вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/628/20
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Наріжний С.Ю.
Без виклику представників учасників у справі.
до Господарського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 із заявою від 05.03.2020 б/№ (вх. № 648/20) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2020 № 911/628/20 вказану заяву залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків заяви шляхом надання суду всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 КУзПБ.
Зокрема у вказаній ухвалі суду встановлено, що додані до заяви документи засвідчені не заявником, а Івановою Т .Ю. , яка не має статусу адвоката, відтак в силу положень ч. 1 ст. 58, ст. 60 ГПК України, не може бути представником.
Отже додані до заяви документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами в розумінні ст. 74, 76, 77, 91 ГПК України.
Крім цього судом встановлено, що заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви не додано доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень у сумі 31530,00 грн.
01.04.2020 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 30.03.2020 б/№ (вх. № 6870/20) про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Дослідивши подане клопотання судом встановлено, що заявник просить суд вважати усунутими недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та відкрити провадження у справі про банкрутство Боржника.
Так, в клопотанні заявник зазначає власне суб'єктивне тлумачення норм ГПК України, Кодексу України з процедур банкрутства, Висновку Конституційного Суду України від 31.10.2019 № 4-в/2019, а також рішень ЄСПЛ.
Зокрема заявник зазначає про те, що згідно Висновку Конституційного Суду України від 31.10.2019 № 4-в/2019 скасовано адвокатську монополію, відтак Іванова Т.Ю. є повноважним представником заявника на підставі довіреності.
Відносно вказаних доводів заявника суд зазначає, що законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо адвокатської монополії) (реєстр. № 1013), оцінку на відповідність ст. 157, 158 Конституції України якому надано у Висновку від 31.10.2019 № 4-в/2019, на даний час Верховною Радою України не розглянутий.
Відповідно до чинної редакції статті 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно п. 11 ч. 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Таким чином суд зазначає, що доводи заявника про те, що Іванова Т.Ю . (яка не має статусу адвоката) є повноважним представником заявника на підставі довіреності, є необґрунтованими і не відповідають нормам Конституції України та ГПК України.
Крім цього заявник в поданому клопотанні зазначає про недопустимість порушення її права на доступ до правосуддя шляхом зобов'язання заявника сплатити авансування винагороди керуючому реструктуризацією у сумі 31530,00 грн, у зв'язку з відсутністю у неї грошових коштів.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд звертає увагу заявника на те, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності заяв чи скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Частиною 2 статті 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Положеннями ч. 2 ст. 34 та ч. 3 ст. 116 КУзПБ встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Відтак законодавчо встановлений обов'язок заявника авансувати основну винагороду арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією та надати суду докази здійснення такого авансування, не може вважатися обмеженням права особи на доступ до правосуддя.
Викладене заявником в клопотанні власне тлумачення норм Кодексу України з процедур банкрутства не може бути прийняте судом в якості підтвердження усунення недоліків заяви від 05.03.2020 б/№ (вх. № 648/20) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В клопотанні заявник зазначила, що вона отримала копію ухвали суду від 16.03.2020 - 24.03.2020. Отже строк для усунення недоліків заяви від 05.03.2020 б/№ (вх. № 648/20) розпочав свій перебіг 25.03.2020 та закінчився 03.04.2020.
Судом встановлено, що станом на 06.04.2020 заявником не було усунуто недоліки заяви від 05.03.2020 б/№ (вх. № 648/20) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема не надано доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією у сумі 31530,00 грн, а також доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 КУзПБ.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 3 ст. 37 КУзПБ, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 38 КУзПБ передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство підлягає поверненню протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків заяви.
Статтею 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 6 ст. 174 ГПК України, питання про повернення позовної заяви суд вирішує протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не було усунуто недоліки заяви від 05.03.2020 б/№ (вх. № 648/20), зазначені в ухвалі Господарського суду Київської області від 16.03.2020 у справі № 911/628/20 у встановлений судом строк, суд дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 від 05.03.2020 б/№ (вх. № 648/20) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Керуючись ст. 174, 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 37, 38, 113 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 05.03.2020 б/№ (вх. № 648/20) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повернути заявнику без розгляду.
2. Копію ухвали та заяву від 05.03.2020 б/№ (вх. № 648/20) з додатками надіслати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.
Дата підписання ухвали 06.04.2020.
Суддя С.Ю. Наріжний