311/584/20
2-а/311/8/2020
30.03.2020
30 березня 2020 року м. Василівка
Суддя Василівського районного суду Запорізької області Нікандрова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Власенко Павла Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕАк №2112325 від 15 лютого 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою серії ЕАк №2112325 від 15 лютого 2020 року інспектором роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Власенко П.О. його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що він 15 лютого 2020 року о 12-21 годин, у м. Запоріжжі автомагістраль Харків-Сімферополь, керуючи транспортним засобом Volkswagen Caddy, д/н НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку руху при повороті, перестроюванні та зміні напрямку руху, з'їзжаючи з перехрестя з круговим рухом та з головної дороги на другорядну, не позначивши свій маневр світловим поворотом, чим порушив п.9.2.б. ПДР - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. Вважає, що дана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконною і необґрунтованою, посилаючись на те, що дане перехрестя, на якому організовано круговий рух, дозволяє зробити виїзд з нього на трасу з м.Запоріжжя в напрямку м. Василівка не здійснюючи поворот, тобто не змінюючи напрямок руху, отже позивач не зобов'язаний був подавати світловий покажчик повороту відповідного напрямку згідно вимог п.п. «б» п.9.2 ПДР.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 25 лютого 2020 року, відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Зобов'язано Управління патрульної поліції в Запорізькій області надати суду матеріали справи про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП разом з відео-, фото доказами та документами, на підставі яких винесена оскаржувана постанова серії ЕАк №2112325 від 15 лютого 2020 року.
25 березня 2020 року від Управління патрульної поліції в Запорізькій області із
супровідним листом надійшла завірена копія постанови серії ЕАк №2112325 від 15 лютого 2020 року і СД-диск з відеоархіву за 15.02.2020 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1.10. Правил дорожнього руху, маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Згідно з пп. "б" п.9.2 Правил дорожнього руху, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до п.10.4 Правил дорожнього руху перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
П.10.5 Правил дорожнього руху передбачено, що поворот необхідно виконувати
так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч.
Розділ 33 Дорожні знаки Правил дорожнього руху передбачає наказові знаки, серед яких знак 4.10 «Круговий рух» вимагає об'їзду клумби (центрального острівця) в напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом.
Згідно абз.4 п.16.12 Правил дорожнього руху, перевага в русі на нерегульованих перехрестях, де організовано круговий рух і які позначені дорожнім знаком 4.10, надається транспортним засобам, які вже рухаються по колу.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАк №2112325 від 15 лютого 2020 року, складеної інспектором роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Власенко П.О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 15 лютого 2020 року о 12-21 годин, у м. Запоріжжі автомагістраль Харків-Сімферополь, керуючи транспортним засобом Volkswagen Caddy, д/н НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку руху при повороті, перестроюванні та зміні напрямку руху, з'їзжаючи з перехрестя з круговим рухом та з головної дороги на другорядну, не позначивши свій маневр світловим поворотом, чим порушив п.9.2.б. ПДР - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, у зв'язку з чим до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення визначені в Розділі IV КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У даному випадку для підтвердження порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, письмові показання свідків правопорушення, показання технічних приладів та
технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів.
Згідно з відеозаписом з камери відеоспостереження та відеозаписами оформлення матеріалів адміністративного правопорушення з нагрудного реєстратора, долученим до супровідного листа Управління патрульної поліції в Запорізькій області від 19.03.2020 року за №5600/41/32/03-2020, позивач, рухаючись на автомобілі Volkswagen Caddy, проїжджав перехрестя, де організовано круговий рух. Після в'їзду на перехрестя з круговим рухом позивач, рухаючись по кругу, виїхав з вказаного вище перехрестя в бік м. Василівка.
Зважаючи на положення пп. "б" п.9.2 Правил дорожнього руху при здійсненні маневру виїзду з вказаного вище перехрестя з круговим рухом в бік м. Василівка позивач зобов'язаний був подати сигнал лівим світловим покажчиком повороту.
У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Одночасно з цим, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази винуватості позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
З відеозапису, наданого відповідачем на оптичному диску, лише вбачається, що автомобіль Volkswagen Caddy білого кольору здійснює рух на перехресті, де організовано рух по колу. При цьому вид автомобіля білого кольору через погану якість відеозапису, а також відстань та ракурс, з якого здійснювався відеозапис від зазначеного автомобілю білого кольору, не дозволяє побачити роботу світлових покажчиків повороту автомобіля позивача, як і роботу світових покажчиків повороту інших учасників дорожнього руху. Тому, враховуючи зазначені обставини, надати оцінку обставинам можливого правопорушення та відповідно законності винесення постанови працівником поліції у суду об'єктивної можливості не має.
Сама по собі оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує відповідне фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року по справі №338/1/17.
Таким чином, на переконання суду, факт візуального спостереження вчинення адміністративного правопорушення інспектором поліції без забезпечення належних та допустимих доказів, визначених ст.251 КпАП України, зокрема відеофіксації всіх суттєвих обставин, не може доводити винуватість особи у вчиненому адміністративному правопорушенні. А відтак, оскільки позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, а відповідач, на якого покладено обов'язок доказування, не надав суду належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували порушення позивачем ОСОБА_1 вимог ПДР та відповідно скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.2 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАк №2112325 від 15 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП України, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись статтями 18, 19, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Власенко Павла Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАк №2112325 від 15 лютого 2020 року, винесену інспектором роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Власенко П.О., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Василівського районного суду С.О.Нікандрова