03.04.2020 Справа №607/5736/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №546731 від 24 березня 2020 року, 18 березня 2020 року о 18.50 год. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , пошкодив вхідні двері квартири за вказаною адресою, зігнувши їх, таким чином своїми діями вчинив дрібне хуліганство.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та просив закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, заперечивши те, що він пошкодив вхідні двері зазначеної квартири.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності - ст. 245 КУпАП.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №546731 від 24 березня 2020 року, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення за ст. 173 КУпАП, згідно якої передбачено відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1У). Також у правовій літературі є визначення та розуміння поняття громадського місця, під яким розуміють доступні для невизначеного кола осіб вулиці, площі, парки, транспортні магістралі, вокзали, пристані, аеропорти й інші громадські місця, тобто місця, де складаються відносини між людьми, місця спілкування людей із метою задоволення різних життєвих потреб. Дане місце та спілкування людей і поведінка їх в даних місцях може зачіпати інтереси іншої особи, групи осіб чи суспільства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив -задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, пошкодивши вхідні двері квартири за адресою АДРЕСА_2 , однак при цьому у протоколі не зазначено обов'язкових ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони вказаного правопорушення. Так, в матеріалах справи не відображено, що адміністративне правопорушення було вчинено в громадському місці, а також відсутні відомості, що такими діями було порушено громадський порядок і спокій громадян. Також у протоколі про адміністративне правопорушення та долучених до нього матеріалах не містяться відомості про те, що ОСОБА_1 мав намір проявити неповагу до існуючих правил та норм поведінки у суспільстві, які були б спрямовані на порушення громадського порядку, що вказує на відсутність у нього хуліганського мотиву.
Крім того, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Так, встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення було складено відносно ОСОБА_1 зі слів гр. ОСОБА_2 , яка звернулась в Тернопільський ВП ГУНП в Тернопільській області із заявою про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, оскільки останній погрожував пошкодити вікна і двері її квартири, однак із матеріалів справи вбачається, що остання не була очевидицею вчинення ОСОБА_1 зазначених дій, адже була відсутня за місцем проживання, а тому її пояснення не можуть бути враховані судом як безпосередній доказ винуватості останнього. Інших доказів вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 в матеріалах справи немає та судом не встановлено.
Таким чином, матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності факт вчинення ним дрібного хуліганства не підтверджується, тому суд не може погодитися з висновками інспектора поліції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому вважає, що провадження в адміністративній справі стосовно нього слід закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 173, 245, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо