Справа № 308/505/20
20 березня 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про обрання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Казачки, Калінінградського району, Російської Федерації, перебуваючого в цивільному шлюбі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою середньо-спеціальною освітою, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
З внесеного клопотання слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим вироком Ужгородського міськрайонного суду від 28.01.2019, згідно якого останньому призначено покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі та звільненого на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий тяжкий, умисний, корисливий злочин при наступних обставинах.
15 січня 2020 року, близько 02 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, спрямованим на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, за попередньою змовою, у групі з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто попередньо (усно) домовившись про вчинення злочину, взявши з собою сокиру, підійшли до припаркованого біля буд. АДРЕСА_2 , автомобіля марки «KIA Sorento» номерний знак Словацької Республіки НОМЕР_1 , у салоні якого знаходились потерпіла ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , розбили вікна на автомобілі, застосували відносно ОСОБА_11 насильство, небезпечне для життя та здоров'я, що виразилось у нанесенні тілесних ушкоджень, а саме - удар сокирою по обличчі останнього, одночасно ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 по через пред'явили вимогу, щодо передачі грошових коштів та цінних речей та застосували погрози фізичною розправою відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Далі ОСОБА_5 , проник через розбите скло у салон автомобіля звідки відкрито викрав належні ОСОБА_10 речі, зокрема куртку чорного кольору «Dianyu», вартістю 198.00 гривень, мобільний телефон марки «Samsung G3 SM-J320HZDDSEK», золотистого кольору: ІМЕІ: НОМЕР_2 , дві банківські картки «Альфабанку» та «Абанку», та належні ОСОБА_11 спортивну сумку, з чоловічими годинниками фірми виробника «Geneva», вартістю 100.00 гривень, фірми виробника «Оріон», паспорт гр. України у формі ід.картки, посвідчення водія видані на ім'я ОСОБА_11 , грошові кошти в сумі 800 доларів США, 50 Євро, 3000 гривень, і заволодівши викраденим зникли з місця скоєння правопорушення, чим спричинили останнім матеріальної. шкоди.
За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, а саме: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.01.2020 року, протоколу огляду місця події від 15.01.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 15.01.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 15.01.2020 року, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_11 від 17.01.2020 року, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 від 17.01.2020 року, протоколом огляду відеозапису від 17.01.2020 року, випискою АТ «Альфа Банку» від 17.01.2020 року, протоколом про проведення обшуку від 28.01.2020 року, протоколом огляду місця події від 28.01.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 28.01.2020 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам за участі потерпілого ОСОБА_11 від 21.02.2020 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам за участі свідка ОСОБА_12 від 28.01.2020 року, протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_12 від 28.01.2020 року.
Зазначає, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, є необхідність в обранні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Вказує, що необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити спроби незаконно впливати на потерпілу, свідків злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, санкція за вчинення якого, згідно ч. 2 ст. 187 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним.
На підставі наведеного слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав наведених у клопотанні.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати відносно ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчого, пояснення підозрюваного, його захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, Ужгородським ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020070030000164, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.
У рамках даного кримінального провадження 27.02.2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 2ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження.
Статтею 177 КПК України регламентовано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як роз'яснено у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки. У п. 13.3 даної постанови зазначено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, який відноситься до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавленням на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.01.2020 року, протоколу огляду місця події від 15.01.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 15.01.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 15.01.2020 року, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_11 від 17.01.2020 року, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 від 17.01.2020 року, протоколом огляду відеозапису від 17.01.2020 року, випискою АТ «Альфа Банку» від 17.01.2020 року, протоколом про проведення обшуку від 28.01.2020 року, протоколом огляду місця події від 28.01.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 28.01.2020 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам за участі потерпілого ОСОБА_11 від 21.02.2020 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам за участі свідка ОСОБА_12 від 28.01.2020 року, протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_12 від 28.01.2020 року.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваною інкримінованого їй злочинів, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та долучених до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочині на даній стадії досудового розслідування.
Проте, підозра ОСОБА_5 у вчиненні даного злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч.2 ст.187 КК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше судимий, його вік та стан здоров'я, наявність у нього постійного місця проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Оцінюючи доводи прокурора про необхідність застосування відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілу, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя констатує, що їх можливе настання прокурором жодним доказом не доведено.
Також прокурором не доведено те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який, має постійне місце проживання, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1ст. 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту слід відмовити.
Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним, у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.187 КК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, без застосування засобу електронного контролю, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Казачки, Калінінградського району, Російської Федерації, перебуваючого в цивільному шлюбі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою середньо-спеціальною освітою, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, - запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, без застосування засобу електронного контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - по 16 травня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1