн. (5492,56 грн. пені та 10073,70 грн. штрафу) за порушення умов договору від 31.05.2018 № 286/3/18/206; судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4669,88 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 295759,04 грн. (104358,74 грн. пені та 191400,30 грн. штрафу) - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський науково-дослідний інститут тактичного спорядження" (61038, м. Харків, вул. Івана Камишева, 7, код ЄДРПОУ 31642848).
Повне рішення складено "02" квітня 2020 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/3914/19