01 квітня 2020 року
Київ
справа №826/11169/18
адміністративне провадження №К/9901/36784/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А.
розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Київспецтранс» до ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
26.12.2019 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2020 касаційну скаргу залишено без руху як таку, що подана з порушенням частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано усунути недолік касаційної скарги в десятиденний строк з дня вручення її копії, шляхом надіслання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у розмірі 26'915,10 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги; замінено відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві; продовжено ГУ ДПС строк для усунення недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23.01.2020 відповідач звернувся до Верховного Суду з клопотанням про продовження строку на усунення недоліку касаційної скарги.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України внесені зміни.
Водночас пунктом 2 розділу ІІ ''Прикінцеві та перехідні положення'' Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Обґрунтовуючи клопотання про продовження строку на усунення недоліку касаційної скарги, скаржник посилається на те, що ГУ ДФС вживаються заходи з метою сплати судового збору за подання касаційної скарги. При цьому, ГУ ДПС не вказує на наявність обставин, які б давали підстави вважати можливою сплату судового збору в певний проміжок часу, що могло б зробити ефективним застосування інституту продовження судом процесуального строку.
Станом на 01.04.2020 (дата прийняття цієї ухвали) документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду не надійшов, що підтверджує відсутність підстав для продовження ГУ ДПС строку для усунення недоліку касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку на усунення недоліку касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Є.А. Усенко,
Суддя Верховного Суду