06.04.2020 Справа № 920/155/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/155/20
за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601),
до відповідача Сумського державного університету (вул. Р.Корсакова, буд. 2, м. Суми, Сумська область, 40007),
про стягнення 3893 грн. 07 коп. заборгованості,
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 3893 грн. 07 коп., в тому числі 3406 грн. 44 коп. пені, 486 грн. 63 коп. 3% річних, у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем поставленого природного газу за укладеним між сторонами договором постачання природного газу № 00573/17-ТЕ(т)-28 від 03.01.2017.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.02.2020 відкрите провадження у справі № 920/155/20, відповідачу наданий п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; зазначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 6 ст. 252 ГПК України); наданий позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.
04.03.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2039 від 04.03.2020), в якому визнає позовні вимоги.
Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У період з 19.03.2020 по 03.04.2020 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці (наказ № 06-28/18 від 10.03.2020).
Станом на 06.04.2020, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до укладеного між сторонами договору постачання природного газу № 00573/17-ТЕ(т)-28 від 03.01.2017, позивач зобов'язується поставити відповідачу у 2017 році природний газ, а останній, в свою чергу, оплатити його на умовах передбачених договором.
Природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2. договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 січня 2017 року до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актами приймання-передачі природного газу за січень-березень 2017 року, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 903116 грн 89 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору несвоєчасно оплатив спожитий природний газ, у зв'язку з чим останньому нараховані пеня відповідно до п. 8.2. договору та 3% річних.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги.
За приписами п. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
За умовами п. 6.1 договору, оплата за природний газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Судом встановлено, що поставлений позивачем природний газ оплачений відповідачем повністю, однак з простроченням строків оплати, визначених п. 6.1. договору, за січень 2017 року (природний газ, поставлений у січні 2017 року оплачений відповідачем 16.03.2017).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховані 3 % річних в сумі 486 грн. 63 коп., виходячи з суми заборгованості за січень 2017 року, з урахуванням строків розрахунків визначених договором та здійснених відповідачем оплат.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У п. 10.3 договору сторони погодили, що строк, у межах якого останні можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату природного газу відповідачеві нарахована пеня в сумі 3406 грн. 44 коп., виходячи з суми заборгованості за січень 2017 року, з урахуванням строків розрахунків визначених договором та здійснених відповідачем оплат.
Враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем природного газу поставленого у січні 2017 року, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3406 грн. 44 коп. пені та 486 грн. 63 коп. 3% річних.
Згідно із ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в сумі 1051 грн. 00 коп. (50 відсотків судового збору), сплачений платіжним дорученням № 0000000925 від 06.02.2020 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1051 грн. 00 коп. (50 відсотків судового збору) покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Сумського державного університету (вул. Р.Корсакова, буд. 2, м. Суми, Сумська область, 40007, код ЄДРПОУ 05408289) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код 20077720) 3406 грн. 44 коп. пені, 486 грн. 63 коп. 3% річних, 1051 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Повернути Публічному акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код 20077720) з державного бюджету України (рахунок UA868999980313181206083018540 , отримувач - УДКСУ у м. Сумах Сумської обл./22030101, ЄДРПОУ 37970593, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат)) судовий збір в сумі 1051 грн. 00 коп., сплачений платіжним дорученням № 0000000925 від 06.02.2020, оригінал якого міститься в матеріалах судової справи № 920/155/20.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено 06.04.2020.
Суддя Є.А. Жерьобкіна