Рішення від 07.04.2020 по справі 910/1477/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2020Справа № 910/1477/20

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом доПриватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 49 757, 40 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфара" (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна транспортна компанія в Україні" (надалі - відповідач) про стягнення неустойки в сумі 49 757, 40 грн., нарахованої позивачем у зв'язку із несвоєчасною доставкою вантажу залізничним транспортом згідно накладної № 43626126.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/477/20 та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від Сторін до суду не надходило та про розгляд справи судом Сторони були повідомлені належним чином.

24.02.2020 року від відповідача до суду надійшла заява про продовження строку для надання відзиву на позов, мотивована тим, що 14.02.2020 року відповідач звертався до Господарського суду міста Києва із заявою про об'єднання судових справ, в тому числі й справи № 910/1477/20, в одне провадження, проте, станом на 20.02.2019 року питання щодо об'єднання справ досі не вирішено, а також зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надійшла до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" 14.02.2020, а до регіональної філії "Одеська залізниця", підрозділ відповідальний за юридичне супроводження зазначеної справи, 19.02.2020, а відтак, враховуючи, що для підготовки відзиву та здійснення власного контр-розрахунку є необхідність у витребувані документів та письмових пояснень із структурних підрозділів філії, відповідач просить суд визнати причини ненадання відзиву у встановлений судом строк поважними та продовжити його.

Відповідно до Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 вирішено продовжити відповідачеві строк для подання відзиву на 7 днів.

05.03.2020 від відповідача до суду надійшла заява про поновлення процесуальних строків, у якій він просить визнати поважними причини неподання відзиву у встановлений судом строк та відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 24 878, 70 грн, оскільки штраф у зазначеній частині вимог позивачем нараховано необґрунтовано. Також відповідачем надано клопотання, у якому він просить зменшити розмір штрафних санкцій на 50 % до розміру 12 439,35 грн.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із накладної № 43626126, копія якої міститься в матеріалах справи, позивачем було передано відповідачу до перевезення вантаж у залізничних вагонах та здійснено перевезення вантажу зі станції відправлення "Золотоношино" - 43|425603 ЮЖН; календарний штемпель станції відправлення 20.08.2019 до станції призначення Береговая (эксп.) - 40|400606; календарний штемпель станції призначення 27.08.2019; відстань перевезення - 522 км.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 919 ЦК України передбачено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Згідно із статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Згідно із статтею 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Поряд із тим, пунктами 1.1. та 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №865/5086, встановлено, що термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. пункту 1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками - 1 доба на кожні повні та неповні 320 км; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах - 1 доба на кожні повні та неповні 200 км; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах - 1 доба на кожні повні та неповні 150км.

Пунктом 2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць".

Згідно з пунктом 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу; у разі переадресування вантажів; на 2 доби: у разі перевезення вантажів за участю паромної переправи; у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.

Згідно з п. п. 5.1., 5.2. Правил оформлення перевізних документів, заповнення накладної на станції призначення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил. За наявності в договорі між залізницею і вантажоодержувачем положень про електронний обмін документами на вантаж, що прибув за електронною накладною (із накладенням ЕЦП), одержувачу надається накладна в електронному вигляді у порядку, визначеному договором. За відсутності таких положень у договорі одержувачу видається накладна у паперовому вигляді, роздрукована на підставі електронної накладної та засвідчена календарним штемпелем станції призначення. У разі прибуття вантажу за накладною у паперовому вигляді за наявності в договорі між залізницею і вантажоодержувачем положення про електронний обмін документами на вантаж оформлення видачі вантажу станцією призначення здійснюється за електронною накладною (із накладенням ЕЦП). Накладна в паперовому вигляді передається до розрахункового підрозділу залізниці та, у разі потреби, видається одержувачу.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 №01-06/420/2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Таким чином, як вбачається із накладної № 43626126, термін доставки вантажу розпочався 21.08.2019, а тому відповідно до Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, граничним терміном доставки вантажу з урахуванням відстані перевезення є 24.08.2019.

Натомість, як зазначалося вище, вантаж згідно накладної № 43626126 доставлено 27.08.2019.

При цьому, як вбачається із графи 34 накладної № 43626126, розмір провізної плати вантажу становить 271 404, 00 грн.

З урахуванням зазначеного, позивачем нараховано до стягнення з відповідача штраф в сумі 49 757,40 грн, що розрахований у розмірі 20 % від провізної плати, з огляду на прострочення доставки вантажу за 3 (три) доби - з 24.08.2019 по 27.08.2019 (з вирахуванням вартості провізної плати за 3 (три) вагони, що були відчеплені на станції Помічна, провізна плата за які становить 22 617,00 грн), тобто 20 % від провізної плати в сумі 248 787,00 грн.

Разом із тим, позивачем не враховано вимоги п. 2.4. Правил, з урахуванням якого термін доставки вантажу 24.08.2019 має бути збільшений на одну добу - на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

А відтак, прострочення терміну доставки вантажу становить 2 (два), а не 3 (три) дні, як на те вказує позивач, у зв'язку із чим, з урахуванням приписів ст. 116 Статуту, штраф за прострочення термінів доставки вантажу має вираховуватись в розмірі 10 % від провізної плати в сумі 248 787,00 грн., тобто має становити 24 878,70 грн.

Поряд із тим відповідачем заявлено клопотання про зменшення штрафних санкцій до 50%.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Застосовуючи дану норму, суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013).

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до беззаперечного висновку, що суд наділений правом, а не обов'язком щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач, у свою чергу, не надав суду доказів, які б підтверджували наявність підстав, які передбачені нормами матеріального права для зменшення розміру неустойки судом, відповідно у суду відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу - на суму 24 878,70 грн., відповідно до розрахунку суду, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства та фактичних обставин справи - в розмірі 10 % від провізної плати, з урахуванням п. 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (39802, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників 16 ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 00191282) 24 878,70 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 1 051,00 грн. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.04.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко

Попередній документ
88611577
Наступний документ
88611579
Інформація про рішення:
№ рішення: 88611578
№ справи: 910/1477/20
Дата рішення: 07.04.2020
Дата публікації: 08.04.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування; залізницею
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.02.2020)
Дата надходження: 03.02.2020
Предмет позову: про стягнення 49 757,4 грн.