Справа № 485/49/20
Провадження № 2/485/187/20
06 квітня 2020 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Шеремет Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Снігурівка цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У січні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі-Банк) звернулося до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 25 вересня 2012 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка станом на 28 листопада 2019 року складає 23588,63грн., з яких: 7851,47грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1066,13грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України, 13071,57грн. - нарахована пеня, а також штрафи - 500,00грн. (фіксована частина) та 1099,46грн. (процентна складова). Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, у якій позов підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення за місцем реєстрації судового виклику рекомендованим листом з повідомленням, яку вручено особисто. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 25 вересня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н шляхом підписання сторонами анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 2600,00грн. на платіжну картку.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по рахунку (а.с. 56-60).
Строк дії кредитної картки - до 06/18 (а.с.55).
У заяві позичальника нарахування процентів, пені та штрафу не зазначено.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача перед Банком за вказаним кредитним договором станом 28 листопада 2019 року складає 23588,63грн., з яких: 7851,47грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1066,13грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України, 13071,57грн. - нарахована пеня, а також штрафи - 500,00грн. (фіксована частина) та 1099,46грн. (процентна складова).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення якої визначається актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі.
Як вбачається з Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які надані на підтвердження позовних вимог позивачем, останні не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).
Ураховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, анкета-заява на отримання кредитної картки не містить посилання на конкретні умови кредитування, порядок повернення кредиту, що за відсутності належних доказів, які б достовірно підтверджували прийняття представлених банком умов та тарифів відповідачем та приєднання до них як другої сторони до запропонованого договору, є підставою для відмови у стягненні з відповідача 13071,57 грн. - пені за прострочене зобов'язання, а також штрафів - 500,00грн. (фіксована частина) та 1099,46грн. (процентна складова), оскільки такі є недоведеними.
Також, банк пред"явив вимогу про стягнення з відповідача відсотків на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України у сумі 1066,13грн., яка задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З розрахунку заборгованості слідує, що банк нарахував відсотки на прострочений кредит згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України з розрахунку 84 % річних з посиланням на п.2.1.1.2.12 Умов та Правил надання банківських послуг.
Однак, позивачем не надано доказів що витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які додані позивачем до позовної заяви, містить підпис позичальника, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, нарахованих на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Згідно з розрахунком заборгованості (а.с.7-16) банк нарахував відсотки у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму простроченого грошового зобов"язання за простроченим тілом кредиту у розмірі 1066,13грн., за період з 01.10.2019 року по 28.11.2019 року.
Разом з тим, як слідує із даного розрахунку, за рахунок кредиту відбувалося погашення процентів на загальну суму 7181,75грн., сплату яких не передбачено договором, заборгованість, що підлягає стягненню за простроченим тілом кредиту становить 669,72грн. (7851,47-7181,75=669,72).
Тому в рахунок стягнення процентів в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань відсотки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають стягненню в сумі 3,25грн. (669,72грн. - прострочена заборгованість х 3% х 59 дні (період з 01.10.2019 року по 28.11.2019 року)/365).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині стягнення заборгованості за непогашеним тілом кредита у розмірі 669,72грн. та 3% річних в сумі 3,25грн., а всього 672,97грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 76-78, 81, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором від 25 вересня 2012 року станом на 28 листопада 2019 року в сумі 672,97грн. (шістсот сімдесят дві грн. 97коп.), з яких: 669,72грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту, 3,25грн. - 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, та 59,91грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 91коп.) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 06.04.2020.
Суддя