Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/339/20
Провадження № 2-о/499/25/20
про залишення заяви без руху
06 квітня 2020 року смт.Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Кравчук О.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
1.Суть питання, що вирішується ухвалою таке.
02 квітня 2020 року ОСОБА_3 (далі - також представник) в інтересах ОСОБА_1 (далі - також заявник) звернувся до суду з заявою в якій просив встановити факт належності Державних актів на право постійного користування землею ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - також заява).
Суд вирішує питання щодо залишення заяви без руху.
2. Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу такі.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина 3 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, далі - також ЦПК).
Тому, до справ окремого провадження слід застосовувати загальні правила позовного провадження.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина 4 статті 177 ЦПК).
Ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України «Про судовий збір», далі - також Закон).
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102 гривні.
Отже розмір судового збору, що підлягає сплаті по цій справі складає 420 гривень 40 копійок.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 2 статті 9 Закону).
З приписів частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що у разі коли в заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Однак, представником до заяви хоча й надана квитанція про сплату судового збору, проте з сплаченої суми судового збору вбачається, що оплату судового збору було справлено лише за одну вимогу, при цьому у розмірі 420 гривень, замість 420 гривень 40 копійок, а підтвердження оплати судового збору за другу вимогу до заяви не додано
За таких обставин заявник, представник повинні направити до суду докази зарахування судового збору у загальному розмірі 420 гривень 80 копійок на відповідний рахунок суду, що має підтверджуватися належними документами з наданням їх копій для учасників справи, відповідно до кількості заявлених вимог.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина 1, 2, 4, 5 статті 95 ЦПК).
Порядок засвідчення копії документа регламентований підпунктом 5.27 пункту 5 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, затвердженої наказом Держспоживстандартом від 07 квітня 2003 року №55, де передбачається, що відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Проте, представник до заяви додав копію заяви з додатками для заінтересованої особи, яка не засвідчена в порядку, встановленому чинним законодавством.
Таким чином, заяву подано без дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК.
Тому, з урахуванням частини 1 статті 185 ЦПК, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Суддя роз'яснює представнику, заявнику, що усунення недоліків заяви має відбуватися шляхом подання належним чином засвідчених документів, які додаються до заяви відповідно до кількості заінтересованих осіб.
Суддя привертає увагу, представника, заявника, що суд не може надавати привілеї будь-якому учаснику справи та має здійснювати судочинство в межах, й порядку визначеному процесуальним законом, щоб у стороннього, розсудливого спостерігача не виникало сумнівів в його необ'єктивності. Тому, заявник не має сприймати постановлення ухвали про залишення заяви без руху, як перешкоду у розгляді його заяви, а як необхідність виконання вимог закону для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного подальшого вирішення цієї справи.
3. Висновок такий.
З огляду на зазначене суд доходить до висновку, що заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику, представнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись статтями 95, 175, 185, 318 ЦПК, суддя,
Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - залишити без руху.
Надати представнику, заявнику строк 10 (десять) днів з дня отримання ним копії ухвали для усунення недоліків заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити представнику, заявнику, що в разі невиконання вимог вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. О. Кравчук