вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/552/20
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали
за позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону
54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 18 - А
в інтересах держави в особі:
1. Міністерства оборони України
03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022
2. Військової частини НОМЕР_1
АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс"
08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, корп. В, код ЄДРПОУ 34350636
про стягнення штрафних санкцій за договором № 92 від 03.10.2019
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 569/20 від 20.03.2020) Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" про стягнення штрафних санкцій за договором № 92 від 03.10.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2020 позовну заяву (вх. № 569/20 від 20.03.2020) Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" про стягнення штрафних санкцій за договором № 92 від 03.10.2019 залишено без руху та зобов'язано Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду вірних ідентифікуючих ознак позивача-2, а саме: його найменування, місцезнаходження та коду ЄДРПОУ та направлення на адреси позивачів копії інформації на безкоштовний пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" та копії платіжного доручення про сплату судового збору, а на адресу відповідача - копій вищезазначених документів та копії повідомлення Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 про представництво в суді військовою прокуратурою Миколаївського гарнізону інтересів держави і надання суду доказів цього.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Військового прокурора Миколаївського гарнізону надійшла заява на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 06.03.2020 (вх. № 5976/20 від 19.03.2020).
За результатами розгляду вказаної заяви, суд дійшов таких висновків.
Військовим прокурором заперечена необхідність виконання вимоги суду про надання оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання позову, проте, ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2020 такий недолік не визначався, подання суду вказаного документу не вимагалось.
Стосовно вимог ухвали Господарського суду Київської області від 06.03.2020 про надання суду вірних ідентифікуючих ознак позивача-2 - Військової частини НОМЕР_1 , військовим прокурором надана відповідна інформація, яка приймається судом.
Щодо недоліку позову про ненаправлення на адреси сторін копій документа, що доданий до позовної заяви: Інформація на безкоштовний пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс", військовим прокурором надано пояснення, що копії вказаного документу не надсилались сторонам у справі в порядку частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України як доказу, що є публічно доступним.
Вказані пояснення враховані судом.
Відносно вимоги суду про направлення на адресу відповідача копії іншого документа, що доданий до позовної заяви: повідомлення Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 про представництво в суді військовою прокуратурою Миколаївського гарнізону інтересів держави, військовим прокурором заперечена необхідність такого направлення, оскільки вказаний документ не впливає на вирішення спору по суті, з огляду на це, відсутні підстави для направлення його копії на адресу відповідача.
Проте, суд не погоджується з викладеними доводами, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначений чіткий порядок звернення з позовом до суду та випадки, в яких копії доказу можуть бути не направлені іншим учасникам справи, до яких не відноситься поділ додатків до позову на ті, що стосуються процесуальних питань і ті, що відносяться до розгляду справи по суті, за оцінкою учасника справи, що подає суду докази.
Також військовий прокурор відмовився виконувати вимоги суду щодо направлення іншим учасникам справи копій платіжного доручення про сплату судового збору як безпідставні і такі, що не передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження своєї позиції, війсковим прокурором вказано на позицію Верховного Суду, викладену у постановах: від 20.06.2019 у справі № 923/588/18, від 17.09.2018 у справі № 927/95/18 та від 08.10.2018 у справі № 927/626/17.
За результатами оцінки правової позиції Верховного Суду, викладеної у вищевказаних постановах та обставин даної справи, суд роз'яснює, що процесуальні норми не підлягають тлумаченню та застосуванню за аналогією.
Вищезазначені постанови ухвалені за результатами розгляду повернень апеляційних скарг судами апеляційної інстанції та стосувались застосування статей 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, тоді як ухвала Господарського суду Київської області від 06.03.2020 у даній справі обгрунтована статтями 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України.
Принципова відмінність застусування цих норм полягає у тому, що невиконання статті 259 Господарського процесуального кодексу України не визначається підставою для залишення апеляційної скарги без руху відповідно до положень статті 260 і її виконання суд може забезпечити застосуванням заходів процесуального примусу, які наведені у статтях 131 - 135 вказаного Кодексу, натомість, невиконання норми аналогічного до статті 259 змісту, що стосується подання позовної заяви - статті 172, прямо передбачена як підстава для залишення позовної заяви без руху та, відповідно, для її повернення у разі невиправлення недоліків.
Згідно з частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу (форма і зміст апеляційної скарги), застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
При цьому, суд звертає увагу, що в ухвалі Господарського суду Київської області від 06.03.2020 прямо зазначено стосовно вказаного недоліку, що він є порушенням частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується з правом суду, встановленим частиною 1 статті 174 цього Кодексу - залишенням позовної заяви без руху, а також роз'яснено військовому прокурору наслідки невиконання вимог суду, що визначені частиною 4 статті 174 вказаного Кодексу.
Судом, для забезпечення процесуального права прокурора, залишено позовну заяву без руху та визначено, які недоліки необхідно усунути, проте, військовою прокуратурою Миколаївського гарнізону зазначені недоліки не усунуто.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
На підставі викладених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, суд роз'яснює військовому прокурору, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву з додатками (№ 569/20 від 20.03.2020) Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 18 - А) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, корп. В, код ЄДРПОУ 34350636) про стягнення штрафних санкцій за договором № 92 від 03.10.2019 - повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 06.04.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання.
Суддя С.О. Саванчук