Справа № 750/2650/20
Провадження № 2-о/750/70/20
06 квітня 2020 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
заінтересовані особи: Чернігівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, Ріпкинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану,
30 березня 2020 року до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла заява ОСОБА_1 , в якій остання просить:
- встановити факт неправильності в актовому записі №16 від 27 травня 1973 року про народження ОСОБА_2 , внесеного до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, складеного Неданчицькою сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області, у написанні у відомостях про батька у графі «прізвище, власне ім'я, по батькові» « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 »;
- зобов'язати Чернігівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису №16 від 27 травня 1973 року про народження ОСОБА_2 , внесеного до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, складеного Неданчицькою сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області, вказавши у відомостях про батька у графі «прізвище, власне ім'я, по батькові» замість невірного « ОСОБА_3 » вірне « ОСОБА_4 ».
За частиною першою статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з положеннями, що викладені у частині першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік справ не передбачає можливості розгляду судом у порядку окремого провадження заяв про встановлення неправильності відомостей в актовому записі про народження особи та зобов'язання внесення змін до відповідного актового запису.
Хоча зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік справ не є вичерпним, проте за змістом вищенаведених норм процесуального права суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника певні правові наслідки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
З даної заяви вбачається спір про право, оскільки у заяві міститься вимога до Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану вчинити певні дії, яка нерозривно пов'язана з вимогою про встановлення факту та підлягає вирішенню виключно в порядку позовного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи, що із заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, у відкритті провадження у справі належить відмовити.
Керуючись 258-261, 252-254, 315 ЦПК України,
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя