Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі
"06" квітня 2020 р.Справа № 922/966/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТІНІЯ", 61433, Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 98, код 21188752
до Арбітражний керуючий Немашкалов Василь Михайлович, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1
про стягнення 111 900,00 грн.
До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТІНІЯ" з вимогою про стягнення з Арбітражного керуючого Немашкалова Василя Михайловича 111 900,00 грн. безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування своїх вимог, ТОВ "АКТІНІЯ" посилається на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2016. було порушено провадження у справі № 922/1978/16 про банкрутство ТОВ "Актінія", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Немашкалова Василя Михайловича (свідоцтво № 317 від 28.02.2013р.).
27.10.2016. постановою господарського суду Харківської області про визнання боржника банкрутом відповідача було призначено ліквідатором ТОВ «Актінія».
Ухвалою господарського суду від 14.05.2019., залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2019 р., припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Актінія" - арбітражного керуючого Немашкалова В.М.
Підставою припинення повноважень ліквідатора Немашкалова В.М. стали встановлені судом факти неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків. Так, судом було встановлено, що ліквідатор отримав грошову винагороду в загальній сумі 111902,14 грн. за період з 27.10.2016 р. по 01.04.2019 р. Проте, суду не надано доказів того, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди був розглянутий та затверджений на засіданні комітету кредиторів, як це передбачає ч. 7 ст. 115 Закону про банкрутство. Крім того, господарський суд зазначив, що всі поточні виплати повинні були здійснюватися ліквідатором лише з ліквідаційного рахунку.
Рішенням комітету кредиторів боржника (протокол № 2) у справі про банкрутство ТОВ «Актінія» 16.10.2019 р. також було визнано відсутність встановлених законодавством підстав для отримання арбітражним керуючим грошової винагороди, а також було доручено новому ліквідатору вчинити дії щодо повернення цих коштів на рахунок боржника. Проте у зв'язку з припиненням процедури ліквідації ТОВ «Актінія» 18.10.2019 р. та закриттям провадження у справі № 922/1978/16 вирішити це питання у процедурі банкрутства не виявилося можливим.
Таким чином, позивач вказує, що грошові кошти, отримані відповідачем від здачі в оренду майна банкрута (позивача), мали б спрямовуватись на грошову винагороду арбітражного керуючого лише за згодою комітету кредиторів. В порушення зазначених приписів законодавства ліквідатор Немашкалов В.М. отримав грошові кошти без підстав та не у спосіб, передбачені Законом про банкрутство.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до ч. 1 ст. 7 якого визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Крім того, ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Тобто з аналізу вищенаведеної норми вбачається, що майнові спори, стороною яких є боржник розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Як вбачається з відомості автоматизованої програми Діловодство господарського суду, ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2019 у справі №922/1978/16 було припинено процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія"; затверджено Мирову угоду від 16.10.2019 року, укладену між кредиторами ТОВ "Актінія" в особі голови комітету кредиторів та боржником в особі ліквідатора ТОВ "Актінія" Чипиженко Є.В.; припинено дію мораторію, введеного судом ухвалою про порушення справи про банкрутство від 01.08.2016; провадження у справі № 922/1978/16 закрито.
Таким чином, враховуючи, що провадження у справі №922/1978/16 про банкрутство ТОВ "Актінія" закрито, дана позовна заява ТОВ "Актінія" про стягнення з Немашкалова В.М. безпідставно отриманих коштів не може бути розглянута в рамках справи про банкрутство.
Крім того, суд не вбачає підстав для відкриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діє на даний час), предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 даного Кодексу.
Так, згідно з ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
З обставин позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник не у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а позивач просить стягнути саме безпідставно отримані грошові кошти з відповідача, який в даному випадку виступає як фізична особа.
Крім того, у суду й відсутні підстави застосувати до спірних правовідносин й вимоги ч. 2 ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої, арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника та п. 12 частини 1 статті 20 ГПК України, яким визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах, оскільки, в даному випадку вимоги позивача не полягають у відшкодуванні збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого як посадової особи товариства.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суб'єктного складу учасників спору та обставин позовної заяви, арбітражний керуючий Немашкалов В.М. не може бути відповідачем у позові про стягнення з нього безпідставно отриманих грошових коштів у розумінні ст. 20 ГПК України. А відтак, справа за даним позовом не підлягає розгляду в господарських судах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити ТОВ "АКТІНІЯ" у відкритті провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості отримати захист свого порушеного права у передбаченому законодавством порядку, зокрема, шляхом подання аналогічного позову, відповідачем за яким є фізична особа, до місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства або після приведення суб'єктного складу заявленого позову та підстав та предмету позовної заяви у відповідність до господарського процесуального законодавства - до господарського суду.
Тобто, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд не позбавляє позивача доступу до правосуддя та права на справедливий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 4, 20, 45, 175, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АКТІНІЯ" у відкритті провадження у справі.
Повернути позовну заяву та додані до неї документи на 26 арк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 06.04.2020.
Ухвала суду може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали підписано 06.04.2020.
Суддя С.А. Прохоров