Миколаївської області
Справа №489/6319/19
Провадження №1-кп/477/109/20
06 квітня 2020 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
із секретарем судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 , його захисника - ОСОБА_7 ,
потерпілого - не з'явився, представника потерпілого - ОСОБА_8 ,
в судовому засіданні з розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150040002653, по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 15 та пункту 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 КК України, -
В провадженні Жовтневого районного суду Миколаївської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
01 квітня 2020 року прокурор Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 подав суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на 60 днів.
Обґрунтовував його тим, що той, будучи раніше неоднарозово судимим за вчинення злочинів, за які судимості не зняті і не погашені в установленому законом порядку, належних висновків для себе не зробив, та знову, повторно, умисно, з корисних мотивів вчинив особливо тяжкі кримінальні злочини. Тому існують ризики, що він буде переховуватися від суду або ж вчинить нові злочини.
В судовому засіданні прокурор та представник потерпілого клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_6 та його захисник в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою просили відмовити, вказавши, що він має постійне місце проживання і міцні соціальні зв'язки. Просили обрати йому міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту у квартирі за місцем його проживання та реєстрації, яка належить його матері. Зазначили, що прокурором не надано доказів на підтвердження продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і вина обвинуваченого поки що не доведена, а міра запобіжного заходу у виді домашнього арешту забезпечить виконання ним всіх процесуальних обов'язків, зокрема і невпливати на свідків та потерпілого та являтися до суду на виклики.
Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши надані матеріали клопотання та матеріали провадження, суд встановив наступне та прийшов до таких висновків.
21 липня 2019 року ОСОБА_6 в цьому провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15, пунктом 6 частини 2 статті 115 та частиною 4 статті 187 КК України.
23 липня 2019 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18 вересня 2019 року. Обираючи міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва визнав, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, у виді можливості переховуватися від суду та вчиняти інші злочини.
В подальшому строк тримання під вартою йому неодноразово судом продовжувався і останньою ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області - по 11 квітня 2020 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився.
У відповідності до ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
На переконання колегії суддів, з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, жодна з підстав для обрання такого запобіжного заходу не змінилася. Застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж той, який обрано раніше, є неможливим, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, зокрема: обвинувачений матиме змогу вчиняти нові злочини або ж переховуватися від суду.
На це вказують такі обставини як те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15-ти років. Він неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, не має офіційного та постійного місця роботи.
Враховуючи, що до закінчення дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою розгляд справи завершити не виявляється за можливе, суд вважає необхідним продовжити йому дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. Тобто клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Беручи до уваги, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 не перестали існувати, то суд не вбачає підстав для зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт, тобто в задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про це слід відмовити.
Керуючись статтями 177, 178, 191, 369-372, 376 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів
Строк дії ухвали - по 04 червня 2020 року включно.
В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області на протязі семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2