вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.04.2020м. ДніпроСправа № 904/418/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІК", м. Луцьк
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 83 183 грн.98коп.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІК" (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення із Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" (надалі - Відповідач) заборгованості в розмірі 83 183 грн. 98 коп. з яких: 68 684 грн. 60 коп. - основного боргу, 12 414 грн. 24 коп. - пені, 912 грн. 29 коп. - інфляційних втрат, 1 172 грн. 84 коп. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням зобов'язань за договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 69/32 від 10.06.2019 щодо своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2020 позовну заяву залишено без руху через недотримання позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, надано строк для усунення недоліків.
05.02.2020 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 10.02.2020 року відкрито провадження у справі №904/418/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Відповідач відзиву на позов не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 35,38).
З огляджу на викладене, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
10.06.2019 року між Позивачем (Перевізником) та Відповідачем (Замовником) укладено Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 69/32 (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору Перевізник зобов'язується приймати і доставляти ввірений йому Замовником вантаж до пункту призначення (розвантаження) і видавати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а Замовник зобов'язується подавати вантаж до перевезення і здійснювати своєчасну оплату наданих послуг з перевезення вантажу.
Відповідно до п. 1.2 Договору передбачено, що перевезення вантажів за цим Договором здійснюється як у внутрішньому сполученні - по території України, так і в міжнародному сполученні - територією іноземних держав.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що надання послуг з перевезення вантажу, здійснюється виключно на підставі заявок на перевезення вантажу, попередньо погоджених сторонами, які з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення відбитками печаток є невід'ємною частиною договору.
Вантаж вважається переданим вантажоодержувачу з моменту підписання і проставляння печатки (штампа) уповноваженим представником вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній (ТТН, СМR) (п. 2.7. Договору).
Згідно п. 4.1. Договору ціна кожного окремого перевезення (провізна плата) узгоджується сторонами і фіксується в заявці до договору з подальшим зазначенням в Акті виконаних послуг, сторони можуть зафіксувати ціну однотипних перевезень (партій певного товару, по одному маршруту) і їх періодичність (графік перевезень), шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору.
Ціни за договором встановлюються в національній валюті України - гривня; сторони можуть погодити ціну конкретного перевезення (провізну плату) в іноземній валюті (євро, долари США), в такому випадку перерахунок в гривню буде здійснюватися за курсом НБУ на дату виставлення перевізником рахунку (пункт 4.2. Договору);
Відповідно до п. 4.4. Договору оплата за кожне перевезення вантажу здійснюється замовником за ціною, зазначеною в заявці, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника, на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури, якщо в заявці сторони не передбачили інший порядок розрахунків.
Згідно умов пунктом 4.5. Договору, термін оплати за договором не повинен перевищувати 7 (семи) банківських днів з моменту отримання замовником документів по здійсненому перевезенню (рахунку, вантажної накладної (ТТН, CMR) з відміткою вантажоодержувача, Акту виконаних послуг), якщо інший термін плати не узгоджений сторонами в заявці (пункт 4.5. Договору).
На виконання умов Договору між Позивачем та Відповідачем погоджено Замовлення на надання послуг по організації вантажних перевезень автомобільним транспортом №1 від 10.06.2019.
Згідно вказаного Замовлення Позивач надав Відповідачу послуги з перевезення вантажу (обладнання) за маршрутом: 49052 Дніпро - А 85292 Saint-Lauren-sur-Sevre на суму 89 684,60 грн.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надав послуги з перевезення вантажу вартість, яких становить 89 684,60 грн.
Факт надання послуг підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №18 від 24.06.2019 та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №307251 від 10.06.2019, рахунком на оплату № 18 від 13.06.2019 року. (а.с.14-16).
Відповідач за послуги з перевезення вантажу (обладнання) розрахувався частково (а.с. 17-20), внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 68 684,60 грн.
На час розгляду справи доказів погашення заборгованості суду не надано.
Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Пунктом 5.5. Договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати вартості послуг з перевезення вантажу, замовник зобов'язаний сплатити перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від своєчасно неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати. Крім того, замовник зобов'язаний сплатити на вимогу перевізника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Сторони домовились, що нарахування неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано і триває до моменту повного виконання грошових зобов'язань.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 12 414, 24 грн. за період прострочення з 09.07.2019 року по 21.01.2020 року, яка розрахована з урахуванням часткових оплат Відповідача.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача три проценти річних у розмірі 1 172 грн. 84 коп. за період прострочення з 09.07.2019 року по 21.01.2020 року та інфляційні втрати в розмірі 912,29 коп. за вказаний період.
За результатами здійсненої перевірки складених позивачем розрахунків пені, відсотків річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що їх проведено арифметично правильно.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 68 684 грн. 60 коп. - основного боргу, 12 414 грн. 24 коп. - пені, 912 грн. 29 коп. - інфляційних втрат, 1 172 грн. 84 коп. 3% річних слід визнати обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
У складі судових витрат Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 12 500,00 грн.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомогу у розмірі 12 500,00 грн., Позивачем подано до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 10.01.2020 року, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 10.01.2020 року, рахунок № 10/01 від 10.01.2020 року, платіжне доручення № 329 від 14.01.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 17.03.2020 року та детальний опис наданих послуг від 17.03.2020 року.
Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач жодних заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку, що сума відповідних витрат підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 86, 126, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" (49052, м. Дніпро. Вул. Щепкіна, 53, код ЄДРПОУ 14311614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІК" (43020, м. Луцьк, вул. Рівенська, 54, код ЄДРПОУ 42808771) 68 684 грн. 60 коп. - основного боргу, 12 414 грн. 24 коп. - пені, 912 грн. 29 коп. - інфляційних втрат, 1 172 грн. 84 коп. 3% річних, 2 102 грн. витрат зі сплати судового збору, 12 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.04.2020
Суддя О.В. Ліпинський