Дата документу 06.04.2020 Справа № 336/2801/19
Єдиний унікальний № 336/2801/19 Головуючий у 1 інстанції
№ провадження 22-ц/807/858/20 Галущенко Ю.А.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
06 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Кухаря С.В.
Онищенко Е.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 17.12.2016 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н від 17.12.2016 року за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 9000 грн. 00 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Зазначає, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором щодо погашення кредиту та інших передбачених договором платежів, в результаті чого станом на 11.04.2019 року у відповідача наявна заборгованість перед банком у розмірі 37 379 грн. 36 коп., яка складається з: 16 770 грн. 91 коп. заборгованість за тілом кредиту; 8 712 грн. 23 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, 8 890 грн. 06 коп. нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 750 грн. 00 коп. нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500 гр. 00 коп. штраф (фіксована частина), 1 756 грн. 16 коп. штраф (процентна складова).
В добровільному порядку відповідач заборгованість не сплачує.
Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.12.2016 року в загальному розмірі 37 379 грн. 36 коп. та стягнути судові витрати по справі.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № б/н від 17.12.2016 року, у розмірі 16 770, 91 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» витрати по оплаті судового збору у розмірі 861,89 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд дійшов невірного висновку щодо правильності і всебічності доказів доданих позивачем, враховуючи, що фактично отримані та використанні позичальником кошти в добровільному порядку нібито відповідачем не повернуті, а також що строк виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Судом не враховано, що на момент подачі позову відповідачем погашено заборгованість за тілом кредиту у розмірі 12 275,60 грн. Просить змінити рішення та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4 495,31 грн.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 17 грудня 2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір у вигляді підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилася у письмовому вигляді та зобов'язалася регулярно ознайомлюватися із змінами «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті банку www.рrіvаtbаnk.uа, що підтверджується її особистим підписом у анкеті-заяві. Банком було надано відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 9 000 грн. з відсотковою ставкою 3,5 % річних. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 37 379 грн. 36 коп., з яких 16 770 грн. 91 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 8 712 грн. 23 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 8 890 грн. 06 коп. - нараховано пені за прострочене зобов'язання, 750 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму понад 100 грн., 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1 756 грн. 16 коп. - штраф (процентна складова).
Задовольняючи позовні вимоги банку в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості за кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що вважав вимогу позивача про стягнення основної суми боргу обґрунтованою та доведеною. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з недоведеності банком факту укладання договору позики саме на тих умовах, на які посилається позивач.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 12, 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Із матеріалів справи вбачається, що Умови та правила надання банківських послуг, надані позивачем,ОСОБА_1 не підписані, а отже колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що банком не доведено належними доказами з якими саме умовами погоджувався відповідач.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Умови та правила надання банківських послуг мають мінливий характер, а тому їх редакцію, надану позивачем, не можна вважати частиною спірного кредитного договору.
Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17.
Разом з тим, колегія суддів відхиляє довід скаржника щодо неналежного виконання судом першої інстанції положень ст. 76, 89 ЦПК України, а саме не проведення судом математичних розрахунків розміру заборгованості відповідача за спірним кредитним договором. Так, ОСОБА_1 не було надано суду альтернативних розрахунків заборгованості, а відповідно до положень ст. 81 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для зменшення судом суми основної заборгованості за спірним кредитним договором.
Інші докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2019 року вцій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови.
Повна постанова складена 06 квітня 2020 року.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: С.В. Кухар
Е.А. Онищенко