вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/800/20
За заявою ОСОБА_1
про вжиття заходів забезпечення позову
до ОСОБА_2
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» про визнання недійсним правочину
Суддя Карпечкін Т.П.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області 02.04.2020 року надійшла заява ОСОБА_1 від 31.03.2020 року, б/н про вжиття заходів забезпечення позову до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» про визнання недійсним правочину - Договору №1 купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси».
Вищенаведеній заяві згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2020 року, присвоєно Єдиний унікальний номер судової справи № 911/800/20 та для розгляду визначено суддю Карпечкіна Т.П.
Відповідно до частини другої ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява ОСОБА_1 від 31.03.2020 року, б/н про вжиття заходів забезпечення позову подана до суду до подання позову, що відповідає нормі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник в якості заходів забезпечення позову просить суд заборонити відповідачу - ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, приймати будь-які рішення від імені ТОВ «Регіональні ресурси», як власником частки у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» та/або учасником ТОВ «Регіональні ресурси» та/або як уповноваженою особою ТОВ «Регіональні ресурси»; заборонити суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії пов'язані зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про склад учасників ТОВ «Регіональні ресурси» на підставі заяв ОСОБА_2 або уповноважених ним осіб на підставі виданих ним довіреностей.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник - ОСОБА_1 (позивач) зазначає, що має намір звернутися до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним Договору № 1 купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси», відповідно до умов якого протиправно відчужено на користь ОСОБА_2 (відповідача) належну позивачу частку у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» в розмірі 100%.
ОСОБА_1 зазначає, що ще станом на 13.02.2020 року був єдиним учасником ТОВ «Регіональні ресурси» та власником частки у статутному капіталі в розмірі 100%, яку набув у власність на підставі Договору від 24.09.2019 року купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси».
16.02.2020 року ОСОБА_1 стало відомо, що 14.02.2020 року за участі двох нотаріусів (приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни та приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчика Володимира Вікторовича) та двох невідомих осіб ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ), заявника позбавлено статусу учасника ТОВ «Регіональні ресурси» шляхом продажу на підставі підроблено довіреності його частки в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси» за Договором № 1 купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» та складеним до нього Актом приймання-передачі частки з подальшим проведенням реєстраційної дії щодо зміни відомостей в ЄДР про склад учасників.
17.02.2020 року ТОВ «Регіональні ресурси» звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою, в тому числі, на реєстраційну дію в ЄДР від 14.02.2020 року № 13271070037001067 щодо зміни відомостей в ЄДР про склад учасників ТОВ «Регіональні ресурси».
За результатами розгляду скарги ТОВ «Регіональні ресурси» Міністерством юстиції України наказом № 738/5 від 02.03.2020 року задоволено скаргу та скасовано реєстраційну дію в ЄДР від 14.02.2020 року № 13271070037001067 щодо зміни відомостей в ЄДР про склад учасників ТОВ «Регіональні ресурси» з підстав явного та зухвалого порушення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Після отримання наказу Міністерства юстиції України № 738/5 від 02.03.2020 року його було виконано в частині скасування реєстраційної дії в ЄДР від 14.02.2020 року № 13271070037001067 щодо зміни відомостей в ЄДР про склад учасників ТОВ «Регіональні ресурси».
Наразі наказ Міністерства юстиції України № 738/5 від 02.03.2020 року є предметом розгляду в Окружному адміністративному суді м. Києва у справі № 640/5313/20.
В той же час, як зазначає заявник, підставою для проведення вказаної вище реєстраційної дії щодо зміни відомостей в ЄДР про склад учасників ТОВ «Регіональні ресурси» стали підроблений Договір № 1 купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» та складений до нього Акт приймання-передачі частки.
Зокрема, як стало відомо заявнику, 14.02.2020 року невідомою особою ( ОСОБА_3 ), використовуючи підроблену довіреність, яка посвідчена 10.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстрована в реєстрі за № 81, від імені заявника - ОСОБА_1 було укладено Договір № 1 купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» в розмірі 100 % статутного капіталу та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі на користь невідомої особи - ОСОБА_2 (відповідача).
Натомість, як зазначає заявник - ОСОБА_1 , він не мав наміру відчужувати свого частку в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» та не уповноважував жодну особу на укладення будь-яких договорів про відчуження своєї частки чи будь-яким іншим чином передавати свою частку третім особам.
З огляду на викладене, заявник - ОСОБА_1 зазначає, що відповідний Договір № 1 купівлі-продажу (оплатного відступлення) частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» та складений до нього Акт приймання-передачі частки є підробленими, такі правочини підлягають визнанню недійсними і не можуть породжувати обумовлені ними правові наслідки.
В той же час, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Таким чином, недійсність Договору підлягає встановленню в судовому порядку. При цьому, до встановлення в судовому порядку недійсності Договору, відповідний правочин згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України вважається правомірним і може бути підставою для вчинення подальших правочинів та повторних реєстраційних дій щодо частки заявника у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси».
При цьому, саме лише скасування наказом Міністерства юстиції України № 738/5 від 02.03.2020 року реєстраційної дії в ЄДР від 14.02.2020 року № 13271070037001067 про зміну складу учасників ТОВ «Регіональні ресурси» за наявності чинного Договору, який не визнано недійсним, не є достатнім та повним заходом для відновлення корпоративних прав позивача на частку у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» і залишається ймовірність повторного використання спірного Договору з відповідним Актом приймання-передачі частки та подальшого порушення прав заявника.
Зокрема, відповідач в будь-який момент може реалізувати своє право, яке ґрунтується на підробленому Договорі, та повторно провести реєстрацію зміни відомостей в ЄДР про склад учасників ТОВ «Регіональні ресурси» та подальше відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси».
Таким чином, заявник (позивач) стверджує, що у нього є достатньо обґрунтовані підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову є ризик настання наслідків, за яких суттєво ускладниться чи повністю унеможливиться відновлення права заявника на частку в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси», виникне необхідність використовувати інші способи захисту своїх порушених прав, подавати позови про витребування майна у наступних набувачів та скасування подальших реєстраційних дій, що також призведе до великих судових витрат та затягуванню відновлення прав позивача.
У зв'язку з чим, заявник обґрунтовано стверджує, що доцільними та співмірними заходами забезпечення позову в даній ситуації та враховуючи злочинні методи осіб, які приймали участь в рейдерському захопленні майнових прав позивача, є заборона відповідачу - ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження спірною часткою та заборона суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії пов'язані зі спірною часткою.
Наведені в заяві заходи забезпечення позову, які безпосередньо стосуються предмету спору, дозволять забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в разі задоволення позову. Зокрема, з огляду на вищенаведені протиправні дії відповідача та інших осіб, які свідчать про наявність зловмисного наміру заволодіння часткою заявника, за час розгляду спору спірна частка може бути переоформлена чи відчужена іншим особам і в разі встановлення судовим рішенням незаконності Договору позивачу доведеться докладати значних зусиль, часу та коштів для реалізації встановленого судовим рішенням права шляхом відміни реєстраційних дій та витребування частки в інших осіб, і у відповідних спорах буде брати участь значна кількість осіб, непричетних до допущених порушень, що значно ускладнить виконання судового рішення та відновлення корпоративних прав позивача.
Невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до проведення незаконних реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про склад учасників ТОВ «Регіональні ресурсн» на користь відповідача на підставі Договору та Акта, і як наслідок утруднити чи навіть зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки у разі відмови судом у задоволенні заяви про забезпечення позову та за наявності рішення суду по суті на користь позивача, обраний позивачем спосіб захисту стане неефективним, оскільки незаконні дії відповідача, призведуть до необхідності застосовувати вже інші способи захисту незаконно порушених прав позивача оскаржуваним Договором.
Обраний заявником вид забезпечення позову шляхом встановлення тимчасових обмежень щодо розпорядження та здійснення реєстраційних дій стосовно спірної частки в статутному капіталі до вирішення спору про недійсність Договору, відповідно і наявність чи відсутність підстав переходу частки до відповідача, є співмірним з позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушить права та інтересів інших осіб.
Також, заявник зазначив, що наведені в заяві заходи забезпечення позову виключають можливість спричинення відповідачу будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні.
Згідно правового висновку Верховного суду від 17.10.2019 року у справі № 640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).
З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зі змісту позову вбачається наявність спору про право заявника на частку в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» (незаконність її вибуття з власності позивача), щодо якої заявник просить заборонити розпорядження та вчиняти реєстраційні дії, з чого випливає, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, відповідні вимоги пов'язані з предметом спору у справі і спрямовані на забезпечення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Наданими заявником поясненнями та доказами обґрунтовано, що без вжиття вказаних заходів забезпечення позову, відповідач та інші особи матимуть можливість в подальшому здійснювати розпорядження спірною часткою, вносити зміни до реєстраційних даних, ділити спірну частку та відчужувати іншим особам, що значно ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позову.
В той же час, заходи забезпечення жодним чином не порушують інтересів відповідача та інших осіб, в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача.
При цьому, виходячи з фактичних обставин та балансу інтересів сторін, обрані позивачем заходи забезпечення спрямовані на тимчасове призупинення дій, які можуть призвести до зміни статусу спірного майна та призвести до понесення позивачем додаткових затрат коштів та часу на відновлення свого права, в той же час, відповідні обмежувальні заходи не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача та інших осіб.
У зв'язку з чим, обрані позивачем заходи забезпечення позову є адекватними і пов'язаними з предметом спору заходами забезпечення позову, відповідають п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки спрямовані на збереження поточного статусу майна.
З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного статусу спірного майна з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.
Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачем заходи забезпечення є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Наведені в заяві заходи забезпечення позову не підпадають під обмеження, наведені в ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у відповідності до ч. 10 с. 137 Господарського процесуального кодексу України заборони стосуються лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частиною 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Згідно з ч. 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Враховуючи достатність наданих заявником пояснень та доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, та відсутність підстав для зустрічного забезпечення (оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб), суд не вбачає необхідності викликати особу, що подала заяву, та призначати розгляд заяви у судовому засіданні.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Частинами 7-10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Також, ч. 13 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, заява ОСОБА_1 від 31.03.2020 року, б/н про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом заборони відповідачу - ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, приймати будь-які рішення від імені ТОВ «Регіональні ресурси», як власником частки у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» та/або учасником ТОВ «Регіональні ресурси» та/або як уповноваженою особою ТОВ «Регіональні ресурси»; заборони суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії пов'язані зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про склад учасників ТОВ «Регіональні ресурси» на підставі заяв ОСОБА_2 або уповноважених ним осіб на підставі виданих ним довіреностей.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 31.03.2020 року, б/н про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/800/20 задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 911/800/20, а саме:
2.1. Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, приймати будь-які рішення від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» (ідентифікаційний код - 33960377), як власником частки у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» (ідентифікаційний код - 33960377) та/або учасником ТОВ «Регіональні ресурси» (ідентифікаційний код - 33960377) та/або як уповноваженою особою ТОВ «Регіональні ресурси» (ідентифікаційний код - 33960377);
2.2. Заборонити суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії пов'язані зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про склад учасників ТОВ «Регіональні ресурси» (ідентифікаційний код - 33960377) на підставі заяв ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) або уповноважених ним осіб на підставі виданих ним довіреностей.
Стягувач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ясинуватським МРВ УМВС України в Донецькій області 06.12.2001 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).
Боржник - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт з безконтактним електронним носієм НОМЕР_4 , орган, що видав 3214, виданий 23.05.2019 року, унікальний номер в реєстрі 19790705-04118, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» зі строком пред'явлення до виконання до 06.04.2023 року і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу згідно IV Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.П. Карпечкін