31.03.2020 Справа №607/5496/20
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , розглянувши в залі суду у м. Тернополі клопотання слідчої СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, -
Слідча СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190, ч.2,3 ст.190 КК України, із клопотанням про накладення решту на земельну ділянку кадастровий номер 4623682200:01:000:0011 площа (га):0,1, яка розташована в смт. Щирець Пустомитівського р-ну Львівської області на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Слідча у клопотанні просить розглядати вказане клопотання про арешт майна без повідомлення власника земельної ділянки ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, з метою забезпечення арешту майна та запобігання відчуженню земельної ділянки на користь третіх осіб.
У відповідності до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Із врахуванням вищенаведеного слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна слід розглянути у відсутності власника земельної ділянки- ОСОБА_5 , що є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У судовому засіданні слідча ОСОБА_3 клопотання підтримала та просить його задовольнити.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступних мотивів.
Групою слідчих ГУНП в Тернопільській області розслідується кримінальне провадження №12019210010001360 від 08 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190, ч.2,3 ст.190 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 08 травня 2019 року, близько 03.00 год., ОСОБА_5 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , намагалися заволодіти грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 10000 доларів США.
08 травня 2019 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.190 КК України.
Окрім цього, 10 серпня 2019 року, близько 20.45 год. ОСОБА_5 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , заволоділи грошовими коштами ОСОБА_8 в сумі 5350 доларів США, чим завдали останній матеріальної шкоди на загальну суму 135 443,81 гривень.
11 серпня 2019 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010002307 від 11 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Окрім цього, 28 листопада 2019 року близько 15.00 год. ОСОБА_5 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , заволоділи грошовими коштами у сумі 20000 доларів США та особистими речами ОСОБА_9 , чим завдали останньому матеріальної шкоди на загальну суму 495 348,82 гривень.
29 листопада 2019 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010003438 від 29 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190КК України.
Окрім цього, 27 грудня 2019 року близько 15:00 год., ОСОБА_5 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , заволоділи грошовими коштами у сумі 2000 гривень, золотими прикрасами, а саме двома обручками та сережками та годинником, які належали ОСОБА_10 , чим завдала останній матеріальної шкоди на загальну суму 7358,78 гривень.
28 грудня 2019 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010003690 від 28 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Окрім цього, 03 січня 2020 року близько 04:00 год. ОСОБА_5 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , заволоділи грошовими коштами у сумі 10 000 гривень, які належать ОСОБА_11 , чим спричинили останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.
03 січня 2020 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000045 від 03 січня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Окрім цього, 16 лютого 2020 року близько 04:00 год. ОСОБА_5 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , заволоділи грошовими коштами у сумі 23 000 гривень, чим спричинили ОСОБА_13 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
16 лютого 2020 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210190000081 від 16 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Окрім цього, 19 лютого 2020 року близько 20:00 год. ОСОБА_5 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , заволоділи грошовими коштами у сумі 10 000 доларів США, чим спричинили ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 244 800 гривень.
20 лютого 2020 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000514 від 20 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
27 лютого 2020 року кримінальні провадження №12019210010001360 від 08 травня 2019 року, №12019210010002307 від 11 серпня 2019 року, №12019210010003438 від 29 листопада 2019 року, №12019210010003690 від 28 грудня 2019 року, №12020210010000045 від 03 січня 2020 року, №12020210190000081 від 16 лютого 2020 року, №12020210010000514 від 20 лютого 2020 року об'єднані в одне кримінальне провадження та присвоєно єдиний номер №12019210010001360 від 08 травня 2019 року.
У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюються ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_14 .
Так, 06 березня 2020 року слідчою ОСОБА_3 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.3 ст.190, ч.2,3 ст.190 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 заявлено цивільний позов про солідарне стягнення збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням по кримінальному провадженню №12019210010001360 до відповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ціною 495 348,82 гривень.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 202498943 від 02 березня 2020 року ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) площею 0,1 га, кадастровий номер 4623682200:01:000:0011, яка розташована в смт. Щирець Пустомитівського р-ну Львівської області.
Таким чином, в ході досудового розслідування з метою забезпечення кримінального провадження, а саме з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення(цивільного позову) виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) площею 0,1 га, кадастровий номер 4623682200:01:000:0011, площею 0,1 га,що розташована в смт. Щирець Пустомитівського р-ну Львівської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .
У відповідності до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У частині першій ст. 16 КПК України зазначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зі змісту ст.132 КПК України вбачається, що вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язані: - сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону;- перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів;- зважати, що незалежно від визначеного процесуальним законом суб'єкта ініціювання застосування заходів забезпечення обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.
Частиною третьою ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Як зазначено у ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У відповідності до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною четвертою ст.174 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
За таких обставин, зважаючи на те, що у кримінальному провадженні №12019210010001360 від 08 травня 2019 року потерпілим ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої йому внаслідок кримінального правопорушення, у вчиненні якого серед інших осіб підозрюється ОСОБА_5 на загальну суму 495 348,82 гривень, яка є обґрунтованою позивачем, приходжу до переконання, що з метою забезпечення відшкодування вказаної шкоди клопотання слідчого необхідно задовольнити та накласти арешт на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) площею 0,1 га, кадастровий номер 4623682200:01:000:0011, яка розташована в смт. Щирець Пустомитівського р-ну Львівської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .
Одночасно роз'яснюю, що згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 16, 132, 167, 170, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190, ч.2,3 ст.190 КК України на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) площею 0,1 га, кадастровий номер 4623682200:01:000:0011, яка розташована в смт. Щирець Пустомитівського р-ну Львівської області та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого
майна щодо суб'єкта № 202498943 від 02 березня 2020 року належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчою СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .
Копію ухвали надіслати прокурору, слідчому, ОСОБА_5 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1