“ 03 ” квітня 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12019150020001085,
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 березня 2020 року у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- обвинуваченого за ч.1 ст. 121 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 березня 2020 року клопотання прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинувачуваного ОСОБА_5 - задоволено.
Обвинувачуваному ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 30 квітня 2020 року включно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обвинувачений ОСОБА_5 вважає, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, але не зазначає, в чому саме. Також зазначає, що суд першої інстанції не надав йому можливості висловити свою думку щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва знаходиться обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 . Обґрунтовує клопотання тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відсутність підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, наявністю ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості обвинуваченим переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчините інше кримінальне правопорушення.
Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання прокурора, послався на відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , наявність ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Обвинувачений ОСОБА_5 про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, клопотання про участь у судовому засіданні під час апеляційного розгляду не подавав.
Заслухавши доповідь судді, захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження №12019150020001085 у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, постановлено ухвалу про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість завершення судового розгляду з ухвалення судового рішення по суті у вказаному кримінальному провадженні до закінчення строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Висновки суду першої інстанції про наявність ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості обвинуваченим переховуватися від суду, вчините інше кримінальне правопорушення, - є правильними.
Про наявність зазначених ризиків свідчить те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, раніше судимий, у тому числі за вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, знаходиться на обліку в ОНД у лікаря-нарколога.
З огляду на наявність вищевказаних ризиків, даних про особу обвинуваченого, суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність продовження строку тримання під вартою для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, про що просить апелянт.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про порушення його права на захист і інших процесуальних прав є безпідставними та матеріалами кримінального провадження не підтверджуються. Суд враховує, що зазначені доводи в цій частині апелянтом не обґрунтовуються, не зазначено, в чому саме полягає порушення вимог щодо забезпечення права обвинуваченого на захист. Тому, ці доводи є голослівними.
Згідно журналу судового засідання обвинувачений надавав пояснення, а тому є неспроможними його доводи про порушення процесуальних прав під час судового розгляду.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 424, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 березня 2020 року про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3