ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
01 квітня 2020 року м.Харків Справа № 913/665/19
Провадження №15/913/665/19
За позовом Приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод» (вул.Лозовецька, буд.28, м.Тернопіль, 46010)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд.7, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)
про стягнення 221 456 грн 37 коп.
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Пата А.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Приватне акціонерне товариство «Тернопільський молокозавод» (далі - ПрАТ «Тернопільський молокозавод») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (далі - ТОВ «Сагітта-Т») про стягнення заборгованості за договором поставки від 01.03.2017 №120/17 з відстрочкою платежу в сумі 221 456 грн 37 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між сторонами 01.03.2017 укладений договір поставки №120/17 з відстрочкою платежу, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар, який останній оплатив частково, заборгованість складає 221 456 грн 37 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2019 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
Ухвалою господарського суду від 16.12.2019 позовну заяву ПрАТ «Тернопільський молокозавод» залишено без руху, оскільки позивачем у позовній заяві не були детально викладі обставини щодо поставок за договором від 01.03.2017 №120/17 з відстрочкою платежу (або договором б/н від 03.03.2017) та не надані докази на підтвердження зазначених обставин; обставини, на підтвердження яких надані копії акта від 19.03.2018 про відбракування, недовіз товару, акту від 22.03.2018 №1 про відбракування, недовіз товару, акта від 26.03.2018 про відбракування, недовіз товару, акта від 27.03.2018 бою і недостачі товару; не надано детальний розрахунок суми заборгованості 221 456 грн 37 коп. (з зазначенням кожної окремої поставки та її суми); не поданий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Надано позивачу строк на усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду.
Ухвалою господарського суду від 08.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.01.2020.
Ухвалою господарського суду від 29.01.2020 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 19.02.2020.
11.02.2020 від позивача надійшов лист від 06.02.2020, у якому ПрАТ «Тернопільський молокозавод» зазначив, що невідповідність загальної суми за накладними (224 605 грн 74 коп.) із заявленими позовними вимогами (221 456 грн 57 коп.) пояснюється тим, що поставка товару була ритмічною на умовах відтермінування платежу і ТОВ «Сагітта-Т» здійснювало оплату різними сумами із значною затримкою.
Відповідно до наданого позивачем акту звірення розрахунків за період з 01.01.2017 по 03.12.2019 за договором від 01.03.2017 №120/17 ПрАТ «Тернопільський молокозавод» поставило ТОВ «Сагітта-Т» товару на загальну суму 1 513 541 грн 83 коп. Із урахуванням проведених відповідачем оплат у розмірі 958 300 грн 00 коп. та повернень на суму 333 785 грн 46 коп. розмір заборгованості відповідача складає 221 456 грн 37 коп.
Ухвалою господарського суду від 19.02.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 09.04.2020 (включно); розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 11.03.2020.
Ухвалою господарського суду від 11.03.2020 закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2020.
У судове засідання 01.04.2020 представники сторін не прибули.
Позивач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд ураховує, що поштова кореспонденція у справі, зокрема, ухвали Господарського суду Луганської області від 29.01.2020 та від 19.02.2020, надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: проспект Гвардійський, буд.7, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, та повернулась на адресу суду із відміткою органу поштового зв'язку: «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення - адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до інформації, отриманої на сайті https://track.ukrposhta.ua на момент відкриття 01.04.2020 судового засідання з розгляду справи по суті, поштове відправлення з трек-номером 6102231396860, яким 12.03.2020 з відміткою «судова повістка» на адресу відповідача була направлена ухвала суду від 11.03.2020, значиться як «не вручене відповідачеві під час доставки: інші причини» (інформація від 18.03.2020, 15:40:00).
Суд виходить із того, що відповідно до п.99-2, абз.4,5 п.114, абз.3 п.116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (з наступними змінами) рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. У разі коли одержувач відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються в приміщенні об'єкта поштового зв'язку протягом установленого пунктом 116 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), після закінчення якого - повертаються поштовим оператором за зворотною адресою. У разі відмови адресата (представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти) одержати рекомендований лист з позначкою «Судова повістка» працівник поштового зв'язку робить позначку «Адресат відмовився» із проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Із сукупності наведених приписів випливає, що орган поштового зв'язку, здійснивши 18.03.2020 невдалу спробу вручити відповідачеві поштове відправлення з трек-номером 6102231396860, яким 12.03.2020 з відміткою «судова повістка» на адресу відповідача була направлена ухвала суду від 11.03.2020, у будь-якому випадку був зобов'язаний не пізніше 19.03.2020 повернути вказане поштове відправлення з відміткою про відсутність адресата або про його відмову від отримання поштового відправлення, чого у порушення вищенаведених приписів правил зроблено не було.
Згідно з п.4 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч.ч.3 та 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відтак, за оцінкою суду, неналежне виконання органом поштового зв'язку свого обов'язку щодо повернення на адресу суду вказаного поштового відправлення не пізніше наступного робочого дня з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» чи «адресат відмовився», не змінює того факту, що 18.03.2020 дане відправлення не було вручене відповідачеві під час доставки і за наслідками саме цієї обставини відповідач визнається таким, що 18.03.2020 отримав поштове відправлення з трек-номером 6102231396860, яким 12.03.2020 з відміткою «судова повістка» на його адресу була направлена ухвала суду від 11.03.2020.
З огляду на викладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
30.03.2020 від позивача надійшов лист від 26.03.2020, у якому він просив розглянути справу без участі представника. До листа додані накладні на поставку товару за договором від 01.03.2017 №120/17, платіжні документи про здійснені відповідачем оплати, документи на повернення товару.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
01.03.2017 між ПрАТ «Тернопільський молокозавод» та ТОВ «Сагітта-Т» укладено договір поставки з відстрочкою платежу №120/17, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар відповідно до умов цього договору (п.1.1 договору).
Товаром за цим договором є товари, вказані в узгодженому сторонами прейскуранті (специфікаціях), які є невід'ємними частинами цього договору. В прейскуранті (специфікаціях) указується перелік товарів, які необхідно поставити і ціни на них (п.1.2 договору).
У відповідності до п.2.1 договору поставка товару здійснюється за узгодженими сторонами цінами, зазначеними у прейскуранті (специфікації). При цьому постачальник зобов'язується не збільшувати ціни, зазначені в прейскуранті (специфікації) протягом 30 днів з моменту їх узгодження сторонами. Постачальник зобов'язується надати ціни в прейскуранті, які узгоджені покупцем і постачальником, на рівних умовах, як для покупця, так і для інших роздрібних компаній.
Відповідно до п.3.1 договору поставка здійснюється на умовах DDP-склад покупця (в інтерпретації Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010) однією або декількома партіями відповідно до специфікацій або накладних, які складаються на кожну таку партію. За згодою сторін одержувачем товару за цим договором може бути третя особа.
Згідно з п.3.4 договору постачальник зобов'язується поставити кожну окрему партію товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання узгодженої заявки покупця, якщо в такій заявці не вказана більш пізня дата поставки.
Пунктом 3.5 договору передбачено, що заявка вважається виконаною, а постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки, якщо він здійснив поставку товарів: в узгоджені з покупцем час, дату і у вказане покупцем місце (РЦ або конкретний магазин покупця); в асортименті та кількості згідно з заявкою; за цінами, узгодженими сторонами в специфікації; з повним пакетом товаросупровідних документів; у повній відповідності з установленими законом і умовами цього договору порядку.
Відповідно до п.4.1 договору оплату кожної окремої партії товару (визначеного в накладній) за цим договором покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості цієї партії товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з моменту її отримання/реалізації.
Згідно з п.4.4 договору покупець не оплачує товар, що підлягає поверненню (неякісний, бракований, з закінченими строками придатності або реалізації/зі строками придатності або реалізації згідно п.3.12 цього договору).
Цей договір згідно п.7.1 укладено на невизначений строк і діє до його припинення за згодою сторін або за підставами, передбаченими діючим законодавством.
На виконання вказаних умов договору поставки №120/17 з відстрочкою платежу від 01.03.2017 позивач поставив відповідачеві за видатковими накладними товар на суму 1 513 541 грн 83 коп.
Відповідач поставлений товар своєчасно не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у сумі 221 456 грн 37 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 01.03.2017 №120/17 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 ЦК України.
Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
На виконання умов договору поставки від 01.03.2017 №120/17 з відстрочкою платежу позивач поставляв відповідачеві товар, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, накладними.
До заяви №642 від 24.12.2019 позивач надав суду детальний розрахунок суми заборгованості із зазначенням редагованої суми поставки за накладними від 26.03.2018 MJ000097937 та від 27.03.2018 MJ000099795.
Наданими позивачем копіями накладних підтверджуються поставки товару на суму 1 513 541 грн 83 коп. Також суд враховує, що відповідачем частково проводились оплати за поставлений товар та частково мало місце повернення товару, що підтверджується наданими позивачем документами на повернення товару, на загальну суму 1 292 085 грн 48 коп.
Таким чином, заборгованість за поставлений товар за договором поставки від 01.03.2017 №120/17 складає 221 456 грн 37 коп., що відображено позивачем у акті звірення розрахунків (а.с.190-229 т.1).
Приписами ст.530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.4.1 договору оплату кожної окремої партії товару (визначеного в накладній) за цим договором покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з моменту її отримання/реалізації.
Відповідач в обумовлений договором №120/17 від 01.03.2017 строк оплату не здійснив, внаслідок чого має місце неналежне виконання своїх зобов'язань за зазначеним договором відповідачем.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості не подав.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 01.03.2017 №120/17 з відстрочкою платежу у сумі 221 456 грн 37 коп.
Судовий збір у сумі 3 321 грн 84 коп. покладається на відповідача згідно зі ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т», проспект Гвардійський, буд.7, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323, на користь Приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод», вул.Лозовецька, буд.28, м.Тернопіль, 46010, ідентифікаційний код 30356917, заборгованість у сумі 221 456 грн 37 коп., судовий збір у сумі 3 321 грн 84 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Учасники справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Тернопільський молокозавод», вул.Лозовецька, буд.28, м.Тернопіль, 46010, ідентифікаційний код 30356917.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т», проспект Гвардійський, буд.7, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення складено 07.04.2020.
Суддя С. Смола