Ухвала
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 484/3208/14-ц
провадження № 61-2529ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,
04 лютого 2020 року на розгляд до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просить стягнути з державного виконавця Крецу Б. М. 100 000,00 грн.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 була викладена російською мовою, за формою і змістом не відповідала вимогам Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з її тексту не вбачалося, які саме судові рішення ним оскаржуються, та в чому полягає неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року її залишено без руху та встановлено для усунення наявних у ній недоліків строк до 10 березня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
ОСОБА_1 слід було подати касаційну скаргу у новій редакції, яка б за формою та змістом відповідала б вимогам статті 392 ЦПК України, виклавши її текст державною мовою, уточнивши вимоги до суду касаційної інстанції відповідно до його повноважень, визначених статтею 409 ЦПК України, зазначивши, які саме судові рішення ним оскаржуються, враховуючи вичерпний перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню, визначений статтею 389 ЦПК України, а також вказавши в чому полягає неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Крім того, заявникові необхідно було вказати у касаційній скарзі: найменування суду касаційної інстанції; повне та чітке найменування усіх інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання; надати до суду копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, докази, що підтверджують дату отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, за наявності, а також документ про сплату судового збору у порядку та розмірі, визначених Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, заявникові слід було навести підстави для поновлення цього строку, надавши належні та достатні докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Верховного Суду від 07 лютого 2020 року отримано ОСОБА_1 25 лютого 2020 року.
12 березня 2020 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшли клопотання, з яких вбачається, що він не погоджується з ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року, заявляє відвід судді Верховного Суду Кузнєцову В . О. та просить звільнити його від сплати судового збору і поновити строк на касаційне оскарження, при цьому жодних доказів на підтвердження своїх доводів не надає.
Оскільки на час постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Верховного Суду від 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 не виконані, недоліки касаційної скарги не усунуті, її слід визнати неподаною і повернути заявникові на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України.
Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 визнати неподаною і повернути заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. О. Кузнєцов