Ухвала
03 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 591/1280/19
провадження № 61-5919ск20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 грудня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Звернувшись до суду із позовом у лютому 2019 року, АТ «УкрСиббанк», просило суд, з метою погашення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту № 11149730000 від 27 квітня 2007 року у розмірі 18 701,66 швейцарських франків по кредиту, процентам, та пені у розмірі 167 179,23 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, загальною площею 68,47 кв. м, житловою площею 38,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку». Вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 20 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач пропустив встановлений законом строк для звернення до суду за додатковим зобов'язанням, яким є іпотека. Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у кредитора в зв'язку з неналежним виконанням боржником умов кредитного договору, і відповідно зі зміною строку виконання основного зобов'язання з 16 січня 2016 року, а тому позивач мав право протягом трьох років з цієї дати звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто до 17 січня 2019 року, проте з вказаним позовом звернувся лише 27 лютого 2019 року. Оскільки відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків давності, то вказана обставина є підставою для відмови в задоволенні позову.
Постановою Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 грудня 2019 року змінено в частині мотивів відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по відсоткам, нарахованих за межами строку дії договору. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в частині нарахованої заборгованості по відсотках в розмірі 6 713,21 швейцарських франків та в розмірі 167 179,23 грн (як пеня) не підлягають задоволенню, з огляду на те, що зазначена заборгованість нарахована поза межами дії укладеного сторонами кредитного договору і не забезпечена предметом іпотеки.
27 березня 2020 року Тіторенко І. А., який діє від імені АТ «УкрСиббанк», засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 грудня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року в зазначеній вище справі.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року було отримано 26 лютого 2020 року, на підтвердження надано докази.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Сумського апеляційного суду прийнято 17 лютого 2020 року, повний текст складено 24 лютого 2020 року та оприлюднено 26 лютого 2020 року.
Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
В касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема викладеному у численних постановах Верховного Суду та постановах Великої Палати Верховного Суду.
В касаційній скарзі АТ «УкрСиббанк» посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк
та відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Судовий збір сплачено.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України,
Клопотання акціонерного товариства «УкрСиббанк» про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити акціонерному товариству «УкрСиббанк» строк на касаційне оскарження рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 грудня 2019 року та постанови Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати із Зарічного районного суду міста Суми цивільну справу № 591/1280/19 за позовом акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 19 травня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська