Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №813/6746/14
адміністративне провадження №К/9901/37930/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 (колегія суддів: І.О. Яворський, Р.В. Кухтей, С.П. Нос) у справі № 813/6746/14 (876/3103/15) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром» (далі - Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2014 року №0010831501 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 421116 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за квітень 2014 року подав декларацію, у рядку 22 якої залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду становив 421116 грн. Ця сума накопичена в інших звітних періодах, про що зазначено в уточненні до податкової декларації. Таким чином, при заповненні додатка Д2 до декларації за квітень 2014 року допущена механічна помилка, виправлена шляхом подання уточнень до декларації за квітень 2014 року. Довідкою Д2, поданою 23.09.2014 внесено уточнення в рядки 22 та 24 декларації, де вказано звітний (податковий) період, у якому виникла сума залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 (суддя - Грень Н.М.) у задоволені позову було відмовлено, у зв'язку із тим, що факт порушення підтверджене матеріалами справи та визнане позивачем, на дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення порушення усунуте позивачем не було.
Натомість суд апеляційної інстанції постановою від 17.03.2016 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив. Визнано протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 №0010831501, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 421116,00 грн.
Рішення мотивовано тим, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, у зв'язку із тим, що позивач допустив процедурні порушення під час заповнення податкової звітності за квітень 2014 року.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши рішення судів апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що проведеною перевіркою, результати якої оформлені актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 27.05.2014 №1086/15-01/31526887 встановлено, що за березень 2014 року позивачем подано до ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступником якої є Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області) Довідку щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до декларації за квітень 2014) заповнену з порушенням вимог вищенаведеного Наказу №678, а саме: - в графі 2 Довідки невірно вказаний звітний період, у якому виникла сума залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 421 116,0 грн., зокрема: за даними платника сума залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду складає 421 116,0 грн., за даними перевірки 0,0 грн., відхилення «-421116,0» грн. (в графі 2 слід відображати залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів).
На підставі вищезазначеного акту ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 № 0010831501 форма «В4», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 421116 грн.
Уточнені дані подані позивачем у довідці про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) лише 23.09.2014 - після винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом, який був задоволений судом апеляційної інстанції.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Пунктом 20.1.4 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків, але даною нормою законодавством чітко визначено, що ці перевірки повинні проводитися в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом документальної перевірки є зокрема своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України.
Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.
Натомість до 01 січня 2017 року (до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів були предметом документальної перевірки, в залежності від виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).
Невиконання податковим органом Порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог статей 77, 78, 79 ПК України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов'язання.
Вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 по справі № 826/1975/17 (К/9901/33866/18), від 13.06.2018 по справі №806/902/16 (К/9901/19833/18).
Застосовуючи вказану позицію до спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції, на думку Верховного Суду, не правильно визначився із обсягом питань, які вирішувались під час проведеної відповідачем камеральної перевірки та виду порушення, що було встановлено в акті від 27.05.2014 №1086/15-01/31526887, складеним за результатами такої перевірки.
Зокрема зі змісту вказаного акту слідує, що перевірка проводиться з питання виявлення помилки (верхній правий кут акту, а.с.31) даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Тоді як проведеною перевіркою встановлено (третій аркуш акту перевірки), що за березень 2014 Товариство подало до податкового органу довідку щодо сум залишку від'ємного значення попередніх періодів … (додаток до декларації за квітень 2014 року) заповнену з порушенням вимог Наказу №678, а саме: в графі 2 Довідки невірно вказаний звітний період, у якому виникла сума залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 421116,00 грн. Будь-яких інших порушень вимог податкового законодавства, зокрема, порядку визначення такого показника в акті перевірки податковим органом не зазначено.
Таким чином, з огляду на те, що результатом проведеної камеральної перевірки виявлений факт заповнення ним податкової звітності з порушенням вимог податкового законодавства (невірно зазначено звітний період), висновки суду апеляційної інстанції про те, що відповідач не мав права під час камеральної перевірки виявляти вказані порушення є передчасними та не гуртуються на викладеному. Жодні інші документи, окрім податкової звітності з ПДВ, під час камеральної перевірки не перевірялось.
З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції, направивши справу на новий розгляд до для перегляду постанови суду першої інстанції по суті заявленого позову.
За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити частково, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду