ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.04.2020Справа № 910/2012/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦК «Київбуд»
про стягнення 330.000,00 грн.
Представники сторін: не викликались
12.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦК «Київбуд» про стягнення 330.000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.06.2018 між сторонами був укладений договір підряду № 829/6/16-18, відповідно до якого відповідач у строк до 01.07.2019 мав виконати роботи вартістю 430.312,99 грн із заміни воріт в гаражних боксах РЕКМ-2 за адресою: м. Київ, вул. Введенська, 23. На виконання умов п. 2.6 договору позивачем перераховано відповідачу аванс в розмірі 330.000,00 грн. Проте відповідач в порушення умов договору у визначені строки роботи не виконав. Позивач скориставшись правом передбаченим ст. 849 Цивільного кодексу України та п. 4.2.2 договору направив відповідачу повідомлення № 4991/12/36/02-19 від 30.08.2019 про відмову від договору та його розірвання з 02.09.2019. У зв'язку з тим, що обставина на підставі якої відповідач утримує кошти в розмірі 330.000,00 грн відпала, позивач звернувся з позовом про стягнення цих коштів з відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/2012/20; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.02.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103054231214 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03087, м. Київ, вул. Пітерська, 5-А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 18.02.2020 є місцезнаходженням відповідача.
Проте, конверт разом з ухвалою від 18.02.2020 (номер відправлення 0103054231214) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 25.02.2020 з позначкою «вибули».
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 18.02.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
05.06.2018 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦК «Київбуд» (підрядник, відповідач) укладено договір підряду № 829/6/16-18 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити, а підрядник зобов'язується виконати роботи по об'єкту: «Заміна воріт в гаражних боксах РЕКМ-2, за адресою: 01071, м. Київ, вул. Введенська, 23 (далі - роботи) в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість робіт за договором становить 430.312,99 грн.
Спір виник внаслідок того, що відповідач у визначений строк не виконав роботи за договором, у зв'язку з чим позивач відмовився від договору, а тому відповідач має повернути позивачу сплачену суму авансу в розмірі 330.000,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2018.
Додатковою угодою № 1 від 28.12.2018 строк дії договору продовжено до 31.12.2019.
Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.
Як вже зазначалось ціна договору становить 430.312,99 грн (п. 2.1 договору).
Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до п. 2.6 договору на підставі окремої заявки підрядника замовник на власний розсуд має право надавати підряднику аванси для придбання матеріалів, виробів, конструкцій.
Відповідач звернувся до позивача з листом № 250/1 від 04.06.2018, в якому просив надати для початку виконання робіт за договором аванс у сумі 330.000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення № 1384 від 23.06.2018 позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 330.000,00 грн.
Відповідно до п. 3.1.1 договору підрядник зобов'язався на свій ризик, своїми силами і засобами виконати роботи в повному обсязі відповідно до договору і затвердженої кошторисної документації, необхідної для певного виду робіт.
Пунктом 5.1 договору визначено строк виконання робіт: 60 календарних днів з дати підписання сторонами даного договору. Окремі етапи робіт деталізуються у графіку виконаних робіт, оформленому сторонами, що є невід'ємною частиною договору.
Додатковою угодою № 1 від 28.12.2018 сторонами внесено зміни до п. 5.1 договору та встановлено строк виконання робіт - до 01.07.2019. Окремі етапи робіт деталізуються у графіку виконаних робіт, оформленому сторонами, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 2.8 договору акти виконаних робіт підписуються щомісяця уповноваженими представниками підрядника і замовника в період з 1 по 5 число місяця, наступного за звітним.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем робіт за договором, а саме відсутні підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт.
Згідно з п. 4.2.2 договору якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи, виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк стає явно неможливим або не виконав роботи у встановлений строк замовник має право відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків (в томі числі повернення грошових коштів, сплачених підряднику за виконання робіт) у встановленому чинним законодавством порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Таким чином, замовнику законом надано право відмовитись в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене. Одностороння відмова від договору тягне за собою припинення зобов'язань його сторін.
В матеріалах справи наявне повідомлення № 4991/12/36/02-19 від 30.08.2019, в якому позивач повідомив про відмову від договору, оскільки відповідач навіть не приступив до виконання робіт, строк яких був встановлений до 01.07.2019 та зазначив, що договір є розірваним з 02.09.2019.
Даний лист надіслано відповідачу 02.09.2019 рекомендованою кореспонденцією № 0101506228981, що підтверджується квитанцією № 4177 та описом вкладення у цінний лист від 02.09.2019.
Проте, дане відправлення № 0101506228981 згідно інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» в мережі Інтеренет було повернуто за зворотною адресою (позивачу) поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з відміткою відправлення не вручене під час доставки: інші причини.
Згідно зі ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухвалені рішення суд, окрім іншого, вирішує таке питання як, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин.
Відповідно до п. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
З огляду на те, що положеннями Цивільного кодексу України не врегульовано питання повернення попередньої оплати за договором підряду, суд приходить до висновку про застосування аналогії закону, зокрема ст. 693 Цивільного кодексу України.
Так, згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
У надісланій відповідачу вимозі № 7476/12/36/02-19 від 19.12.2019 позивач вимагав повернути кошти в сумі 330.000,00 грн. протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги.
Дану вимогу надіслано відповідачу 21.12.2019 рекомендованою кореспонденцією № 0101505789890, що підтверджується квитанцією № 000092365 00006 та описом вкладення у цінний лист від 21.12.2019.
Згідно інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» в мережі Інтеренет вбачається, що поштове відправлення № 0101505789890 двічі 27.12.2019 та 11.01.2020 не вручене адресату під час доставки: інші причини, та поверну за зворотною адресою позивачу.
Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу 330.000,00 грн. сплачених за роботи, які фактично виконано не було.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦК «Київбуд» (03087, м. Київ, вул. Пітерська, 5-А, код ЄДРПОУ 39538465) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 330.000 (триста тридцять тисяч) грн 00 коп. боргу та 4.950 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В.Сівакова