03 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 420/547/19
адміністративне провадження № К/9901/5574/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Держаного підприємства «Національні інформаційні системи» на додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 420/547/19 за позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Держаного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії про визнання протиправним і скасування наказів, визнання протиправним дій,
Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила:
- визнати протиправними та скасувати накази Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 671/03-05 від 26 грудня 2018 року, № 57/03-08 від 21 грудня 2019 року, № 102/03-08 від 19 лютого 2019 року, № 153/03-08 від 05 березня 2019 року, № 182/03-08 від 19 березня 2019 року;
- визнати протиправними дії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії по блокуванню позивачу доступу з 05 лютого 2019 року по 04 квітня 2019 року до всіх реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат.
Додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року заяву задоволено.
Ухвалено додаткове судове рішення у справі № 420/547/19, яким стягнуто на користь приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1, за рахунок бюджетних асигнувань з:
Головного територіального управління юстиції в Одеській області судовий збір у сумі 10373,40 грн;
Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії судовий збір у сумі 1152,60 грн.
Не погоджуючись із додатковою постановою суду апеляційної інстанції, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року відмовлено у задоволені клопотання Держаному підприємству «Національні інформаційні системи» про поновлення строку на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 420/547/19, внаслідок чого касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику строку для надання конверта, яким направлялась копія постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року або довідки відділення поштового зв'язку ПАТ «Укрпошта» про дату вручення такого поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху 19 березня 2020 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги разом з клопотанням про поновлення строків касаційного оскарження.
В обґрунтування доводів щодо поважності пропуску строку на касаційне оскарження скаржник касаційної скарги стверджує, що копію додаткової постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року отримано 20 січня 2020 року філієй ДП «НАІС», що підтверджується копіями повідомлення про отримання поштового відправлення, а також довідки АТ «Укрпошта» від 13 березня 2020 року № 08-04-01/АА. Проте, з повним текстом оскаржуваного рішення саме ДП «НАІС» (юридична особа) ознайомилось лише 28 січня 2020 року, після отримання копії ухвали Верховного Суду від 23 січня 2020 року, якою було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП «НАІС» на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції на супровідному листі Верховного Суду. Отже, з огляду на те, що з повним текстом оскаржуваного рішення ДП «НАІС» (юридична особа) могло ознайомитись лише 28 січня 2020 року, зважаючи на значний обсяг матеріалів даної справи та розгляду Верховним Судом касаційної скарги, беручи до уваги, що основними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України є забезпечення права у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, ДП «НАІС» просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження додаткової постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року.
Водночас, наведені скаржником у клопотанні підстави не є поважними та не можуть бути прийняті до уваги для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Водночас, зазначені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є лише недоліком в організації роботи та не можуть бути поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень. При цьому інші підстави, які були об'єктивною перешкодою для вчинення процесуальної дії у строк встановлений законом не наводить і доказів не надає.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищезазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Згідно приписів частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи, що скаржником не усунуто недоліків касаційної скарги, у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 332, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволені клопотання Держаного підприємства «Національні інформаційні системи» про поновлення строку на касаційне оскарження додаткової постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 420/547/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Держаного підприємства «Національні інформаційні системи» на додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 420/547/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.М. Яковенко
Судді І.В. Дашутін
О.О. Шишов