Справа № 310/9940/19
2/310/869/20
Іменем України
23 березня 2020 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Черткової Н.І.,
за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадок, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадок. Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина- ОСОБА_3 , спадкоємцями першої черги за законом після смерті якого є він, як чоловік. Іншим спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є їх син -відповідач по справі ОСОБА_2 . Позивач вказав, що у передбачений законом строк, він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак 17.12.2019 року приватним нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, у зв"язку з тим, що в нього відсутні документи на спадкове майно.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав судові відповідну заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав судові заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов підлягаючим задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30.06.2017 р. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З"ясовано, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач по справі, як чоловік померлої та відповідач по справі - ОСОБА_2 , син померлої. Встановлено, що позивач у передбачений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Згідно Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя за № 00023750712, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб у 1963 році.
Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного
заробітку. Відповідно до ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Оскільки, спірні правовідносини виникли в період дії КпШСУ 1969 року, то суд застосовує його норми. Таким чином, 1/2 частина будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , придбаного в період шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на підставі ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, належить їм у рівних частинах. Як слід, ј частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності подружжя і входить до складу спадкового майна після її смерті.
Відповідно до листа № 146 від 17.03.2020 року, наданого КП з технічної інвентаризації Бердянської міської ради право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 зареєстровано: - 1/2 частина за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Бердянською державною нотаріальною конторою від 05.04.1966 року за № 972; -1/2 частина за ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого Бердянською державною нотаріальною конторою від 03.08.2002 року за № 3-1788. Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17.12.2019 року, винесеної приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Чуєвою Т.Т. ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії- у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв"язку з ненаданням ОСОБА_1 доказів, підтверджуючих родинні стосунки, не наданням доказів, які б підтвердили факт прийняття спадщини, а також не зазначив склад спадкового майна. Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, суд, оцінивши усі докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги законними та обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадок, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину житлового будинку, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач- ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , зареєстрований за адресолю: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду виготовлено 02 квітня 2020 року.
Суддя Бердянського міськрайонного суду
Запорізької області Н. І. Черткова